Сумнівні практики та репутаційні ризики у сфері юридичного представництва

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Українські чоловіки, зазначає New York Times, вибирають ризикований шлях нелегального перетинання кордону, щоб уникнути війни. Вони обирають "ризикнути скупатися" і навіть ризикують потонути, перепливаючи річки на заході України, ніж брати участь у війні. Для багатьох українських солдатів призов до армії є еквівалентом квитка на фронт без можливості повернутися. Згідно з даними румунської влади, після російського вторгнення понад 6000 чоловіків перепливли річку Тису, але не всім це вдалося. На берегах виявлено 22 тіла, але ймовірно, що загинуло ще більше осіб, що спричинило прізвисько "річка смерті".

Ця ситуація змінила характер контрабанди в Карпатах, де раніше переважали підроблені цигарки. Тепер контрабандисти спеціалізуються на переправленні людей. За даними Лесі Федорової, прес-секретаря Мукачівського прикордонного загону, лише минулого року було розгорнуто 56 таких угруповань. Вартість перетину кордону зросла до 10 000 доларів з людини, порівняно з двома тисячами доларів до початку війни. Контрабандисти вживають різних заходів для вивезення людей за кордон, включаючи найм гідів із числа місцевих ромів. Для боротьби з цим явищем прикордонники встановили додаткові інфрачервоні камери і датчики, а також збільшили кількість блокпостів на дорогах, що ведуть до кордону.

Українські чоловіки, обираючи нелегальний перетин кордону, свідомо ризикують життям, намагаючись уникнути участі в війні. Це свідчить про глибокий ступінь відчуття загрози та відчаю, які переживають мешканці прикордонних областей. Рівень нелегальної міграції значно зріс у зв'язку з воєнним конфліктом, що відображається на зміні характеру контрабанди та діяльності прикордонних служб. Зусилля з боротьби з цим явищем мають бути підсиленими, адже вони стосуються безпеки та життя людей.