Сирі овочі: які найкорисніші і як їх додати у свій раціон

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Європейські держави нині значно впевненіше почуваються у сфері власної безпеки та оборонної політики, ніж будь-коли раніше. Такий висновок зробив спеціальний представник президента США, генерал Кіт Келлог, у розмові з британським виданням The Telegraph.

Келлог відзначив, що стосунки Дональда Трампа з новим поколінням європейських політиків – зокрема з Фрідріхом Мерцом у Німеччині та Джорджією Мелоні в Італії – кращі, ніж із їхніми попередниками. Також генерал підкреслив, що країни НАТО збільшили оборонні бюджети та демонструють небувалу єдність.

«Ця єдність реальна. Нам достатньо подивитися на зустрічі європейських лідерів після саміту на Алясці. Протягом доби вони всі зібралися у Вашингтоні, щоб у Білому домі обговорити майбутнє Європи. Це винятково. Путін неправильно оцінив ситуацію», – заявив він.

Окремо Келлог наголосив, що Європа має бути готовою підтримувати Україну навіть без допомоги США. «Краще бути готовим. Я не думаю, що Америка повністю виведе свої війська, але Європа повинна стояти на власних ногах. Сьогодні вона майже самодостатня у підтримці військових зусиль України завдяки згуртованості, якої раніше не було», – сказав генерал.

Водночас він нагадав свою попередню заяву про те, що Україні, ймовірно, доведеться жити з реальністю часткової окупації Донбасу, однак це не означає юридичного визнання російського суверенітету над цими територіями. Келлог також підкреслив, що Дональд Трамп у приватних розмовах висловлює ще більшу жорсткість щодо Володимира Путіна, ніж у публічних виступах.