П’ятниця, 5 Червня, 2026

Суд у Запоріжжі став на бік клієнтки у справі про шахрайський кредит

Важливі новини

Акторка Наталка Денисенко закрутила роман з режисером після розриву з чоловіком

Поки офіційне розлучення Наталки Денисенко та Андрія Федінчика ще попереду, акторка, схоже, вже не самотня. За інформацією Telegram-каналу «Злива», зірка серіалів «Кріпосна», «Клан ювелірів» та фільму «Коли ти вийдеш заміж?» перебуває у стосунках із українським режисером Олексієм Комаровським. За словами інсайдерів, саме на знімальному майданчику останнього фільму між Наталкою та Олексієм могли зав’язатися теплі стосунки. […]

На Волині чоловік напав на військовослужбовця ТЦК з лопатою

Інцидент стався 12 липня у селі Дубове Ковельського району Волинської області. Під час перевірки військово-облікових документів військовослужбовець територіального центру комплектування зазнав нападу. Про це повідомили у Волинському обласному ТЦК та СП. За офіційною інформацією, чоловік, якого зупинили для перевірки, раптово вдарив представника ТЦК лопатою — двічі: по обличчю та по руках. Після цього нападник зник […]

Румунія та Україна запускають спільне виробництво оборонних безпілотників-перехоплювачів

Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв'ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з "невідомими" дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.

Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.

Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

Усик втратив позицію лідера у рейтингу P4P ESPN

Американське спортивне видання ESPN оновило свій рейтинг найкращих боксерів...

Затриманих на кордоні чоловіків, які у розшуку військкоматів, будуть направляти до ТЦК

У Чернівецькій області вжито нові заходи для контролю над незаконним перетином державного кордону. Зафіксовані випадки спроб незаконного перетину кордону чоловіків призводять до їх негайної затримки. Особлива увага приділяється особам, які перебувають у розшуку військкоматів як ухильники. Це свідчить про серйозний підхід до забезпечення безпеки державного кордону та боротьби з порушеннями закону.

Затримані чоловіки, виявлені під час спроби незаконного перетину кордону, тепер будуть направлені безпосередньо до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Це нова ініціатива, спрямована на забезпечення ефективного контролю над такими порушеннями.

Розглянуті заходи сприятимуть не лише утриманню порушників, а й забезпечать можливість ретельного вивчення їхньої ситуації. Такий підхід дозволить виявити причини та обставини спроби незаконного перетину кордону, а також надати необхідну допомогу цим особам.

Підсилення контролю за порушеннями на кордоні та швидке реагування на них є важливим елементом забезпечення національної безпеки. Такі заходи сприяють зміцненню довіри громадян до системи правопорядку та підвищують рівень ефективності заходів з утримання та запобігання порушенням закону.

Таке рішення було оголошено помічником начальника місцевого прикордонного загону Ігорем Заруднєвим.

«Раніше на всіх порушників, які намагалися незаконно перетнути кордон, працівники складали протокол про адмінпорушення і відправляли до суду, який вирішував, яке покарання обрати. Зараз чітко прописано, якщо «за лінією ТЦК» людина перебуває в розшуку, прикордонники передають її поліції, а поліція доправляє прямо в ТЦК”, – повідомив Заруднєв.

Така норма прописана в новій постанові Кабміну. Тобто поширюватиметься вона і на інші ділянки кордону.

Зазначимо, що зараз ця практика за фактом поширюється взагалі на всіх військовозобов’язаних чоловіків, яких затримують у прикордонній зоні. Навіть якщо людина не перебуває в розшуку.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Останні новини