Суперечливий інцидент у Норвегії: як виступ Світлани Лободи в Осло спричинив нову хвилю дискусій

У Розкішному Світі Закарпатської Принцеси: Як Колишній Депутат Виграє Тендери і Ласує Дочку Рояльними Розкошами

Історія Земельних Ділянок: Як Політична Еліта Закарпаття Викуповує Землю та Живе у Розкоші

У далекому 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали в Підвиноградові не менше, ніж чотири земельні ділянки. Це було виконанням їх права на безоплатне землеволодіння, яке гарантує кожному українцю Конституція. Серед отримувачів ділянок були Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земель тривали аж до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на власність.

Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові, тоді як його дочка Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому теж щасливо супроводжується тендерами. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь у не менше, ніж 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 мільйонів гривень.

Суми можуть здаватися не такими великими порівняно з іншими учасниками тендерів, але це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватися своїм життям у розкоші. Сумки Hermes, автомобіль Porsche, відпочинок у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найпрестижніших брендів світу — все це Беатриса демонструє у своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська.

Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість — Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки, хоча й мають давню неприязнь до Балог, але це не заважає обом родинам керувати своєю областю з величністю.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, Беатриса Греченюк має там свої покої, як справжня принцеса.

У своєму Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона показувала свій дім, інтер'єр якого вона, за її словами, розробила сама. Іншим її бізнесом є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

Складно не помітити, як життя деяких осіб переплітається з політикою, бізнесом та суспільними відносинами. Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, це ще один приклад особистості, яка об'єднує в собі кілька сфер діяльності. Він, за вказівкою партії «Рідне Закарпаття», вирішив випробувати свої сили у політиці, але, на жаль, ця спроба не увінчалася успіхом.

Його батько, нардеп Василь Петьовка, у розпал війни з Росією просив дозвіл на виїзд за кордон для сина терміном на 3 місяці. Це запросило певні питання, адже перепустки отримали також інші особи, серед них і Микола Греченюк, сват Беатриси. Такий крок зібрав на себе увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, і адмінпротокол був складений на Петьовку.

Проте, після того як було зазначено, що обидва повернулися з волонтерською місією, НАЗК припинило свої претензії. Але життя продовжувалося, і в липні 2022 року, коли ще діяли перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Можливо, запит на виїзд за кордон був пов'язаний не з волонтерством, а з покупкою подарунків на родинне свято.

А ось у вересні 2023 року Беатриса, разом із дочкою і, можливо, чоловіком, вирушила у захоплюючу подорож до Італії. І не просто у готель, а у справжній палац. Їхня здатність до розкошів та любов до всього шикарного давно відома, особливо серед світських колах.

Однак, можливо, варто задати собі питання, чи все це багатство не здобуто через контрабанду, яка тоннами незаконно проникає через Закарпатську область. Підвозити незадекларовані товари через кордон — це темна сторона, яка може ховати в собі небезпеку та порушення закону. І саме Закарпаття стає лідером серед областей України у постачанні незаконних товарів.

У цій статті ми розглянули життя Беатриси Греченюк, дочки колишнього сільського депутата Миколи Греченюка з Закарпаття, яка на перший погляд живе розкішним та безтурботним життям. Вона отримує доступ до розкішних подорожей, має замки та дорогі прикраси, що викликає певні запитання щодо джерел її доходів. Аналізуючи різноманітні аспекти її життя, включаючи сімейні зв'язки з політичними особистостями, можна зробити припущення про можливість зв'язку цих розкішних благ з контрабандою, що проходить через Закарпаття. Такі підозри підтримуються деякими подіями, які відбувалися в її оточенні, такими як надання перепусток на виїзд за кордон на підставі волонтерської діяльності, а також різноманітні сімейні зв'язки з політичними діячами, які можуть використовуватися для отримання користей. Таким чином, хоча зовнішній вигляд може бути розкішним, необхідно докладати зусиль для розкриття можливих схем корупції та контрабанди, які можуть ховатися за цими благами.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього виконуючого обов'язки генерального директора Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська". Його звинувачення включає завдання шкоди державі на суму 358 мільйонів гривень, а також порушення природоохоронного законодавства, що призвело до понад 210 мільйонів гривень збитків для екологічної системи.

Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.

Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).

Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.

“Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.

Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.

Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.

10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Захід пообіцяв Україні близько 80 літаків F-16 – проте багато хто забуває, що поставки будуть розтягнуті на кілька років, а на сьогоднішній день Київ отримав лише 10 винищувачів. “Треба бути реалістами. З огляду на кількість обіцяних літаків і терміни їх поставок, ці дії ніяк не змінять баланс сил, який так і залишиться на користь Росії”, – таку думку висловив французький генерал Жером Пеллістранді в інтерв’ю La Dépêche.

Так, за його словами, коли Бельгія закінчить постачати Києву свою частину винищувачів – а це, згідно з договором, буде 2028 року – “уже може бути занадто пізно”. Зброя і техніка необхідні українцям просто зараз, а не тоді, коли США і Європа повністю проведуть заміну своїх F-16 на F-35 і зможуть віддати Україні свої старі літаки.

Відповідаючи на запитання про те, чи стане поєднання F-16 і обіцяних французьких Mirage-2000 для України поворотним моментом, генерал заявив, що “говорити про таке поки що дуже рано”. На постачання і навчання пілотів знадобиться занадто багато часу, якого в українських солдатів, ймовірно, не так багато, зазначає Пеллістранді.