Система «єБали» забезпечила українську армію 181 тисячею дронів та техніки

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

Український блогер Юрій Богданов рішуче протистоїть поширенню настроїв, які виникають в Україні, щодо того, що саме українці відповідальні за напад Росії. Він чітко розуміє, що є дві фундаментальні причини агресії з боку Кремля, і вони ніяк не пов'язані з українцями. Богданов акцентує увагу на тому, що поширення маніпуляцій у соцмережах стосовно вини українців у війні лише сприяє дезінформації. Він підкреслює, що основними мотивами російської агресії є бажання збільшити вплив і контроль над територією, а також уникнути небажаних змін у політичному ландшафті. Богданов закликає не допускати віктимблеймінгу та не піддаватися на спроби змішати вину за конфлікт на національних чи культурних ґрунтах. Він закликає зосередитися на реальних причинах конфлікту, а саме на стратегічних інтересах Росії та збереженні миру і стабільності в регіоні.

На думку Юрія Богданова, існують дві основні причини агресії Росії проти України, які не пов'язані з українським народом.Маніпуляції в соцмережах щодо вини українців у конфлікті слід розглядати як спробу дезінформації та відвернення від реальних причин конфлікту.Віктимблеймінг, або приписування вини за страждання жертві, є шкідливою практикою, яку потрібно уникати.Зосередження на реальних причинах конфлікту, таких як стратегічні інтереси Росії та збереження миру і стабільності в регіоні, є ключем до розуміння та вирішення ситуації.

Не виключено, що в умовах сучасної геополітичної напруги енергетична безпека України стає надзвичайно важливою. Станом наразі можливе припинення роботи енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій через можливі пошкодження вузлових підстанцій та внаслідок виведення з ладу регулюючої генерації. Потенційна загроза зв'язана з труднощами у регулюванні потужності. Поряд з цим, з'явилася інформація про можливі атаки на Західноукраїнську підстанцію, через яку здійснюється передача електроенергії, виробленої на згаданих атомних та теплових електростанціях. Пошкодження цього вузла призведе до потреби зупиняти роботу блоків, що працюють на цих електростанціях, що безпосередньо призведе до скорочення обсягів вироблення електроенергії.

Такий енергетичний дефіцит, зумовлений атаками на електростанції, є надзвичайно небезпечним у довгостроковій перспективі. Його наслідки не обмежуються лише відключенням електроенергії, а також можуть призвести до руйнування промислового потенціалу країни. У разі припинення роботи атомних електростанцій збільшиться залежність від імпорту нафтопродуктів для забезпечення електроенергією. Це призведе до значного зростання вартості логістики та підвищення дефіциту палива, що має негативний вплив на економіку країни та загрозу національній безпеці.

Загроза енергетичного дефіциту також негативно позначиться на бойовій готовності Збройних Сил України. Без постійного електропостачання важко забезпечити ремонт бронетехніки, що є важливим аспектом підтримки бойової готовності. До того ж, збільшиться ризик втрати важливих озброєнь через обмеження можливостей для їх постачання з-за кордону.

Таким чином, енергетичний дефіцит, спричинений атаками на електростанції, є серйозною загрозою для національної безпеки та економічного розвитку України. Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми країни та підвищенню її захищеності від можливих кібератак та інших загроз.

У висновку слід зазначити, що енергетична безпека України стає критично важливою в умовах геополітичних турбулентностей. Атаки на електростанції, зокрема на Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції, можуть призвести до серйозних наслідків, що загрожують не лише енергетичній системі країни, а й її економіці та національній безпеці.

Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми та її захищеності від можливих загроз. Робота над розвитком альтернативних джерел енергії, вдосконалення системи кіберзахисту та реагування на енергетичні кризи має стати пріоритетним завданням для уряду та відповідних структур.

Тільки шляхом системної реформи та впровадження ефективних заходів можна забезпечити стійке енергетичне майбутнє країни та запобігти серйозним наслідкам енергетичних криз.