Неділя, 7 Вересня, 2025

Створення в Україні Спеціальної економічної прокуратури: перспективи та аналогії з САП

Важливі новини

Завдання наступу ЗСУ в Курській області – відтягнути резерви РФ та дестабілізувати Росію

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Ми ведемо наступ. Мета – розтягнути позиції противника, завдати максимальних втрат і дестабілізувати ситуацію в Росії, оскільки вона не в змозі захистити свій власний кордон”, – сказав агентству чиновник, який попросив не вказувати його ім’я.

Російські військові раніше заявили, що в операції ЗСУ в Курській області взяли участь близько 1000 солдатів, проте співрозмовник AFP у Києві заявив, що їх набагато більше.

За його словами, вторгнення в Курську область значно підняло моральний дух серед українців.

“Це значно підняло наш бойовий дух, бойовий дух української армії, держави і суспільства, – сказав чиновник. – Ця операція показала, що ми можемо переходити в наступ, рухатися вперед”.

Співрозмовник агентства заявляє, що Україна під час свого вторгнення в Росію не планує анексувати будь-які території.

При цьому, як зазначає AFP, наступ України на територію Росії не послабив натиск російських військ на сході України. Співрозмовник агентства визнав, що росіяни не відводять війська з позицій на сході України.

Компанія-оператор систем розподілу електроенергії можливо має зв’язки з російським бізнсом

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Зокрема, слід звернути увагу на ключових компаній-операторів систем розподілу електричної енергії, які, попри всі зміни, продовжують перебувати під впливом російських бізнесменів. Однією з таких компаній є VS Energy, яка володіє частками в п’яти українських обленерго.

Російський слід у системі енергопостачання

VS Energy, попри численні зміни в складі власників, зберігає зв’язки з російськими олігархами. Офіційно компанія мала кількох співвласників, серед яких був російський бізнесмен і віце-спікер Держдуми РФ, Сергій Бабаков, а також інші росіяни — Воєводін і Гінер. Водночас, єдиним українцем серед власників був Михайло Спектор, який підтверджував свої зв’язки з Бабаковим.

Після початку російської агресії в Україні в 2014 році офіційно змінився склад власників компанії: Бабаков та Воєводін вийшли з VS Energy, а Гінер також покинув компанію. Однак розбіжності між офіційними заявами компанії і Спектора щодо цього питання залишають багато запитань.

На сьогодні кінцевими бенефіціарами компанії є громадяни Євросоюзу, зокрема з Латвії та Німеччини. Однак контроль над активами VS Energy через офшори й кіпрські компанії залишається в руках осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, дружина Воєводіна, Наталія Селіванова, має значний вплив на діяльність компанії.

РНБО ввело санкції проти експрезидента України

12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій щодо експрезидента України Петра Порошенка. Відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) було оприлюднене на сайті глави держави. За словами Зеленського, це рішення спрямоване на захист національної безпеки та відновлення справедливості. Які обмеження накладені на Порошенка? Санкції передбачають: блокування активів […]

The post РНБО ввело санкції проти експрезидента України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У законі про “клуб білого бізнесу” Гетманцева введена норма щодо бронювання від мобілізації

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

Активи в крипті та темне минуле: що відомо про очільника ПлейСіті Геннадія Новікова

Державне підприємство ПлейСіті, яке створили на заміну КРАІЛ для регулювання сфери грального бізнесу очолив чиновник з “пустою” декларацією Геннадій Новіков. Водночас, за інформацією наших джерел, саме Геннадій Новіков доклав зусиль для ліквідації КРАІЛ в інтересах глави Мінцифри Федорова, а “пуста” декларація пояснюється зберіганням всіх активів Новікова в крипті. Наразі основною задачею Новікова на посаді є […]

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

Останні новини