П’ятниця, 15 Травня, 2026

Суд у Німеччині виніс вердикт у справі загибелі 16-річної української дівчини

Важливі новини

Голосування на Євробаченні: Початок кінця для “Дії” на виборах?

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

В Україні можуть бути масові відключення електрики і без ракетних обстрілів

Енергетична ситуація в Україні залишається складною, і одним з основних чинників, що загрожують стабільності енергосистеми, є обмеження на імпорт електроенергії, зокрема через діючі прайс-кепи. Вони суттєво обмежують можливості імпорту та можуть призвести до ще більших проблем із енергопостачанням, зокрема для населення. Про це заявив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. За його словами, дефіцит […]

The post В Україні можуть бути масові відключення електрики і без ракетних обстрілів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

Ключові елементи військового обліку:

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікацію, що на території Костопільського заводу з утилізації відходів виявлено мертвого лева. За цим фактом відомості одразу внесли до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень та одразу розпочали перевірку

Зазначається, що попередньо, слідчо-оперативна група встановила, що тварина померла внаслідок онкологічного захворювання.

Нараз поліція перевіряє документи, опитує персонал заводу та зоопарку з метою встановлення всіх обставин.

Фото швидко поширилося у соцмережах.

У коментарі до посту дописувачі зазначають, що там був не тільки лев – а й інші мертві тварини.

Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

Попри те, що демобілізація в Україні офіційно не проводиться до завершення воєнного стану, деякі військовослужбовці — як мобілізовані, так і контрактники — можуть звільнитися на підставі чинного законодавства. УНІАН дізнався у юриста, у яких випадках це можливо. Як пояснив адвокат Сергій Ланкін з об’єднання “Глоба і Глоба”, поняття “демобілізація” в українському законодавстві стосується, зокрема, звільнення […]

Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

Розслідування зосереджується на періоді, коли Гутцайт очолював міністерство, і розглядає різні аспекти його роботи. Особлива увага приділяється питанням ефективності управління та використання бюджетних коштів у спортивній сфері.

7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

«Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

«”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

“Човни Гутцайта”

13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

Міністр розпилу на Спорту

А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

Торгівля дозволами на виїзд з України

А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

Серед них:

Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

У Геттінгені, Німеччина, відбулося резонансне судове засідання у справі про трагічну загибель 16-річної української біженки. 31-річному іракському громадянину, якого підозрювали у причетності до смерті дівчини, не призначено тюремний термін. Натомість, суд вирішив направити його на примусове психіатричне лікування, визнавши його неосудним на момент скоєння злочину.

Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд, розташованому в Нижній Саксонії. Згідно з матеріалами розслідування, українка загинула, потрапивши під колеса вантажного потяга після того, як її штовхнули на залізничну колію. Спочатку поліція розглядала подію як нещасний випадок, однак згодом слідчі кваліфікували її як умисне вбивство.

29 квітня земельний суд у Геттінгені ухвалив рішення про примусове лікування обвинуваченого в психіатричному закладі на основі даних судово-психіатричної експертизи, яка підтвердила наявність у нього параноїдної шизофренії. Прокуратура дійшла висновку, що під час злочину чоловік не усвідомлював свої дії та не міг їх контролювати. Проте його вчинки все ще кваліфікуються як навмисне вбивство, оскільки існує ризик, що він може становити небезпеку для суспільства.

Обставини перебування іракського громадянина в Німеччині викликали чимало запитань. Він планувався до депортації до Литви, через яку він в’їхав до Європи в рамках процедури притулку. Міграційні служби зверталися до суду з проханням затримати його до депортації, проте адміністративний суд у Ганновері відхилив цю ухвалу, що дозволило йому залишитися на волі до скоєння злочину. Ці події піддали критиці німецьку систему міграційного контролю, адже злочин стався після того, як рішення про депортацію залишилося невиконаним.

Ліана, загибла дівчина, разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя, рятуючись від війни. Сім’я оселилася в місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За свідченнями близьких, Ліана швидко адаптувалася до нового середовища і активно вивчала німецьку мову, мріяла про професійне майбутнє, допомагаючи своїй родині.

У день загибелі дівчина поверталася додому після роботи в стоматологічній клініці, розмовляючи з дідусем. Під час розмови він почав чути крики Ліани та звук потяга, після чого зв’язок обірвався. Батьки прибули на місце події, але врятувати доньку вже не вдалося.

Спочатку поліція не мала підстав підозрювати вбивство, оскільки чоловік сам повідомив про знайдене тіло, стверджуючи, що виявив його випадково. Проте пізніше його підозріла поведінка та результати ДНК-експертизи, які виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, призвели до його затримання.

Ця справа викликала широкий суспільний резонанс та стала частиною обговорення міграційної політики і роботи судової системи в Німеччині. Критики вказують на недоліки в системі, яка не змогла запобігти злочину, попри наявність процедур депортації.

Правозахисники ж закликають уникати узагальнень, наголошуючи на тому, що трагедія є індивідуальною і повинна розглядатися в контексті правосуддя. Після рішення суду, обвинувачений залишиться в психіатричному закладі під контролем, а питання його подальшого утримання залежатиме від медичних висновків та судових рішень.

Розслідування офіційно завершено, але дискусії навколо цієї справи в німецькому суспільстві продовжуються.

Останні новини