Середа, 26 Серпня, 2026

Суддю-хабарника засудили до в’язниці: ВАКС підтвердив вирок ексголові районного суду Київщини

Важливі новини

Незламні герої телемарафону: як їх врятували від мобілізації

Міністерство культури та інформаційної політики України ухвалило рішення, яке стало справжнім добрим знаком для учасників телемарафону "Єдині новини". За цим рішенням, відомі телеканали, що приймають участь у телемарафоні, такі як "Ми-Україна", "1+1", ICTV, "Інтер", "Рада", та "Суспільні новини", отримали статус захищеності від мобілізації, який надає їм Мінкультури.

Серед отримувачів цього статусу також виявилися й інші медіаорганізації, серед яких ВВС, Укрінформ, "Новий канал", "Старлайн медіа", "СТБ", "Хмарочос медіа", "УНІАН ТБ", Deutsche Welle, "ТЕТ", "НБМ", Національна спілка журналістів України та інші. Це рішення розширило коло захищених учасників телемарафону, забезпечуючи їх працівників необхідними гарантіями в разі можливої мобілізації.

Також слід відзначити, що українські телеканали отримали фінансову підтримку для проведення телемарафону. Загальна сума контракту з компанією "Кінокіт" склала 104,9 млн гривень, а державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" виділило 146,72 млн гривень на створення інформаційних програм та матеріалів.

Висловлюючи свою позицію, депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин відзначив, що в разі невдалого виступу телемарафону та відсутності фінансової підтримки, варто буде розглянути можливість його завершення. Ця позиція також стосується питань міжнародної фінансової допомоги та зменшення її обсягів, що наголошує на важливості ефективного та відповідального використання коштів у сфері медіа та інформаційної політики.

У висновку можна зазначити наступне:

• Рішення Міністерства культури та інформаційної політики України про забезпечення бронювання від мобілізації для учасників телемарафону "Єдині новини" та інших медіаорганізацій є кроком у напрямку захисту працівників медіа в разі можливої військової мобілізації.

• Фінансова підтримка українських телеканалів для проведення телемарафону свідчить про важливість цієї події для національної інформаційної політики та підтримки медіаіндустрії.

• Позиція депутата Верховної Ради Ярослава Юрчишина щодо можливого завершення телемарафону в разі невдачі та відсутності фінансової підтримки свідчить про потребу у ретельному аналізі ефективності та значущості події для суспільства та медіаіндустрії.

• Звернення уваги до питань міжнародної фінансової допомоги та необхідності оптимізації витрат підкреслює важливість стабільного та відповідального управління бюджетними ресурсами в сфері медіа.

Отже, стаття відображає актуальні питання забезпечення безпеки працівників медіа в умовах загострення військово-політичної ситуації, а також підкреслює важливість та значущість телемарафону як інструменту інформаційної політики та національного об'єднання.

Руслана Лижичко зізналася, що збільшила губи за наполяганням чоловіка

Відома українська співачка та громадська діячка Руслана Ліжичко, яка завжди славилася своєю природною красою та енергійністю, поділилася відвертим зізнанням про зміну своєї зовнішності. Виявляється, вона одного разу вирішила зробити пластичну операцію — збільшити губи. Причиною цього став не її власний комплекс, а наполягання її чоловіка, бізнесмена Олександра Ксенофонтова. “Ой, Боже! Дякуючи Саші і його ідіотській […]

The post Руслана Лижичко зізналася, що збільшила губи за наполяганням чоловіка first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці різко зменшили купівлю готівкової валюти: чому це сталося і що буде далі

У другому кварталі 2025 року українці суттєво зменшили попит на готівкову іноземну валюту. Згідно з даними інфляційного звіту Національного банку України, обсяг чистої купівлі готівкової валюти впав до $0,8 млрд у порівнянні з $2,8 млрд у першому кварталі. Зокрема, попит саме на готівковий долар знизився до $0,1 млрд із $1,9 млрд. Це найнижчий рівень щомісячного […]

Морська спокуса: Генштаб розкрив деталі знищення російського корабля у Севастополі під час циклону

