Українська співачка Анастасія Приходько вирішила наочно показати, як змінилася купівельна спроможність гривні. Вона провела домашній соціальний експеримент: з повністю порожнім холодильником вирушила до супермаркету з 5 000 гривень, аби закупитися продуктами для своєї родини з шести осіб. Відео з розпакуванням покупок артистка виклала у TikTok, підкресливши, що раніше за еквівалент 100 доларів могла принести додому […]
23 серпня українці відзначають одразу кілька важливих дат — державних, церковних і міжнародних. У цей день країна вшановує День Державного Прапора України. Вперше синьо-жовтий прапор підняли 23 серпня 1990 року в Бердянську під час міжнародної акції “Врятуємо Азовське море!”. Після проголошення незалежності 1991 року він став офіційним символом нашої держави. Синій колір означає чисте небо […]
В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.
З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.
Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.
Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.
