Суддівські декларації та розрив між статками та доходами: виклик для української правосудної системи

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

У жіночих синхронних стрибках з 10-метрової вишки Україна показала найкращий результат за всю історію виступів на Олімпіадах. Україна опинилась на сьому місці у фіналі синхронних стрибків з вишки. Про це УНН повідомляє із посиланням на “Суспільне Спорт”.

Україну у цьому виді стрибків у воду представляв дует Ксенії Байло та Софії Лискун.

Дівчата отримали 285 балів. Цей результат став найкращим для України в історії у жіночих синхронних стрибках у воду з 10-метрової вишки на рівні Олімпійських ігор.

Золото здобув Китай, срібло — Північна Корея, а бронзу — Велика Британія.

Як зазначається, у жіночих синхронних стрибках з 10-метрової вишки Україна була представлена на Олімпіаді вперше за 12 років.