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що в ніч на 19 травня у Севастополі сили оборони України нанесли удар по російському ракетному кораблю "Циклон" проєкту 22800. Початково оголошено про знищення російського морського тральщика "Ковровець", однак подальші розслідування розкрили істину про ціль атаки. "Сили оборони України знищили морський тральщик 'Ковровець'", – повідомлялося у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ на 19 травня. Пізніше стало відомо, що цілью був інший корабель – ракетний катер "Циклон", який увійшов до складу російського флоту. Цю інформацію підтвердив Генштаб у заяві 21 травня, додавши, що корабель був поранений у Севастополі.

Офіційно Росія не інформувала про знищення жодного з цих двох кораблів. Проте окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про ракетну атаку на Крим, яку, за його словами, змогла відбити протиповітряна оборона. Відомості від Развожаєва свідчать про те, що Севастополь атакували касетними боєприпасами. Цю інформацію підтвердило також міністерство оборони РФ, зазначивши, що для захисту використовувались засоби протиповітряної оборони.

"Циклон" – це ракетний корабель проєкту 22800 (відомий також за шифром "Каракурт"). Цей новий корабель був переданий Військово-Морським Флотом Росії тільки у липні 2023 року. Його технічні характеристики включають водотоннажність у 800 тонн, довжину 65 метрів, ширину 10 метрів і осадку 4 метри. Максимальна швидкість досягає 30 вузлів, а дальність ходу – 2500 миль за швидкості 12 вузлів. Автономність складає 15 діб. На озброєнні судна є установка вертикального пуску ракет "Онікс" і "Калібр-НК", а також модернізована артустановка калібру 76,2 мм АК-176МА та ЗРАК "Палаш".

Експерти вважають, що останні події, пов'язані з знищенням ракетного корабля "Циклон", є істотною перемогою для Українських Збройних Сил. Росія часто використовує такі ракети як "Онікс" та "Калібр" у своїх атаках на Україну. "Циклон" може бути останнім надводним кораблем ракетного класу у складі Чорноморського флоту, хоча залишаються ще підводні човни.

Українські військові експерти стверджують, що знищення такого сучасного ракетного корабля є значним досягненням для Збройних Сил України, порівняно з затопленням тральщика "Ковровець", про що повідомлялося раніше. "Ковровець" – це морський тральщик, який входив до складу Чорноморського флоту рівно 50 років тому.

Він був активно задіяний у різноманітних завданнях, включаючи проведення тралів за кораблями та суднами, розвідувальне та контрольне тралення, прокладання фарватерів у мінних полях та участь у постановці мін у віддалених районах. "Ковровець" мав вражаючу історію служби, включаючи участь у міжнародних операціях та забезпечення безпеки в регіоні Перської затоки під час ірано-іракської війни.

За часів конфлікту у Сирії "Ковровець" також відзначився своєю активною участю у траленні районів берегової зони від мін, що встановлювали бойовики ІДІЛ. Цей тральщик заслужено вважається одним із найефективніших у своєму класі, а його внесок у забезпечення безпеки на морі визнаний багатьма експертами.

В зв'язку з важливістю завдань, які вирішувалися "Ковровцем", його тривале перебування на бойовій службі у дальній морській зоні було високо оцінено військовими та політичними кілами Росії. Цей корабель визнаний символом морської сили та дисципліни, а його екіпаж – прикладом професіоналізму та відданості своїй країні.

Цей корабель також зазнав удару від української атаки. У жовтні 2022 року морські дрони Збройних Сил України атакували тральщик "Іван Голубець" у бухті Севастополя. Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило пошкодження корабля. Проте стосовно можливого ураження тральщика "Ковровець" російська влада утримувалася від надання коментарів.

Цей інцидент свідчить про інтенсивність конфлікту в Чорноморському регіоні та високу готовність Українських Збройних Сил до відстоювання своїх позицій. Використання морських дронів у військових операціях підтверджує сучасний підхід до ведення бойових дій і свідчить про високий рівень технологічної розвиненості та бойової підготовленості українських військових.

