Четвер, 5 Березня, 2026

Суддя Дмитро Ткаченко не відповідає критеріям доброчесності через розбіжності у деклараціях

Важливі новини

Зустріч президентів України та Азербайджану на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені

2 жовтня, під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені, відбулася важлива зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Лідери обох країн обговорили низку питань, спрямованих на поглиблення двостороннього співробітництва, а також надання підтримки Україні у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.

Основною темою переговорів стало обговорення дипломатичних зусиль для досягнення справжнього миру на території України. Президент Зеленський акцентував увагу на необхідності посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію для припинення агресії та швидкого досягнення реального миру. Обидва лідери також розглянули можливі шляхи для більш ефективного залучення міжнародної спільноти до процесу мирного врегулювання конфлікту.

Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

Україна на передовій: розкриття 12 таємних баз співпраці з ЦРУ у протистоянні з Путіним – дослідження NYT

Стратегічне партнерство: Як США та Україна з використанням 12 таємних баз спільно протистоять Росії – дослідження The New York Times

Американське видання The New York Times розкриває деталі понаддесятирічного розвідувального співробітництва між США та Україною, яке на сьогоднішній день має вирішальне значення для обох країн у контексті протистояння з Росією. Згідно з інформацією, зібраною від 200 джерел в обох країнах та Європі, Центральна Розвідувальна Агенція (ЦРУ) США встановила 12 шпигунських баз вздовж російського кордону, одна з яких була оглянута журналістами NYT. У підземному бункері військовослужбовці Збройних Сил України ведуть спостереження за російськими шпигунськими супутниками та перехоплюють переговори між командирами російських військ. Один з екранів відображає маршрут безпілотника, який успішно проник через російські ППО з центральної України до міста Ростова на Росії.

Розвідні операції цих баз майже повністю фінансуються та частково обладнуються ЦРУ. По словам генерала розвідки Сергія Дворецького, їхнє співробітництво з американськими партнерами становить "110 відсотків". Зазначається, що деталі цього партнерства були засекречені протягом десятиліть. ЦРУ та інші американські спецслужби забезпечують розвіддані для направлених ракетних ударів, відстежують рухи російських військ та допомагають підтримувати шпигунські мережі. У свою чергу, українські розвідні служби надавали радіоперехоплення, пов'язані з катастрофою MH17 та виявленням втручання у вибори США у 2016 році. Також українські шпигуни діяли у різних країнах світу.

Підготовка елітного українського спецпідрозділу, який захоплював російські безпілотники та засоби зв'язку для подальшого аналізу та розшифрування, також була проведена за участю ЦРУ. Один з офіцерів цього підрозділу, Кирило Буданов, на даний момент очолює Головне Управління Розвідки Збройних Сил України. Важливою також була підготовка українських шпигунів, що діяли у різних країнах світу.

Нині ця розвідувальна мережа має велике значення, оскільки Україна все більше покладається на диверсійні операції та ракетні удари великої дальності, що вимагають наявності шпигунів в глибині тилу ворога.

Співпраця на межі: Як США та Україна утримують Росію залишаючись у тісних зв'язках — аналіз від The New York Times

За інформацією з журналістських джерел, директор Центральної Розвідувальної Агенції (ЦРУ) Вільям Бернс здійснив важливий візит до України 22 лютого, метою якого було підтвердження подальшої співпраці між Сполученими Штатами та Україною. Цей візит став десятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Згідно із звітом The New York Times, спільний противник — президент Росії Володимир Путін — об'єднав ЦРУ та його українських партнерів. Він активно втручався в політичну систему України, спробуючи підібрати лідерів, які, на його думку, могли б підтримати Україну в орбіті Росії. Однак такі спроби завжди призводили до зміцнення опозиції та протестів на вулицях.

Партнерство між ЦРУ та Головним Управлінням Розвідки (ГУР) України розпочалося наприкінці лютого 2014 року, після втечі екс-президента Віктора Януковича до Росії. Така співпраця була запропонована Валентином Наливайченком, який очолив Службу Безпеки України. У той час, коли США мали обмеження на надання підтримки розвідувальним службам України, співпраця почалася у форматі, який мав не провокувати Росію, але при цьому підтримувати українські спецслужби.

Стаття відзначає, що Україна створила новий воєнізований підрозділ, відомий як П'яте управління, який операційно розгорнули у тилу ворога для проведення операцій та збору розвідувальної інформації. Цей підрозділ складався з офіцерів, які народилися після отримання Україною незалежності та не мали зв'язків із Росією.

Українська розвідка активно співпрацювала з ЦРУ, поступово стаючи невід'ємною частиною розвідувальної мережі, необхідною для американських інтересів. Генерал Кондратюк, керівник П'ятого управління, заявив, що вони розуміли, наскільки важливо створити довіру у співпраці, і саме тому регулярно ділилися секретною інформацією з ЦРУ.

