Святослав Вакарчук розкрив деталі особистого життя у фільмі “Океан Ельзи: Спостереження шторму”

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про оновлення критеріїв для підприємств, що мають право бронювати працівників. За його словами, новий підхід дозволить забезпечити справедливість та прозорість процесу.

Основні зміни включають:

Шмигаль зазначив, що ці нововведення допоможуть знизити ризики махінацій, коли працівників працевлаштовували лише для отримання відстрочки від мобілізації.

З 1 грудня 2024 року бронювання буде здійснюватися виключно через платформу “Дія”. Це дозволить уряду в режимі реального часу відслідковувати відповідність підприємств новим вимогам. Введено щомісячний моніторинг, щоб переконатися, що підприємства відповідають всім встановленим критеріям.

Для підприємств, які вже отримали право на бронювання співробітників, передбачено перехідний період до 28 лютого 2025 року. Протягом цього часу всі компанії мають оновити документи та привести їх у відповідність із новими умовами, незалежно від того, коли було отримано відстрочку.

Глава уряду підкреслив, що нові правила дозволять зробити систему бронювання більш прозорою та ефективною. Контроль за виконанням критеріїв критичності допоможе уникнути зловживань і забезпечить, щоб лише дійсно важливі для економіки підприємства могли бронювати своїх працівників.

«Нові критерії — це частина наших зусиль для підтримки стабільності економіки під час війни, а також для забезпечення справедливості у мобілізаційних процесах», — підсумував Денис Шмигаль.

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Американські військові та розвідка зазначають, що війна перестала виглядати як безвихідна ситуація: Росія досягає стабільних успіхів, і з кожним днем, коли сили України виснажуються, відчуття песимізму посилюється. Представники ЗМІ зазначають, що українська армія зазнає труднощів із набором нових солдатів і забезпеченням наявних підрозділів.

The New York Times оцінює втрати України у війні на рівні 57 тисяч загиблих. Хоча ця цифра становить приблизно половину втрат Росії, вона є значною для країни з меншим населенням. Також зазначається, що через постійні атаки та територіальні втрати на сході України, моральний дух українських військових помітно падає. Падіння мотивації пояснюється не лише наступом противника, а й побоюванням, що міжнародна підтримка поступово скоротиться.

Набір нових солдатів і формування нових підрозділів — ще один виклик для українського військового командування. Проте, незважаючи на ці труднощі, українська влада неодноразово запевняла в рішучості протистояти Росії стільки, скільки потрібно для захисту своїх територій та населення.

Важливим аспектом залишається питання міжнародної допомоги. Незважаючи на високу підтримку України з боку США та країн Європи, з кожним днем зростає занепокоєння, що потік поставок може зменшитися. І хоча багато західних країн обіцяють підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, в політичному середовищі з’являються побоювання, чи витримає така політика протягом наступного року.

За оцінками Пентагону, наступні 6-12 місяців будуть критичними для України. Потрібно знайти нові способи поповнення солдатського ресурсу та модернізації армії, щоб не допустити стрімкого виснаження людських ресурсів.

Акторка Анна Сагайдачна, яка лише рік тому вдруге стала мамою, оголосила про очікування третьої дитини. Радісною новиною вона поділилася у соціальних мережах, де показала атмосферне відео біля новорічної ялинки. На ньому можна побачити маленьку ялинкову іграшку у вигляді дитячого візочка, що стала символом майбутнього поповнення в родині. Згодом акторка продемонструвала позитивний тест на вагітність, підтвердивши свої слова.

Шанувальники та колеги одразу привітали Анну з чудовою новиною, висловивши захоплення її здатністю поєднувати кар’єру та материнство. Акторка вже неодноразово відкрито ділилася своїм досвідом виховання дітей, розповідаючи про щоденні радості та виклики, з якими стикається багатодітна родина. Тепер її родина збільшиться ще на одного члена, що обіцяє ще більше тепла та яскравих сімейних моментів.

Сагайдачна зізналася, що звістка про третю вагітність стала для неї несподіванкою. За словами акторки, тепер вона замислюється над тим, як поєднувати материнство та повсякденні справи з трьома дітьми, однак налаштована оптимістично.

Зірка з гумором пов’язала майбутнє поповнення в родині з новорічним декором, який, за її словами, спрацював як своєрідна карта бажань. Вона пожартувала, що ялинкова прикраса у вигляді візочка виявилася «магічною».

Акторка зазначила, що не знає, де братиме сили на нові виклики, проте вірить у підтримку Всесвіту і в те, що все складеться найкращим чином. Вона також додала, що наступного року навряд чи знову прикрашатиме ялинку таким символом, аби не отримати ще один сюрприз.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: "Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні". За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. "На такий проєкт вже є інвестори", — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. "Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх", — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.