Сирський попередив: росіяни прагнуть захопити Часів Яр до Дня Перемоги

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.

Представник берлінського сенату повідомив, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть у випадках, коли їхні паспорти вже прострочені. Це відбулося через зміну підходу до вирішення питань перебування іноземців у Німеччині. За відомостями видання, усі питання, що стосуються перебування іноземців у Німеччині, тепер належать до компетенції земельної влади. У Берліні зазначили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не вимагає обов'язкової наявності в них чинного паспорта. Головне вимога — щоб у німецької влади була можливість встановити особу. Навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати в берлінському земельному управлінні у справах іноземців проїзний документ для поїздок за кордон, що може замінити паспорт. Однак такі дії будуть допущені тільки у виняткових випадках, коли особа доведе вагомі причини для поїздки.

У звіті зазначено, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть якщо їхні паспорти вже прострочені. Це сталося завдяки зміні підходу до розв'язання питань перебування іноземців у Німеччині. Тепер у компетенції земельної влади знаходяться всі аспекти, пов'язані з перебуванням іноземців. Важливою умовою стало те, щоб німецька влада могла ідентифікувати особу. Також, навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати проїзний документ для поїздок за кордон у виняткових випадках, якщо зможуть довести вагомі причини для поїздки.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

За його словами, за день до запланованої події він направив своїх людей разом із представниками Військово-повітряних сил створювати коридор для прольоту російського літака.

В той же час Червінський перебував на нараді з керівником-генералом та генералом ВПС, де було вирішено, що він і ще 20 офіцерів також прибудуть на аеродром для забезпечення безпеки та захоплення російського пілота. Операцію тримали в таємниці від військових аеродрому через ризик витоку інформації.

Червінський розповів, що на аеродром він дістався гвинтокрилом, який був наданий за розпорядженням командувача ВПС. Разом з ним летіли представник територіального командування та кілька людей, які налаштовували зв’язок. Підлеглі Червінського їхали на автомобілях, а співробітник СБУ прямував до Львова, де мала з’явитися дружина російського пілота. Однак, вона не прибула у зазначений час. Незважаючи на це, Червінський вирішив залишатися на “Канатовому”, оскільки існувала ймовірність прибуття пілота, і військові ВПС, які були з ним, знали, як діяти в такій ситуації.

Червінський стверджує, що обстріл аеродрому був плановим ризиком, а операція не мала жодного відношення до обстрілу. Він підкреслив, що їхні дії не послабили ППО України та аеродрому. За його словами, для операції було обрано російського пілота Романа Носенка, оскільки не було виявлено його зв’язків із ФСБ.

Організацією операції займалася СБУ, і Червінський стверджує, що повідомив про це своє керівництво, яке далі доповіло головнокомандувачу Валерію Залужному. Останній дав усну санкцію на проведення операції. Червінський з командувачем ВПС обговорили технічні деталі з російським пілотом, а після цього Залужний дав остаточне схвалення. Письмова санкція була знищена, але існує лист від Залужного до СБУ, що свідчить про його обізнаність у справі.

Роман Червінський, колишній командир однієї з частин Сил спеціальних операцій, звинувачується в перевищенні службових повноважень, що призвело до обстрілу аеродрому “Канатове”. За даними слідства, він самостійно вирішив провести операцію із захоплення російського літака. Голова СБУ Василь Малюк стверджує, що операція не була погоджена з державними органами і містила багато ризиків. Червінський вважає справу проти себе політично мотивованою та пов’язує її з попередніми заявами про зрив операції з “вагнерівцями”.

У листопаді 2023 року американська газета припустила, що Червінський може бути причетним до підриву газопроводів “Північний потік”, що Україна офіційно заперечує. Після більш ніж року утримання в СІЗО, Червінського звільнили під заставу у розмірі 9 млн гривень, яку вніс народний депутат Петро Порошенко. Однак, вже наступного дня Червінського знову затримали за підозрою у спробі заволодіти $100 000.