Святкові застілля без ризику: як уберегтися від харчових отруєнь у різдвяно-новорічний період

У минулу п'ятницю, 7 червня, стало відомо, що Україна втратила контроль над стратегічно важливими територіями. Село Работине, розташоване в Запорізькій області, тепер опинилося поза межами української влади, що створює небезпеку для безпеки регіону. Також втрачено контроль над селом Кринки, розташованим на лівобережжі Херсонської області, що є серйозним випробуванням для обороноздатності країни.

Ці події підкреслюють наявність напруженої ситуації в певних регіонах України та потребу у посиленні обороноздатності та захисті національних інтересів. Уряд країни звертає увагу на цю проблему та вживає заходів для відновлення контролю над втраченими територіями. Водночас, міжнародна спільнота має виявити рішучість у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, аби запобігти подальшому загостренню конфлікту.

Необхідно приділяти належну увагу зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню безпеки всіх її громадян. Тільки таким чином Україна зможе ефективно протистояти будь-яким загрозам ззовні та забезпечити мирне майбутнє для свого народу.

Про це заявила заступник голови Комітету Ради з оборони і нацбезпеки нардеп від «Слуги народу» Мар’яна Безугла, коментуючи засідання Комітету, на якому були присутніми командування ЗСУ – голова Генштабу Баргилевич, його заступник Драпатий, заступник голови ГУР Скібіцький, заступник Сирського Лебеденко та інші вищі офіцери.

За словами Безуглої, на комітеті «зафіксовано брехню з приводу Кринок і Работиного».

“Работине вже кілька тижнів не наше. І про це мовчать. І Кринки де-факто вже теж (нещодавно). Работине – єдиний результат контрнаступу Залужного, село в низині, що стало цвинтарем життів, західної техніки і самовпевненості генералітету. Тепер це ще для мене символ брехні і «нічого не змінилося». Кринки – кривавий проєкт [командувача Об’єднаних сил] Содоля, який пішов на підвищення, щоб втратити Авдіївку і упустити Харківщину. Генерали, ви вважаєте, що союзники дурні, вони не бачать із супутників, що і як відбувається? Серйозно? У соцмережах і на карті Deep State більше правди”, – написала нардеп у Facebook.

У 2026 році український ринок хлібобулочної продукції може зіткнутися з відчутним зростанням цін на окремі категорії виробів. Представники галузі попереджають: за збереження нинішнього набору негативних чинників подорожчання може перевищити 20% для частини асортименту. Йдеться насамперед про продукцію з доданою вартістю, складнішою рецептурою та вищими витратами на виробництво.

Фахівці зазначають, що хліб простої рецептури — традиційні сорти, які залишаються базовим продуктом масового споживання, — і надалі перебуватиме під негласним соціальним контролем. Саме тому різкого стрибка цін на такі вироби не прогнозують, навіть за умов зростання собівартості. Виробники намагаються утримувати їх у доступному ціновому сегменті, компенсуючи витрати за рахунок інших позицій.

Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Довго й ефективно обороняти місто надзвичайно важко через складнощі ландшафту. Коли дійдуть до траси, то штурм міста буде швидшим за зачистку Суджі. Ворог перейшов трасу Вугледар-Мар’їнка і закріпився на наших колишніх позиціях. Падіння Селидового загрожує насамперед обороні міста Курахове, яке мало би прикриватися саме з висот із напрямку Селидового, і це угруповання мало би бути відсіченим досить великим водосховищем”, – пише Ворошнов.

Також, за його оцінкою, є загроза напівоточення угруповання у Вугледарі, якщо РФ вдасться захопити низку важливих об’єктів уздовж траси Вугледар-Мар’їнка.

Фактично Ворошнов підтверджує, що наступ РФ на покровському напрямку, який наразі йде більше не на захід, у бік Мирнограда, а на південний захід, глобально в напрямку Врем’ївського виступу, має на меті обійти із заходу другу лінію української оборони на всьому донецькому фронті від Очеретиного до Вугледара.