Вівторок, 15 Вересня, 2026

Суд зобов’язав РФ виплатити 486 мільйонів гривень українському виробнику олії

Важливі новини

Вандалізм у Дніпровському районі: невідомий пошкодив автомобіль у дворі житлового будинку

У Дніпровському районі Києва стався інцидент із проявом вандалізму: невідомий чоловік пошкодив припаркований автомобіль, вилізши на його дах та розбивши лобове скло. Про подію повідомила столична поліція після звернення місцевої мешканки, яка стала свідком інциденту. За її словами, зловмисник не лише стрибав по автомобілю, а й завдав серйозних пошкоджень: відірвав дзеркало, спустив шини та залишив помітні сліди на кузові.

Подія сталася у дворі житлового будинку на вулиці Ентузіастів, де автомобілі мешканців зазвичай паркуються у безпечному подвір’ї. Поліція оперативно виїхала на місце, опитала свідків та зафіксувала пошкодження, розпочавши досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за умисне пошкодження майна. За попередньою інформацією, мотиви правопорушника наразі встановлюються, а також перевіряються можливі відеозаписи з камер спостереження поблизу місця події.

На місце оперативно прибула слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції. Як розповів заступник начальника відділу поліції Вадим Болото, протягом години патрулі розшукали та затримали правопорушника відповідно до ст. 298-2 КПК України.

Затриманим виявився 21-річний киянин. За інформацією поліції, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння і пояснив, що «не контролював себе через надмірне вживання алкоголю».

Дізнавачі вже оголосили молодику підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — грубе порушення громадського порядку. За такі дії йому загрожує обмеження волі на строк до п’яти років.

Україна: маневруючи в напрямку сучасного військово-промислового прогресу

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Російський обстріл Києво-Печерської лаври: історичний удар по культурній спадщині України

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Зрозуміло! Ось ваш унікальний текст:

Значення сталого розвитку для майбутніх поколінь: Важливість кожного кроку на шляху до змін

У сучасному світі сталий розвиток набуває особливого значення. Це не просто модна тенденція або короткотермінова мета, а необхідний шлях до збереження ресурсів, поліпшення екологічної ситуації та забезпечення сталого процвітання для майбутніх поколінь. Він охоплює не лише економічні чи екологічні аспекти, але й соціальні, культурні та етичні складові, що визначають наше сьогодення і майбутнє.

За інформацією слідчих, замовлення на ліквідацію чоловіка надійшло від жінки з Києва. Вона шукала виконавців через знайомих у кримінальних колах, і врешті вийшла на засуджених, які відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

За 5 тисяч доларів троє ув’язнених, що раніше були засуджені за особливо тяжкі злочини, погодилися організувати злочин: знайти виконавця, зібрати дані про майбутню жертву та передати інформацію замовниці.

Організатором схеми, за даними правоохоронців, був 49-річний неодноразово судимий ув’язнений, який відбуває 12-річний термін за розбій і вимагання. У колонії він називав себе «кримінальним авторитетом». До плану він залучив двох співкамерників — 37-річного та 31-річного засуджених.

Ще у січні 2025 року оперативники дізналися про підготовку замовного вбивства й почали стежити за фігурантами. У червні провели обшуки за місцями їхнього утримання та проживання.

Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, банківські картки, комп’ютери, флешносії та чорнові записи з інформацією про потерпілого — його адресу, маршрути пересування та особисті дані.

49-річному організатору оголошено підозру у готуванні до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ). Його спільникам — у співучасті за аналогічними статтями.

Досудове розслідування триває. Усім трьом фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.

Господарський суд Одеської області виніс рішення на користь ТОВ "Екобіотек-Україна", зобов'язавши Російську Федерацію виплатити підприємству 486 мільйонів гривень. Це виплата відбувається внаслідок значних збитків, які компанія зазнала через російську агресію під час окупації Херсонської області. Суд оцінює, що дії агресора призвели до руйнування та розграбування майна підприємства, що фактично зупинило його діяльність.

Рішення було ухвалене 24 червня. "Екобіотек-Україна", зареєстроване в Херсоні та спеціалізоване на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії, також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу дороги Цюрупинськ – Гола Пристань. Після початку війни підприємство втратило здатність працювати, оскільки під час окупації російські військові систематично вивозили з його складів готову продукцію, включаючи олію.

Судові матеріали свідчать, що вивезення товарів відбувалося за участю осіб у цивільному одязі під охороною військових РФ, які використовували як власний транспорт, так і автомобілі, що належали підприємству. Після звільнення Херсона, представники компанії змогли оцінити збитки і виявили, що майно підприємства або було знищене, або розграбоване. Судова експертиза зафіксувала численні пошкодження: зламані замки, вибиті вікна, знищене обладнання та інші сліди мародерства.

Сума, яку суд зобов'язав стягнути з Росії, стала результатом висновків експертів про завдану матеріальну шкоду. Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі ряд державних структур Росії, зокрема Міністерство юстиції, Міністерство оборони, Федеральне казначейство, Центральний банк та Міністерство закордонних справ РФ.

Цей випадок не є унікальним. Раніше Господарський суд Донецької області також зобов'язав Росію виплатити 1,2 мільярда гривень агрокомпанії "Бета-Агро-Інвест" за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Такі рішення формують практику притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, завдані українським підприємствам під час війни.

Останні новини