Пошкодження "Івана Голубця" підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки та захисту морських об'єктів в умовах непростої політичної та воєнної ситуації в регіоні. Українська сторона продовжує демонструвати свою готовність до відстоювання своїх територіальних інтересів і захисту вітчизни від будь-яких загроз.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків. По-перше, конфлікт між Україною та Росією продовжує активно розвиватися, зокрема в Чорноморському регіоні. Постійні напади та контратаки з боку обох сторін свідчать про високий рівень напруженості та готовності до військових дій.

По-друге, використання новітніх технологій, таких як морські дрони, відображає сучасні тенденції у веденні війни. Українські Збройні Сили демонструють свою технологічну підготовку та готовність до використання новітніх засобів для захисту своїх територіальних інтересів.

І нарешті, зазначення про пошкодження тральщика "Іван Голубець" та можливе ураження "Ковровця" свідчать про значущість морських операцій у рамках конфлікту та необхідність посилення заходів з безпеки морських об'єктів.

У цілому, стаття підкреслює необхідність посилення міжнародного співробітництва та пошуку мирного вирішення конфлікту між Україною та Росією для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Ракетний удар по стрільбищу в Сумській області: загинули 6 військових

У Сумській області внаслідок російського ракетного удару по стрільбищу загинули шестеро українських військових, ще десятеро дістали поранень. Про це повідомила пресслужба Національної гвардії України. Трагедія сталася 20 травня під час проведення занять на полігоні однієї з військових частин. На місці події вже розпочато службове розслідування. Командира частини відсторонено від виконання обов’язків. У Нацполіції додали, що […]

Вищий антикорупційний суд України залишив без змін рішення стосовно Олександра Лисюка, колишнього голови Баришівського районного суду Київської області, який був засуджений до 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна через отримання неправомірної вигоди. Після оголошення апеляційного рішення, Лисюка заарештували прямо в судовій залі.

Журналіст Олег Новіков, який висвітлює справи, пов'язані з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП), повідомив про підтвердження вироку. Справу проти Лисюка було порушено у 2023 році, коли Вищий антикорупційний суд визнав його винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення судового рішення, яке було вигідним для фізичної особи.

За матеріалами розслідування, суддя вимагав гроші за сприяння у забезпеченні позову та швидкому розгляді справи. Спочатку він повідомив про необхідність термінового отримання 2 тисяч доларів, а згодом вимагав ще 500 тисяч гривень за пришвидшення розгляду справи та ухвалення рішення на користь позивача. Правоохоронці зазначили, що Лисюк діяв з умислом та прагнув отримати неправомірну вигоду в найкоротші терміни.

Його затримали під час отримання 2,5 тисячі доларів. Справу розслідували детективи НАБУ за участю прокурорів САП, а Вищий антикорупційний суд розглядав її як суд першої інстанції. Тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність винесеного вироку.

Крім тюремного терміну, суд також постановив конфіскувати майно Лисюка та заборонити йому обіймати певні посади у майбутньому. Це рішення стало важливим етапом у справі, яка тривала кілька років, і підкреслює серйозність боротьби з корупцією в судовій системі України.

На тлі війни в Україні антикорупційні питання залишаються ключовими для держави та її міжнародних партнерів. Західні союзники наголошують на важливості ефективної роботи антикорупційних органів і очищення судової системи для інтеграції України до Європейського Союзу. Тому рішення ВАКС у справах стосовно суддів і високопосадовців завжди привертають увагу громадян.

Справу Лисюка розглядають як ще один приклад зосередження уваги НАБУ та САП на корупції в судах. Однак експерти зауважують, що, незважаючи на окремі резонансні вироки, проблема корупції в судовій системі залишається системною. Реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються важливими вимогами як для українського суспільства, так і для міжнародних партнерів.

Додатково, нещодавно прокуратура столиці успішно повернула до бюджету 1,8 мільйона гривень, які були переплачені під час ремонту укриття в одній зі шкіл Києва. Ця справа стала частиною загальнонаціональної кампанії проти корупції у сфері державних закупівель у часи війни.

Останні новини