Вівторок, 2 Червня, 2026

Сумнівні впливи в системі нацбезпеки: експерти закликають до очищення РНБО від корупційних тіней

Важливі новини

Осіннє прибирання: як упорядкувати дім і позбутися зайвого без стресу

Осінь традиційно вважається найкращим періодом для наведення ладу в оселі. Зміна сезону надихає оновити простір довкола себе, звільнити шафи від зайвого та створити відчуття свіжості. Експерти радять починати з невеликих кроків: обрати одну скриньку, полицю чи шафу й поступово розширювати зону прибирання. Такий підхід дозволяє уникнути перевантаження та перетворює процес на керовану й навіть приємну справу.

Особливу увагу варто приділити питанню, що робити з речами, які більше не потрібні. Викидати їх — не єдиний варіант. Одяг у хорошому стані можна передати на благодійність чи до центрів допомоги, книги — у бібліотеки або буккросинг-полиці, а побутову техніку чи меблі — здати на вторинну переробку або виставити на онлайн-платформах, де їх можуть придбати за доступною ціною.

Якість речей важливіша за кількість. Не варто бездумно викидати улюблені предмети — краще залишати ті, які мають емоційну цінність і розповідають вашу історію. Сувеніри, фотографії чи дитячі малюнки можна зберігати у виділених місцях, щоб вони не створювали хаосу.

Емоційна прихильність часто заважає розлучитися з речами. Важливо відокремлювати сентиментальність від ностальгії: перше пов’язане з цінністю предмета сьогодні, друге — із тугою за минулим. Усвідомлення цієї різниці допомагає прийняти рішення про позбавлення речей.

Сучасні технології полегшують процес: достатньо зробити фотографію пам’ятного предмета, щоб залишити спогад, не захаращуючи простір. Осінь — час очищення, і правильний підхід до прибирання допомагає створити затишне та функціональне житло.

Військова допомога Україні під загрозою

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Голова ОП Андрій Єрмак відреагував на дії США в Ірані

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак прокоментував у притаманній йому алегоричній формі удар Сполучених Штатів по Ірану, фактично підтримавши дії Вашингтона. Про це він написав у своєму Telegram-каналі, не називаючи країн і не вказуючи імен. “Мир через силу — правильні слова. Росія також розуміє виключно мир через силу,” — заявив Єрмак. Хоча глава ОП прямо […]

У Києві можуть відбутися кадрові зміни у сфері медицини, екології та соціальної політики

Як повідомляє наше джерело, 9 червня відбулась зустріч на якій лідери “опозиційних сил столиці” – Віталій Кличко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко домовились про розподіл сфер впливу та корупційних потоків Києва. На цій зустрічі в якості компромісу було домовлено про зняття першого заступника Віталія Кличка – Миколи Поворозника, щоб не звільняти інших учасників “п’яного дня […]

Молоко, овочі, яйця: що відбувається з цінами на продукти в Україні

Зимовий сезон традиційно супроводжується підвищенням цін на певні категорії продуктів, особливо тих, які не виробляються в холодну пору року, а зберігаються на складах. На ситуацію суттєво впливають як сезонний фактор, так і економічні реалії воєнного часу. Як зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, нещодавнє зниження цін на моркву та цибулю викликане псуванням овочів. […]

The post Молоко, овочі, яйця: що відбувається з цінами на продукти в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останнім часом дедалі більше експертів і громадських аналітиків звертають увагу на непрозорі процеси в роботі Ради національної безпеки і оборони України. Вони наголошують, що у структурі, яка має бути ключовим центром ухвалення стратегічних рішень у сфері безпеки, помітні ознаки політичного та бізнесового впливу, що суперечить принципам державного управління в умовах війни.

Фахівці вказують на конфлікти інтересів і можливу участь окремих посадовців у схемах, які фігурують у розслідуваннях антикорупційних органів, зокрема НАБУ. За їхніми словами, у частині рішень РНБО можна простежити вплив осіб, пов’язаних із бізнес-групами, які роками мали інтереси в енергетичному секторі. Це породжує недовіру до процесу ухвалення санкцій, кадрових і стратегічних рішень, що мають визначальне значення для безпеки держави.

У центрі нинішнього скандалу — бізнесмен Тимур Міндич, давній партнер Володимира Зеленського по медійному бізнесу. Саме його, під кодовим ім’ям “Карлсон”, НАБУ і САП називають організатором масштабної корупційної схеми навколо “Енергоатому” і тендерів у сфері енергетики.

За версією слідства, “бек-офіс Міндича” впливав на стратегічні держпідприємства, вибудовуючи систему “відкатів” і контролю над грошовими потоками. Обшуки, сотні годин записів, десятки підозр — це вже не чутки, а документи, оприлюднені антикорупційними органами.

