Субота, 12 Вересня, 2026

Суддю Бачуна підозрюють у підбуренні до хабаря: ВАКС призначив заставу 2 млн грн

Важливі новини

Податок на житло: хто і скільки заплатив у 2025 році

Власники квартир і будинків з початку 2025 року вже перерахували до бюджету 7,7 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 20,9 % (плюс 1,3 млрд грн) більше, ніж за аналогічний період 2024-го, повідомляє ДПС. Торік за січень–липень надходження від цього податку становили 6,4 млрд грн. Найбільші суми сплатили жителі столиці […]

США надають Україні «розумні бомби»: продаж комплектів JDAM на $337 млн

Сполучені Штати Америки оголосили про новий пакет військової допомоги...

Квартирні покупки родичів заступників керівника Кіберполіції: Джерела фінансування під питанням

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК

У Верховній Раді було подано пропозицію щодо необхідності кардинального реформування Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК). Окрім цього, парламентарі мають напрацювання щодо законопроєкту, який стосується демобілізації військових, що вже третій рік захищають Україну на фронті. Народний депутат Олексій Гончаренко під час своєї заяви наголосив, що хоча дискусії про ці ініціативи активно ведуться, затвердження таких […]

The post У Верховній Раді працюють над законом про демобілізацію та змінами у роботі ТЦК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Комбінована атака Росії на Україну: новий ракетний удар з Капустиного Яру

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 2 мільйони гривень для судді у відставці, колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва (2006–2010) Олега Бачуна. Його підозрюють у підбуренні бізнесмена до надання неправомірної вигоди чинному судді з метою отримання необхідного судового рішення.

15 тисяч доларів за “потрібне” рішення

За версією слідства, Бачун запропонував підприємцю послугу: допомогти вирішити питання з перетином державного кордону та поверненням вилучених паспортів шляхом подачі позову до адміністративного суду. У свою чергу, він гарантував ухвалення сприятливого судового рішення — за грошову винагороду.

Вартість “судової допомоги” була оцінена у 15 тисяч доларів. З них 10 тисяч — за саме рішення, і ще 5 тисяч — за його негайне виконання. Бачун мав вплив на чинного суддю, який мав розглядати справу.

Звільнений, поновлений через ЄСПЛ, знову звільнений

Це вже не перший скандал у кар’єрі Олега Бачуна. У 2010 році його звільнили за порушення присяги судді. Однак у 2017 році він зміг поновитися на посаді завдяки рішенню Європейського суду з прав людини у справі «Куликов та інші проти України», який визнав звільнення Бачуна незаконним.

Втім, 1 квітня 2024 року Вища рада правосуддя знову звільнила Бачуна — цього разу за власною заявою про відставку.

Кваліфікація та розслідування

Дії судді у відставці кваліфіковані одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 4 ст. 27 (підбурення),

  • ч. 3 ст. 369 (пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі),

  • ч. 1 ст. 14 та ч. 4 ст. 369 (готування до вчинення злочину).

Розслідування здійснює НАБУ за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У разі доведення вини Бачунові загрожує тривале позбавлення волі та конфіскація майна. Його участь у спробах впливати на судову систему після гучного поновлення на посаді через ЄСПЛ викликає додаткові питання щодо ефективності очищення судової влади в Україні.

Останні новини