Ситуація з електропостачанням у Севастополі перейшла в кризову фазу

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

Вищий антикорупційний суд вирішив продовжити термін виконання обов'язків для народного депутата Анатолія Гунька до 5 серпня. Це рішення прийнято на фоні обвинувачень, які пред'явлені йому Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Згідно з звинуваченням, Гунько незаконно одержав суму в 85 тисяч доларів як хабар у розмірі за свою діяльність. Це рішення Вищого антикорупційного суду є важливим кроком у забезпеченні справедливості та боротьбі з корупцією в політиці.

7 червня ВАКС ухвалив рішення продовжити дію обов’язків щодо Гунька, якого раніше було взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. Згодом заставу зменшили до 10 млн грн, і нардеп вийшов з-під варти. На нього поклали низку обов’язків: прибувати на кожен виклик до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП знову попросив продовжити дію обов’язків.

“Клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого. Встановити строк дії обов’язків до 5 серпня 2024 року включно”, – йдеться в рішенні.

САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» неправомірну вигоду.

Гроші були отримані за надання державних земель для обробітку. Ці землі належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук, зокрема, ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. За словами прокурора, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч доларів були передані як завдаток, а решту планували передати після збору врожаю.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він підкреслив, що українська операція в цій зоні була успішною і зірвала плани Росії щодо наступу на Сумському напрямку. За словами Сирського, завдання було виконано, і ворог зазнав значних втрат.

Сирський акцентував увагу на тому, що Росія зосередила близько 45 тисяч військ на Курщині, а також намагається збільшити їхню кількість, залучаючи військових з Північної Кореї через дефіцит власних сил. На думку Сирського, окупанти прагнули розширити територію контролю на півночі України, зокрема на Сумщині, але Сили оборони України завчасно вжили заходів для запобігання цьому.

З іншого боку, депутат Мар’яна Безугла відреагувала на заяву Сирського гострою критикою. Вона вважає, що його слова можна трактувати як передумови для виведення українських військ з Курщини. Безугла також зауважила, що Сирський не згадує про втрати ЗСУ в цьому процесі та можливі негативні наслідки для українського фронту. Вона навіть запропонувала Сирському “залишитися” в Курській області, натякаючи на те, що його висловлювання ставлять під сумнів цілісність оборонної стратегії України.

Таким чином, між військовими та політичними представниками виникає розбіжність у трактуванні військової ситуації на фронті. В той час як Сирський фокусується на досягнутій перемозі та розгромі ворога, Безугла звертає увагу на недоліки в плануванні та намагається поставити питання про більші стратегічні втрати України.