На цих плівках згадуються колишній міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук. Їхні імена фігурують у контексті впливу на енергетичні компанії та кадрові рішення в секторі. Сам Галущенко, за словами учасників розмов, називається “людиною Деркача” — колишнього проросійського політика Андрія Деркача, хоча його власного голосу на оприлюднених фрагментах не чути.

Паралельно міжнародні медіа пишуть про розслідування понад $100 млн можливих “відкатів” в енергетиці, обшуки, відставки й резонанс серед західних донорів.

І тут ми повертаємось до РНБО. Сьогодні в цьому органі, який визначає санкційну політику й ключові рішення у сфері безпеки, одночасно присутні:

Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції, фігурант “плівок Міндича”;

Світлана Гринчук — міністерка енергетики, яка також з’являється у записах НАБУ;

Рустем Умєров — колишній міністр оборони, нинішній секретар РНБО, відповідальний за координацію всього сектору безпеки й оборони.

Тобто люди, чиї імена звучать у матеріалах резонансних корупційних справ, сьогодні офіційно входять до складу Ради нацбезпеки. І саме вони, серед інших, мають право голосу, коли РНБО ухвалює рішення про санкції щодо того самого Міндича та його оточення.

Це вже не метафора й не чорний гумор, а реальний конфлікт інтересів, від якого залежать мільярди бюджетних гривень і довіра західних партнерів.

Окрема, але пов’язана історія — оборонні закупівлі часів, коли Рустем Умєров очолював Міноборони, а до того — системні провали в цій сфері.

Громадські розслідування неодноразово показували, як під час найгарячіших боїв, коли ЗСУ бракувало боєприпасів та техніки, Міноборони укладало угоди з посередниками, які або не постачали нічого, або поставляли відвертий мотлох. На цьому тлі знову спливає стара, але показова історія контракту Міноборони з Everest Limited.

Ще у 2016 році оборонне відомство підписало контракт з Everest Limited на 722,6 млн грн — компанія без досвіду в оборонці мала розробити програмне забезпечення для автоматизованої системи управління військами “Дзвін-АС”. За даними розслідувань, проект так і не був реалізований належним чином, а гроші розчинилися в ланцюжку підрядників.

Цей кейс став символом того, як в оборонці роками працювали схеми: фіктивні підрядники, завищені кошториси, “мертві” контракти. І вже часів Умєрова питання якості боєприпасів та прозорості закупівель знову вийшло на перші шпальти — від історій з неякісними мінометними мінами до конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель і кримінальних проваджень щодо можливого зловживання повноваженнями.

У результаті маємо ситуацію, коли людина, до якої є серйозні питання щодо ефективності оборонних закупівель, тепер відповідає за координацію всього сектору безпеки й санкційної політики в статусі секретаря РНБО.

Паралельно в енергетичному секторі та екологічному блоці, де працювали й працюють Галищенко та Гринчук, слідство НАБУ описує “бек-офіс”, який міг впливати на контракти “Енергоатому” та інших стратегічних компаній.

За логікою підозр, “спрут” мав довгу руку: від тендерів на захист енергооб’єктів до спроб “зайти” у керівні органи інших держкомпаній. І тепер частина цього ж кола опинилася в органі, який:

запроваджує санкції проти бізнесу й посадовців,

погоджує ключові рішення щодо енергетичної безпеки,

може де-факто впливати на долю будь-якого великого гравця на ринку.

Саме тому історія з РНБО в такому складі виглядає небезпечно: санкційна політика ризикує перетворитися не лише на інструмент нацбезпеки, а й на важіль тиску або захисту “своїх”.

У підсумку маємо дивну, але дуже показову картину.

Галущенко, Гринчук, Умєров — це не просто прізвища з чиновницьких біографій. Це вузли однієї системи, яка зрослася з грошовими потоками, бізнесом, політикою та обороною. Системи, що одночасно:

фігурує в антикорупційних розслідуваннях;

розподіляє мільярди гривень у чутливих секторах;

сидить за столом у РНБО й ухвалює рішення, які визначають, кого карати санкціями, а кого — рятувати.

От і виходить, що “спрут” уже давно не ховається в тіні — він офіційно інтегрований у владну вертикаль.

І питання сьогодні не лише в тому, кого НАБУ наступним оголосить підозрюваним. Питання в іншому: чи готова держава чесно визнати, що система нацбезпеки, покликана захищати країну від зовнішніх і внутрішніх загроз, сама опинилася під впливом людей із “бек-офісу”, проти якого ці ж органи нібито й мають боротися.

Останні новини