Судді, адвокати та посадовці: викрито масштабну схему незаконного виїзду ухилянтів

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.

Експерти в галузі інформаційних технологій наголошують на важливості регулярного технічного обслуговування та вдосконалення подібних систем для забезпечення їх надійної роботи. Вони підкреслюють необхідність впровадження додаткових заходів безпеки та резервного копіювання даних для запобігання втраті важливої інформації.

За інформацією наших джерел в Генштабі, наразі військові та поліція не розуміють у чому проблема, а розробники обіцяють її виправити в найкоротший час. При цьому поліцейським практично нікого стало затримувати і везти на ВЛК.

Через масштабний збій в системі “Оберіг”, військовим усіх частин максимально обмежили пересування між містами та областями та скасували відрядження, залишаючи максимально людей у розташуванні. Крім того, була надана негласна заборона переведення військовослужбовців з одного підрозділу в інший, щоб упродовж липня максимально оцінити кількість людей, доукомплектувати за рахунок певних підрозділів бойові частини та не допустити відтоку бойових солдатів і офіцерів із фронту.

Нагадаємо, Єдиний електронний реєстр “Оберіг” модернізували за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджує естонська Академія електронного управління. Власником реєстру та персональних даних є Міністерство оборони, а розпорядник — Генеральний штаб ЗСУ. Адміністраторами реєстру визначені обласні ТЦК, а наповнення даних покладено на районні та міські центри комплектування. Доступ до даних має також СБУ та СЗРУ

У контексті згаданого тексту видається доречним заголовок: "Таємниця Микити Батюка: хто він насправді?"

Дивовижний світ шоу-бізнесу та політики не рідко приховує в собі інтриги та таємниці, які, на перший погляд, можуть залишатися невидимими для загального глобального споглядання. Однак, велика увага прикута до особистості Микити Батюка, чоловіка, який, здається, витримується у підземеллях таємничих образів, не втрачаючи своєї індивідуальності.

Формулювання "чоловік найкращої подруги дружини депутата Тищенка" створює враження, ніби ця особа, хоч і з'являється відтінком у житті багатої та впливової родини, залишається непомітною та неіменованою. Чи не цікаво, чому цей чоловік, з яким пов'язана велика частина життя родини Тищенка, лишається таким загадковим інкогніто для широкої громадськості?

Початок розслідування почався з того, що відомості про Микиту Батюка з'явилися у публічному просторі завдяки посту в популярному каналі у Telegram. За ствердженнями цього поста, Микита Батюк, будучи кумом Миколи Тищенка, відігравав неабияку роль у забезпеченні себе імунітетом від мобілізації та свободою переміщення навколо світу, в той час коли його батьківщина переживала складні часи війни. Ця ситуація викликала багато запитань та сумнівів у громадськості, особливо в умовах загострення конфлікту на сході країни.

Однак, далі виявилося, що Микита Батюк, здавалося б, провідний герой цієї історії, навіть залишається майже анонімним, не з'являючись на публіці під своїм ім'ям чи прізвищем. Супроводжуючи свою дружину, Алісу Хомер, він активно займається соціальними мережами, демонструючи свій життєвий стиль, але залишаючись практично невидимим на загальному фоні гучних подій, пов'язаних з родиною Тищенка.

Таким чином, особа Микити Батюка стає предметом пильної уваги для розуміння та розгадування, а його таємничий статус лише підсилює загадковість його образу.

Залишити життєві суперечності в боку і поглянути на суть справи — ось мета нашого дослідження. У світі, де кожен крок ретельно стежиться та аналізується, розглядаємо образи та поступки осіб, що вибирають життя в епоху загострених конфліктів та соціальних нерівностей.

Алла Барановська та Микола Тищенко — імена, які зазвичай асоціюються з грандіозними проектами, суспільно значимими заходами та благодійною діяльністю. Проте, за ширмою блискучих заходів та благородних ініціатив ховаються тіні сумнівних фінансових маніпуляцій та моральних контрастів.

Сестри Алла Барановська та Аліса Гомер, які відомі своєю активною участю у благодійних акціях та елітному світі розваг, розмахують гаслами про життя на повну котушку, не зважаючи на складні реалії війни в Україні. Їхні фінансові можливості та статус укладаються у величезний контраст зі стражданням та потребами тих, хто зазнає наслідки війни.

Однак, поглянувши глибше, ми виявили одну з головних постатей у цьому пазлі — Микиту Батюка. Його розкішний спосіб життя, який здавалося б надто розкішний для світу, де триває війна, стає більш зрозумілим, коли розглядаєш його сімейне походження. Володимир Миколайович Батюк, батько Микити, є видатною постаттю у промисловому житті так званої "ДНР". Це пояснює розкішне життя сина та його здатність допомагати родичам у складних часах.

Таким чином, сцена на якій грають герої цієї історії, виявляється багатошаровою та неоднозначною, а їхні вчинки — не тільки віддзеркаленням їхньої індивідуальності, а й свідомим вибором у мережі складних взаємозв'язків суспільства та особистих інтересів.

Виявляється, що Микола Тищенко, відомий своєю активною громадянською позицією та публічними виступами на підтримку України, знаходиться у дещо суперечливій ситуації. З одного боку, його звинувачують у прийнятті "кривавих" грошей, що порушує його образ як патріота, а з іншого боку, він продовжує демонструвати свою лояльність країні.

Цікаве та важливе питання виникає: яким чином син Миколи Тищенка, який є сином відомого зрадника України, може уникнути служби в армії? Чи існує спеціальна процедура або автоматичне звільнення для нього? Було б корисно почути коментарі самого Тищенка на цей рахунок, адже він спілкується зі своїм сином уже протягом восьми років.

Ця ситуація відкриває ряд складних питань про моральність, патріотизм та відповідальність перед країною. На перший погляд, здається, що відносини між батьком і сином можуть бути сильними, але чи може це виправдати обставини, що стосуються обох осіб у контексті військової служби та публічної діяльності?

У висновках можна зазначити наступне:

• Стаття викликає серйозні питання щодо моральних та етичних аспектів поведінки відомих осіб, зокрема Миколи Тищенка, який, з одного боку, демонструє лояльність Україні, а з іншого — може мати зв'язки з особами, чиї дії викликають сумніви щодо підтримки суверенітету та безпеки країни.

• Питання про те, яким чином син Миколи Тищенка може уникнути служби в армії, виходить далеко за межі особистої сфери, адже воєнний обов'язок є важливою складовою громадянської відповідальності.

• Ця ситуація свідчить про потребу в більш прозорих та чітких правилах щодо військової служби та конфлікту інтересів для осіб, які займають впливові посади чи мають значний вплив у громадському житті.