Четвер, 14 Травня, 2026

Суддя Дмитро Ткаченко не відповідає критеріям доброчесності через розбіжності у деклараціях

Важливі новини

27 жовтня — день, що об’єднує історію, віру та народну мудрість

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів. За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу. […]

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).

Одеський екс-військком Борисов намагається оформити інвалідність, перебуваючи в СІЗО

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

Мобілізація на тлі важкої родинної ситуації: випадок із Володимиром Маліцьким з Львівщини

Мешканець села Сасів на Львівщині, Володимир Маліцький, опинився у складній ситуації, коли його мобілізували на військову службу, незважаючи на те, що він доглядав за тяжкохворим батьком, який потребував постійної медичної допомоги. Цей випадок привернув увагу громадськості та поставив питання щодо процедур та бюрократичних моментів, які супроводжують мобілізацію.

Причиною для мобілізації стала затримка з оформленням документів, які дають право на відстрочку від служби. Згідно з чинним законодавством України, громадяни, що доглядають за особами з інвалідністю або тяжко хворими родичами, мають право на відстрочку від мобілізації. Однак, як виявилося в цьому випадку, через затримку з оформленням відповідних документів Володимир не зміг скористатися цим правом.

Однак, у випадку з Володимиром, через реорганізацію органів соціального захисту виникла затримка у видачі довідок. Це унеможливило вчасне подання необхідних документів, через що чоловік був мобілізований. У центрі комплектування зазначили, що мобілізація відбулася відповідно до закону, оскільки підтвердження права на відстрочку на момент призову надане не було. Водночас, як наголосили у ТЦК, кожен випадок розглядається індивідуально. Володимир Маліцький розповів у коментарі журналістам, що вже після розголосу ситуації отримав короткострокову відпустку зі служби. Йому дали до 10 днів, аби він зміг надати всі документи у військову частину для офіційного звільнення з армії. За словами чоловіка, він протягом останнього часу регулярно поновлював відстрочку, що вимагала підтвердження кожні три місяці. Цього разу він не встиг оновити довідку про отримання державної допомоги на догляд за батьком, який має першу групу інвалідності.

Юристи зазначають, що подібні ситуації трапляються через складну бюрократичну процедуру, особливо у періоди змін у структурі органів соцзахисту. Найпростіший вихід — завчасно готувати документи і бути в постійному контакті з військовим обліком.

Раніше уряд автоматично поставив на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які не перебували у реєстрі. Вони мають можливість перевірити свої дані через додаток “Резерв+” і повинні дотримуватись правил військового обліку, аби уникнути штрафів і непорозумінь.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Останні новини