Понеділок, 10 Серпня, 2026

Суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн через неналежну поставку дронів

Важливі новини

Стан розгляду законопроєкту про «пекельні санкції» проти Росії під загрозою

Обговорення законопроєкту, відомого як «пекельні санкції», який був ініційований...

Прогноз Національного банку: Що очікує Україну щодо інфляції у 2024 році?

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

З Білорусі може бути відкрито другий фронт

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.

Що святкують 13 червня: що відзначають в Україні та світі

13 червня в Україні не є державним святом, проте ця дата має особливе значення в новітній історії — саме цього дня 2014 року українські військові звільнили Маріуполь від російських бойовиків. Операція тривала кілька годин і завершилася встановленням українського прапора над міською радою. Серед українців, народжених 13 червня, — воїн УПА Іван Вовчук, письменники Марк Черемшина […]

Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, згідно з яким ТОВ «Домпромбуд» має сплатити 24,88 млн грн державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель». Причиною цієї постанови стали порушення строків поставки безпілотних авіаційних комплексів для українських Збройних сил.

Згідно з контрактом, укладеним 23 грудня 2025 року, компанія повинна була надати 1400 дронів марки DJI, загальна вартість яких складала 206,08 млн грн. Угода передбачала, що постачання має відбутися до 12 січня 2026 року, тобто протягом 20 днів після підписання.

Проте «Домпромбуд» не змогла виконати умови контракту, в результаті чого вказана компанія передала лише 270 дронів 28 січня, що сталося вже після закінчення терміну. У березні 2026 року «Агенція оборонних закупівель» повідомила про розірвання контракту через затримки у постачанні.

Представники «Домпромбуд» заперечили проти звинувачень, наводячи причини затримки, пов'язані із проблемами у постачальника — китайської компанії AMGROUP China Co Ltd. Вони стверджували, що затримки викликані навантаженням на авіалінії напередодні свят та збільшенням термінів митних процедур. Однак суд не прийняв ці доводи, вважаючи їх недостатніми для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору.

Суд зазначив, що «Домпромбуд» не мала у своєму розпорядженні необхідні дрони на момент укладення угоди, фактично виступаючи посередником у постачанні. Одночасно, суд підкреслив, що компанія повинна була забезпечити поставку вчасно, незалежно від труднощів з постачальником.

В результаті розгляду справи, суд зобов'язав «Домпромбуд» виплатити 13,24 млн грн пені за прострочення та 11,64 млн грн штрафу, а також покрити витрати на судовий збір у розмірі близько 298 тис. грн.

Цей випадок привертає увагу в умовах війни, адже безпілотники є важливим елементом для оборони. ТОВ «Домпромбуд», зареєстроване в Рівному, очолює Дмитрій Домський, і основним напрямком діяльності компанії є будівельні роботи.

Варто зазначити, що це не перший подібний випадок в Україні: раніше суди вже ухвалювали рішення про стягнення значних сум з компаній за затримки у постачанні дронів для військових потреб. Судова практика свідчить про те, що постачальники несуть відповідальність за порушення термінів, навіть якщо посилаються на зовнішні фактори, якщо не можуть довести обставини непереборної сили.

Останні новини