Таким чином, партнерство між США та Україною у сфері розвідки стає все більш інтенсивним і визначає ключові аспекти стратегічної безпеки обох країн в умовах загострення конфлікту з Росією.

Утікший до Куала-Лумпура літак "Малайзійських авіаліній", що здійснював рейс з Амстердама, став жертвою вибуху у повітрі над східною частиною України, забравши з собою майже 300 життів пасажирів та членів екіпажу. Незабаром після катастрофи П'яте управління перехопило телефонні розмови та надало інші розвідувальні дані, які однозначно вказували на відповідальність підтримуваних Росією сепаратистів. Це спричинило перші серйозні зобов'язання з боку ЦРУ, яке надало захищене обладнання для зв'язку та провело спеціальну підготовку членів П'ятого управління та інших елітних підрозділів.

Співпраця з Україною виявилася настільки ефективною, що в Сполучених Штатах розглядали можливість створення подібних підрозділів в інших європейських спецслужбах для протистояння російській загрозі. Навіть організація таємної зустрічі у Нідерландах між представниками ЦРУ, британського МІ-6, ГУР України, голландської розвідки та інших агентств свідчить про формування таємної коаліції проти Росії, у якій українські спецслужби відіграють ключову роль.

Проте, існує загроза тимчасового припинення військового фінансування України з боку республіканців у Конгресі, що може змусити ЦРУ скоротити витрати. Українські офіцери розвідки вже занепокоєні можливістю подібного розвитку подій, проте останній візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до України свідчить про збереження підтримки та відданості Сполучених Штатів українським інтересам.

"Таку інформацію не можна отримати ніде – тільки тут і зараз", – підтвердив генерал Дворецький, підкреслюючи важливість і ексклюзивність розвідувальних даних, які отримуються в рамках співпраці між українськими та американськими розвідувальними службами. Згідно з його словами, ця інформація є винятковою та дозволяє ефективно протистояти загрозам та виконувати стратегічні завдання з безпеки обох країн. Генерал Дворецький також наголосив на тому, що спільна діяльність українських та американських спецслужб сприяє посиленню обороноздатності України та зміцненню міжнародного партнерства в глобальній боротьбі з загрозами тероризму та агресії.

Українські та американські розвідувальні служби ведуть успішну співпрацю, що визначено у статті. Ця співпраця стала ключовою в боротьбі з агресивною політикою Росії та забезпечує обох країн необхідними розвідувальними даними для забезпечення безпеки. Важливість цього партнерства підкреслюється глибоким розумінням загроз та ефективним обміном інформацією між сторонами. Дана стаття свідчить про необхідність подальшого розвитку співпраці між Україною та США в сфері розвідки для зміцнення безпеки та стабільності в регіоні та у світі в цілому.

США готуються до важливих рішень щодо війни в Україні – Туск

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Польський прем’єр також прокоментував потенційний мирний план Дональда Трампа, кандидата в президенти США. На думку Туска, цей план може ще перебувати на етапі підготовки, і, як очікується, у ньому США будуть прагнути меншого втручання у справи України. Така політика, за його словами, може суттєво змінити міжнародний підхід до війни.

Колишній президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що здатний завершити війну в Україні у найкоротші терміни, натякаючи на свої особисті зв’язки з президентом Зеленським та Путіним. Однак Трамп не надав конкретики щодо своїх планів, лишаючи простір для численних інтерпретацій.

У ЗМІ згадували різні підходи, які, ймовірно, розглядає Трамп та його радники. Один із них — обмеження військової допомоги Україні, якщо Київ не погодиться на переговори з Москвою. Також обговорюється можливість заморожування бойових дій на лінії фронту й відмова України від вступу до НАТО протягом 20 років. Ще одна пропозиція включає створення демілітаризованої зони протяжністю понад 1200 км між Україною та Росією.

Пропозиції Трампа викликають занепокоєння серед українських та міжнародних союзників. Багато хто вважає, що такі рішення мають ухвалюватися за участі безпосередніх учасників конфлікту та партнерів України. Дональд Туск, зокрема, наголошує, що важливо не допустити сценаріїв, коли долю України вирішуватимуть без її участі.

Попри те, що Трамп виступає за “мирний план”, існує значний скептицизм щодо його здатності досягти справедливого завершення війни. Багато політиків і експертів вважають, що такий підхід може обмежити суверенітет України та створити небезпечний прецедент у міжнародній політиці.

Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції. Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях: Дніпропетровська — 24 753 […]

Експерт заявив, що Росія не здатна виробляти по 500 “шахедів” щодня

Російські заяви про можливість запускати по 500 дронів “шахед” на добу є перебільшенням і не підтверджуються реальними темпами виробництва. Про це заявив авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі “Фабрики новин”. За його словами, російське виробництво “шахедів” наразі перебуває на рівні 85–90 одиниць, і підняття обсягів до 500 виглядає малоймовірним. “Судячи з балансу, що вироблено, що […]

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Останні новини