Суддю з Київщини та його спільника-адвоката звинувачують у підробці документів для виїзду за кордон

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Графіті відомого британського стритарт-митця Бенксі, яке він намалював на стіні в Гостомелі після деокупації і яке раніше намагалися вирізати та вкрасти вандали, відтепер зберігатиметься в Києво-Печерській лаврі. Поглянути на роботу можуть усі охочі. Про це повідомив Національний заповідник Києво-Печерська лавра на своїй сторінці у Facebook.

На графіті зображено жінку, яка стоїть у бігуді, халаті та протигазі з вогнегасником у руках перед розбитим і обгорілим вікном.

“Бенксі створив цю та інші роботи, щоби привернути увагу світу до України та жорстокості російських окупантів. Тепер його графіті зберігається там, де триває боротьба за українську культуру, історію та цінності для майбутнього”, — зазначили в лаврі.

Роботу британця розмістили поруч із давньоруським графіті — шаржем на одного з будівельників Успенського Собору, який створили в ХІ столітті під час зведення храму.

У лаврі зазначили, що графіті Бенксі символізує жах від злочинів Росії в Україні та антивоєнний протест, і роботу оберігатимуть від мародерства та знищення у звільненій від “духовної російської окупації” святині.

“Лавра сьогодні — це звільнений від “руского міра” культурний простір, де зберігаються не лише старовинні реліквії, а й створюються сучасні мистецькі проєкти”, — написали представники заповідника.

Повідомляється, що графіті зберігатиметься у “відкритих фондах”. Вільно оглядати роботу у фондосховищі можуть усі охочі.

У звіті газети The New York Times відображено глибокі та тривожні аспекти сучасної ситуації в Україні. Російська агресія, яка вилилася в останні місяці, залишає Україну без необхідної зброї та живої сили, підштовхуючи людей до відчуття безпеки. Запровадження додаткових ресурсів для залучення більше чоловіків до армії стає вкрай складною місією, оскільки багато українців намагаються уникнути мобілізації, шукаючи безпечніші варіанти за кордоном.

Втікати через річку Тису на кордоні з Румунією стає вибором для деяких, хоча це пов'язано з ризиком стикнутися зі смертельною небезпекою східного фронту. Ця річка, звана "річкою смерті", вже відзначилася великою кількістю людей, які загинули під час спроби перепливти її. Тим не менш, для багатьох українців ризик померти від утоплення здається меншим, ніж загроза потрапити на фронт.

Ті, хто обираються за кордон, не обов'язково обмежуються лише Румунією. Сусідні країни, такі як Словаччина, Польща або Угорщина, стають місцями прихистку для українських чоловіків, які намагаються уникнути військової служби та мобілізації. Однак навіть у втечі з країни їх чекають нові випробування, включаючи статус біженців та зміни у характері контрабанди через українські Карпати.

Ця ситуація, як показує звіт, свідчить про те, що криза в Україні має далекосяжні наслідки не лише на полі бою, а й у повсякденному житті громадян.

Звіт, який ми розглядали, відображає серйозні виклики, з якими стикається Україна через загострення конфлікту з Росією. Брак зброї та живої сили стають нагальними проблемами, які потребують негайного вирішення. Втім, залучення додаткових чоловіків до армії виявляється надзвичайно важким завданням.

Втікання за кордон або спроби уникнути військової служби стають реальними альтернативами для багатьох українців, що створює додаткові напруги в суспільстві та змінює динаміку життя в країні. Ризиковані спроби перетнути кордон або шукати притулку в інших країнах свідчать про глибокі турботи та небезпеку, яку відчувають люди в Україні через військовий конфлікт.

Ця ситуація також підкреслює необхідність міжнародної співпраці та підтримки для забезпечення безпеки та стабільності в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як працювала схема?

Працівники ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах, записували їхні персональні дані та повідомляли про намір направити їх до територіального центру для мобілізації. Однак за певну суму грошей – від 4,5 тисяч доларів США – вони обіцяли «відпустити» чоловіків і допомогти оформити відстрочку від служби.

Особливо цинічно діяли посадовці, коли до них потрапляли чоловіки, які мали рідних серед зниклих безвісти під час виконання бойових завдань. Такі особи мали право на законну відстрочку, але співробітники ТЦК намагалися скористатися їхнім становищем для власної вигоди.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей у одного з чоловіків. 21 листопада 2024 року, під час отримання грошей за «послугу», був затриманий посередник. Наразі вирішується питання щодо затримання інших учасників схеми. Затриманому вже повідомлено про підозру за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час обшуку у одного з фігурантів справи, він дістав табельну зброю та, спрямовуючи її на працівників ДБР, погрожував їм. Він навіть перевів вогнепальну зброю у бойове положення і вимагав повернути вилучений мобільний телефон. За ці дії йому повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу (ст. 348 КК), що може призвести до довічного позбавлення волі.