Судовий процес над колишнім заступником голови Харківської облради: організація схеми з розкрадання коштів через фіктивні компанії

Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов наразі знаходиться під підозрою за службову недбалість у зв'язку з неналежною реакцією міської влади на катастрофічну повінь, що трапилася 30 вересня 2025 року. Ця стихійна подія, яка забрала життя щонайменше десяти осіб та спричинила значні матеріальні збитки для численних мешканців міста, викликала обурення серед одеситів і привернула увагу до роботи міської адміністрації.

За інформацією з достовірних джерел, що наводить видання «Українська правда», Труханову інкримінують ненадання необхідних заходів для запобігання наслідкам стихійного лиха. Влада міста, за даними слідства, не вжила належних заходів для своєчасного реагування на надзвичайну ситуацію, що призвело до значних затоплень, паралічу інфраструктури та серйозних руйнувань. Вулиці, будинки, лікарні та інші важливі об'єкти виявилися затопленими, що ускладнило надання медичної допомоги і евакуацію постраждалих.

Окрім Труханова, підозри отримали ще семеро посадовців, серед яких двоє його колишніх заступників та керівники комунальних підприємств. Правоохоронці вручили також клопотання про обрання запобіжних заходів для підозрюваних.

За даними Національної поліції України, службовці Одеської міськради та одного з комунальних підприємств не забезпечили належного функціонування системи водовідведення та не здійснили своєчасної координації аварійних служб. Саме ці дії, на думку слідства, спричинили тяжкі наслідки для життя та здоров’я людей.

Колишньому меру Одеси інкримінують правопорушення, передбачене статтею 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Якщо провину доведуть, йому та його колишнім підлеглим загрожує до восьми років позбавлення волі.

Олексій Тубелець, ексочільник прокуратури Сумщини та нині начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури, є фігурою, стиль життя якої викликає чимало запитань. Проблеми з розслідуваннями справ, що стосуються порушень прав людини, та його кар'єрні досягнення в правоохоронних органах відомі. Проте, якщо звернути увагу на його декларацію, важко не помітити, що фінансові показники та майнові активи Тубеленця суттєво відрізняються від звичних для представників державної служби.

Згідно з офіційними даними, родина Тубеленця володіє значною кількістю нерухомості, зокрема трьома земельними ділянками в Харківській області. Їхня загальна площа складає 21 200 м². Це далеко не стандартний набір майна для представника органів прокуратури. Окрім того, родина має дві квартири — одну в Харкові, площею 41 м², а іншу в Сумах, на 61,7 м². Що цікаво, ці квадратні метри на фоні масштабних земельних наділів виглядають лише як невеликий додаток до великого статку. Також у власності родини знаходяться два нежитлові приміщення, які, зважаючи на їх розмір та місцезнаходження, можуть приносити значний дохід.

Не менш вражає автопарк, зареєстрований переважно на дружину Ларису Василівну. Сім’я користується новеньким електрокаром BMW iX 2023 року вартістю близько 2,85 млн грн, пікапом Mitsubishi L200 2008 року, баггі Polaris RZR XP1000EPS 2014 року та навіть екскаватором-навантажувачем JCB 3CX, оціненим у понад 390 тис. грн.

Доходи прокурора свідчать про неабияку фінансову стабільність. У 2024 році Олексій Тубелець задекларував 1,81 млн грн, з яких 795 859 грн становила зарплата, а 1 млн грн — пенсія. Його дружина отримала 657 897 грн, здебільшого від підприємництва та частково від заробітної плати.

На рахунках і в готівці сім’я також не бідує: прокурор зберігає 2,75 млн грн та 77,2 тис. доларів, тоді як дружина — 100 тис. грн і 2,2 тис. доларів готівкою.

Кар’єра Тубеленця розпочалася ще у 2006 році в органах прокуратури Харківщини, де він пройшов шлях від слідчого до керівника відділу. Пізніше він очолював прокуратуру Кіровоградської області, а у вересні 2020 року став керівником Сумської обласної прокуратури. Сьогодні він займає посаду начальника відділу, який має захищати права людини — однак декларація свідчить про зовсім інший рівень життя.

29-річна співачка Мішель Андраде поділилася з аудиторією свіжими матеріалами з подорожі на Балі, опублікувавши серію фото й коротке відео. На знімках артистка постає у світло-рожевому комплекті білизни, який став помітним елементом образу та викликав жваве обговорення серед підписників. У центрі уваги опинилися не лише кадри з екзотичної локації, а й продумана стилістика зйомки.

Для фотосесії Андраде обрала котоново-мереживний комплект без кісточок, що підкреслює ідею легкості та комфорту. Шанувальники відзначили стриманий дизайн і практичність виробу, який органічно вписався в атмосферу тропічного відпочинку. Світла кольорова гама гармоніює з природним фоном, створюючи цілісний і спокійний візуальний настрій.

Пізніше у відео Мішель продемонструвала завершений образ, доповнивши комплект довгою спідницею з розрізом і топом. Таким чином артистка поєднала відпочинковий настрій із презентацією власної дизайнерської продукції.

Реакція підписників не забарилася — у коментарях користувачі активно ділилися емоціями та компліментами, відзначаючи впевненість співачки, її стиль і фізичну форму. Фанати також звернули увагу на те, що Андраде дедалі частіше використовує соціальні мережі як майданчик для творчого самовираження та розвитку особистого бренду.

Останнім часом співачка регулярно ділиться новими світлинами й відео з повсякденного життя та подорожей, поєднуючи особистий контент із демонстрацією власних проєктів у сфері моди та стилю.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.