Сила спільної мети як основа розвитку та успіху

Київська міська прокуратура повідомила про підозру 35-річній мешканці столиці, яку слідство вважає причетною до організації шахрайської схеми з привласнення коштів громадян. За даними правоохоронців, жінка діяла протягом тривалого часу, використовуючи довіру потерпілих та сучасні засоби електронного зв’язку.

Слідство встановило, що підозрювана нібито розміщувала в інтернеті оголошення про надання фінансових послуг та допомоги в оформленні кредитів на вигідних умовах. Після звернення клієнтів вона переконувала їх перерахувати авансові платежі за «оформлення документів» або «гарантійні внески». Отримавши кошти, жінка припиняла зв’язок і не виконувала взятих на себе зобов’язань.

Правоохоронці та служби у справах дітей виявили дитину в незадовільних умовах: у квартирі не було продуктів, а підлітка та бабусю підгодовували сусіди. Хлопця вилучили та помістили до дитячого будинку сімейного типу. Медики попередньо діагностували у нього анорексію та серйозні порушення роботи внутрішніх органів.

Дії матері кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України — завідоме залишення без допомоги особи в небезпечному для життя стані. Санкція статті передбачає до двох років обмеження або позбавлення волі.

У прокуратурі зазначили, що за дорученням Генерального прокурора органи прокуратури посилили захист прав дітей: створено 45 міжвідомчих груп, перевірено 281 дитячий заклад та 722 сімейні форми виховання, а також здійснено перевірки щодо понад 26 тисяч дітей.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Персональні дані тисяч українців й зараз перебувають у відкритому доступі, про що свідчать фото, викладені в окремих анонімних телеграм-каналах. Посилання на них редакція не наводить з міркувань запобігання поширенню цих відомостей.

Як вбачається з архіву злитих даних, у відкритому доступі опинилися, зокрема, імена, прізвища людей з датами народження, номерами документів, місцями проживання та контактами.

У польському візовому центрі TLS Contact, як і в IN24, що проводить фінансові операції для Центру, виток даних їх клієнтів поки не коментують.

Хто та з яких мотивів (збій, порушення протоколів безпеки, зумисне розповсюдження персональних даних українців за винагороду) здійснив або ж допустив таку ситуацію, з’ясовуватимуть правоохоронні органи.

За наявною у редакції інформацією, масштаби негативних наслідках витоку даних поки що оцінити не вдалося, як і видалити їх з мережі Інтернет. Достеменно невідомо, в кого вже могли опинитися ці відомості та в яких цілях вони можуть бути використані надалі, зокрема, в умовах війни росії проти України.

Всім постраждалим, тобто тим, хто користувався послугами польського візового центру TLS Contact та сплачував страхові платежі через систему IN24, радять звернутися із відповідною заявою до органів Нацполіції України за місцем проживання, а також до Національного банку України.

Важливо зауважити на тому, що страхова платформа IN24 є єдиною та безальтернативною компанією, з якою у сфері фінансових операцій наразі працює польський візовий центр TLS Contact. Деталі такої виключної співпраці обидві установи не розголошують. На яких умовах до діяльності Центру була залучена сумнівна з точки зору гарантування кібербезпеки компанія IN24 – теж поки що невідомо.

Зважаючи на значну міжнародну складову в діяльності TLS Contact та фактично здійснення Центром представницької функції польської сторони, виток персональних даних подорожуючих з Україн до Польщі осіб ставить під загрозу міжнародне співробітництво наших держав в цілому.

На момент підготовки вказаного матеріалу відомо, що ані TLS Contact, ані IN24 про масштабний виток їх даних офіційно представників польського МЗС не проінформували.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

«У Вашингтоні раніше склали карту з 200 військовими цілями в Росії для ракет ATACMS. ЗСУ можуть вдарити американською далекобійною зброєю щонайменше по чотирьох військових аеродромах у Ростовській області», – ідеться в публікації.

Видання при цьому посилається на карту, яку склала громадська організація «Інститут вивчення війни».

Зазначимо, що другий і останній удар «далекобоєм» по Росії Україна завдала в середу, 20 листопада.

Після цього, в ніч на четвер Росія застосувала по Україні нову ракету середньої дальності, яка, ймовірно, вразила «Південмаш» у Дніпрі. Путін пригрозив, що такі удари можуть бути продовжені.

Після цього нових обстрілів західними далекобійними ракетами ЗСУ не робили.