П’ятниця, 3 Липня, 2026

Суд у Німеччині виніс вердикт у справі загибелі 16-річної української дівчини

Важливі новини

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу фінського кордону

У селі Нова Вілга, розташованому неподалік Петрозаводська, Росія активно...

Мобілізація в Україні може посилитися

Наші джерела в силових структурах повідомляють, що Офіс президента України дав чітку вказівку посилити мобілізацію та жорстко реагувати на будь-які протестні настрої у суспільстві. Це означає, що в нинішніх реаліях говорити про мирні ініціативи – ризиковано, а будь-які спроби публічного обговорення альтернативи війні можуть зустріти активну протидію з боку державних органів. За даними джерел, нові […]

The post Мобілізація в Україні може посилитися first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Осінь перед бурею: дипломатичні сигнали та приховані тривоги Європи

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Керівниця Держказначейства придбала новий автомобіль за 1,74 млн грн: питання та підозри щодо фінансових операцій

Керівниця відділу управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області Тетяна Бугайова стала героїнею публікацій після того, як у її декларації з'явилась інформація про покупку нового автомобіля Toyota Corolla 2025 року випуску вартістю 1,74 мільйона гривень. Це придбання привернуло увагу ЗМІ, зокрема видання «Absolution», яке розкрила деталі цієї угоди. Згідно з декларацією, автомобіль був придбаний у два етапи: 16 вересня чиновниця сплатила 496 тис. грн, а наступного дня ще 1,22 млн грн.

Цікавість до цього придбання посилилася через факт, що продавцем автомобіля виступило ТОВ «Мотор-Олві», і саме цієї ж компанії Бугайова вже 17 вересня отримала 1,22 млн грн як дохід від відчуження рухомого майна. Це викликало певні питання щодо можливого обміну або продажу попереднього транспортного засобу, оскільки сума доходу від продажу точно співпала з сумою другого етапу оплати нового авто.

Це вже друга дорога покупка Бугайової за останній час. Минулого року вона придбала Toyota Yaris Cross вартістю 1,39 млн грн, частину якої фінансувала за рахунок кредиту від банку «Креді Аґріколь», що згодом був повністю погашений.

У декларації за 2025 рік чиновниця також відобразила 425 тис. грн доходу від продажу нерухомості. Загалом родина Бугайових володіє квартирою і будинком у Кропивницькому, кількома земельними ділянками в області, значна частина яких перебуває в оренді.

За декларацією за 2024 рік, зарплата Тетяни Бугайової склала близько 609 тис. грн. Додатково вона отримала 321,5 тис. грн від виробництва електроенергії, а також подарунки від Носенка Миколи Івановича на загальну суму 700 тис. грн. Її чоловік задекларував у кілька разів менші доходи.

Попри скромну офіційну зарплату на держслужбі, Тетяна Бугайова демонструє значні фінансові можливості, зокрема завдяки доходам від продажу майна та отриманим подарункам.

У кабінеті голови Шевченківської РА виявили приховану камеру

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

У Геттінгені, Німеччина, відбулося резонансне судове засідання у справі про трагічну загибель 16-річної української біженки. 31-річному іракському громадянину, якого підозрювали у причетності до смерті дівчини, не призначено тюремний термін. Натомість, суд вирішив направити його на примусове психіатричне лікування, визнавши його неосудним на момент скоєння злочину.

Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд, розташованому в Нижній Саксонії. Згідно з матеріалами розслідування, українка загинула, потрапивши під колеса вантажного потяга після того, як її штовхнули на залізничну колію. Спочатку поліція розглядала подію як нещасний випадок, однак згодом слідчі кваліфікували її як умисне вбивство.

29 квітня земельний суд у Геттінгені ухвалив рішення про примусове лікування обвинуваченого в психіатричному закладі на основі даних судово-психіатричної експертизи, яка підтвердила наявність у нього параноїдної шизофренії. Прокуратура дійшла висновку, що під час злочину чоловік не усвідомлював свої дії та не міг їх контролювати. Проте його вчинки все ще кваліфікуються як навмисне вбивство, оскільки існує ризик, що він може становити небезпеку для суспільства.

Обставини перебування іракського громадянина в Німеччині викликали чимало запитань. Він планувався до депортації до Литви, через яку він в’їхав до Європи в рамках процедури притулку. Міграційні служби зверталися до суду з проханням затримати його до депортації, проте адміністративний суд у Ганновері відхилив цю ухвалу, що дозволило йому залишитися на волі до скоєння злочину. Ці події піддали критиці німецьку систему міграційного контролю, адже злочин стався після того, як рішення про депортацію залишилося невиконаним.

Ліана, загибла дівчина, разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя, рятуючись від війни. Сім’я оселилася в місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За свідченнями близьких, Ліана швидко адаптувалася до нового середовища і активно вивчала німецьку мову, мріяла про професійне майбутнє, допомагаючи своїй родині.

У день загибелі дівчина поверталася додому після роботи в стоматологічній клініці, розмовляючи з дідусем. Під час розмови він почав чути крики Ліани та звук потяга, після чого зв’язок обірвався. Батьки прибули на місце події, але врятувати доньку вже не вдалося.

Спочатку поліція не мала підстав підозрювати вбивство, оскільки чоловік сам повідомив про знайдене тіло, стверджуючи, що виявив його випадково. Проте пізніше його підозріла поведінка та результати ДНК-експертизи, які виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, призвели до його затримання.

Ця справа викликала широкий суспільний резонанс та стала частиною обговорення міграційної політики і роботи судової системи в Німеччині. Критики вказують на недоліки в системі, яка не змогла запобігти злочину, попри наявність процедур депортації.

Правозахисники ж закликають уникати узагальнень, наголошуючи на тому, що трагедія є індивідуальною і повинна розглядатися в контексті правосуддя. Після рішення суду, обвинувачений залишиться в психіатричному закладі під контролем, а питання його подальшого утримання залежатиме від медичних висновків та судових рішень.

Розслідування офіційно завершено, але дискусії навколо цієї справи в німецькому суспільстві продовжуються.

Останні новини