Субота, 5 Вересня, 2026

Суд зобов’язав компанію повернути 6,6 млн грн Міністерству оборони за гуртожиток

Важливі новини

Суперечності в управлінні “Лісами України” та наслідки можливих фінансових порушень

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

Шахрайство із нерухомістю померлих у Запоріжжі: правоохоронець і адвокатка постануть перед судом

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру правоохоронцю та адвокатці, які незаконно привласнювали квартири одиноких померлих людей у Запоріжжі. Загальна вартість нерухомості, яку зловмисники намагалися привласнити, становить понад 3,6 млн гривень. Після смерті одиноких власників квартир, які не мали спадкоємців, майно мало автоматично переходити у власність територіальної громади Запоріжжя. Однак фігуранти втручались у цей процес, […]

Порушення сну провокує переїдання: у чому причина нічного жору

Багато хто знайомий із ситуацією, коли після безсонної ночі руки самі тягнуться до холодильника. Причому, чим пізніше — тим сильніше відчуття голоду. Причини такої поведінки пояснив сомнолог, а також підтвердили вчені з Чиказького університету. За словами лікаря-сомнолога, головна причина нічного апетиту — порушення глибоких фаз сну, що впливає на гормональну систему. Зокрема, недосип стимулює вироблення […]

Путін інвестує мільярди в проекти “безсмертя” — WSJ

Володимир Путін активно вкладає кошти в ініціативи, пов'язані з...

Депутати розкрадають бюджет, прикриваючись пільгами

Звіти аналітиків громадської організації "Чесно" розкривають потенційні можливості для значних економічних заощаджень, які держава могла б здійснити протягом тривалого періоду повномасштабної війни, якби народні обранці виявляли вищий рівень відповідальності у своїй діяльності. За аналізами експертів, оптимізація видатків та ефективне використання ресурсів можуть призвести до значного скорочення витрат, що становитиме істотний ресурс для підтримки економіки та соціальних програм у складний період кризи.

Так із держбюджету пішло майже 65 млн гривень на компенсацію за оренду житла в столиці для народних депутатів, включно з тими, які впродовж воєнних 2022-2024 років декларували сотні тисяч у валюті готівкою, нові автомобілі, ювелірні прикраси, одяг та аксесуари люксових брендів і навіть тих, хто має квартиру в Києві.

За даними в деклараціях, зі 160 нардепів, які отримували компенсації за останні два роки, щонайменше 54 мають накопичення понад 100 тис. доларів.

Найбільший відсоток нардепів, які отримали компенсацію за житло, серед «Слуг народу», які отримали більше відшкодувань, ніж нардепи всіх інших фракцій і груп разом узяті.

Протягом 2022-2023 років на оренду житла для слуг щорічно йшло по 20 млн гривень з бюджету, а за перші чотири місяці 2024 року ця сума вже майже сягнула 5 млн гривень.

І якраз максимально допустиму суму житлових компенсацій обирали саме заможні «слуги», зокрема Богдан Торохтій, Артем Кунаєв, Олег Воронько, Степан Чернявський, Ігор Негулевський, Ігор Фріс, Орест Саламаха, Олександр Горобець та інші.

Наприклад, «слуга» Олександр Кабанов, чия дружина володіє квартирою в Києві площею 164,7 кв. м і який має право на безоплатне в ній проживання, за перші чотири місяці 2024 року взяв 56 тис. гривень із бюджету на оренду житла.

Прикметно, що найменше грошей на житло просили нардепи з груп ПЗЖМ і «Відновлення України» (які раніше разом входили до ОПЗЖ) та від «Батьківщини».

Загалом зелена влада використовує будь-які можливості вкрасти по максимуму, навіть попри війну, а ОП використовує компенсації за житло як варіант конвертів своїм депутатам.

Господарський суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» має повернути 6,63 млн грн Міністерству оборони України. Це рішення стосується справи про виконання договору на будівництво військового гуртожитка у Львівській області. Судова ухвала була прийнята 26 травня і пов'язана з фінансовими розрахунками за контрактом, укладеним у 2019 році, який передбачав зведення об'єкта для потреб військової інфраструктури у Золочеві.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, яке згодом стало правонаступником Міністерства оборони, уклало угоду з ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» для виконання будівельних робіт. Початкова вартість контракту становила 39,9 млн грн, з яких 6,65 млн грн складали податки. У процесі виконання договору сторони неодноразово коригували умови угоди, однак саме ці зміни стали предметом судового розгляду.

Наприкінці 2022 року між замовником та підрядником була підписана довідка, згідно з якою сума до сплати становила 26,5 млн грн, включаючи 4,42 млн грн ПДВ. Ця сума стала основою для судового спору, оскільки прокуратура наголосила на безпідставному отриманні бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

Суд розглянув умови договору і дійшов висновку, що положення, які передбачали включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать Податковому кодексу України. Суд також підкреслив, що така структура угоди призвела до незаконного завищення витрат державного бюджету. Відповідно до цього, суд визнав даний пункт недійсним.

Виходячи з встановлених фактів, суд погодився з позицією прокурора, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали правових підстав для отримання і підлягають поверненню. До основної суми в 4,42 млн грн додалися фінансові втрати внаслідок інфляції в розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, що становило ще 450,5 тис. грн. Таким чином, загальна сума, яку має повернути компанія, становить 6,63 млн грн.

Ухвалу винесла суддя Наталія Ягічева, яка підтримала позицію обвинувачення щодо необхідності відновлення фінансового балансу між державним замовником і приватним підрядником. Суд також підтвердив, що бюджетні кошти, витрачені з порушенням законодавства, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника, навіть якщо роботи виконані частково.

ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстрована в селі Грем’яче Рівненської області, а її керівником є Олександр Клімчук. Компанія займалася виконанням державних контрактів у сфері оборонної інфраструктури, що є поширеною практикою для підрядників у військовому будівництві.

Це рішення стало черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов'язань у сфері оборонних закупівель, коли держава через прокуратуру та суди намагається забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, сплачені без належних правових підстав. Такі рішення підкреслюють важливість прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на фоні масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

Останні новини