П’ятниця, 17 Липня, 2026

Ситуація з фінансуванням війни стає критичною: Путін отримав попередження про бюджетні ризики

Важливі новини

Шмигаль анонсував запуск платформи для покращення житлово-комунальних послуг

У 2025 році уряд України планує запуск Єдиної платформи житлово-комунальних послуг, що стане важливим кроком у покращенні контролю за якістю надання послуг для українців. Платформа, яка буде інтегрована з державним порталом “Дія”, дозволить зручно взаємодіяти споживачам, постачальникам та державним органам, забезпечуючи більший рівень захисту для всіх учасників процесу. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, розповідаючи про ініціативу […]

The post Шмигаль анонсував запуск платформи для покращення житлово-комунальних послуг first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Громадянський Рух: 25 Тисяч Голосів за Мобілізацію Працівників Бюджетної Сфери

Українське суспільство виявило вражаючий приклад активізму та відповідальності, демонструючи велику підтримку петиції до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За тривалість лише трьох днів петиція набрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес та рішучість громадян у покращенні роботи в державному секторі.

Ще одним важливим аспектом ініціативи є пропозиція щодо надання пріоритетного права прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це підкреслює важливість забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів, а також сприяє їхньому швидкому і ефективному відновленню в цивільному житті.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з використанням підтримки великих телеграм-каналів. Тривалий період збору голосів порівняно з нинішньою петицією є індикатором зростаючої активності громадян у питаннях державного управління та соціальної справедливості.

Важливо зазначити, що петиція нардепа Дубінського ще й досі знаходиться "на розгляді" президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про складнощі та тягучість процесів у прийнятті рішень у владному апараті. Проте, порівняно з попереднім досвідом, сучасні петиції, навіть з урахуванням необхідності авторизації, здатні набирати голоси в надзвичайно короткі терміни, відображаючи активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів.

Українське суспільство продемонструвало вражаючу активність та відповідальність, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За короткий термін всього лише трьох днів вдалося зібрати вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес суспільства до покращення діяльності у державному секторі.

Пропозиція щодо надання пріоритетного права на працевлаштування демобілізованим військовослужбовцям після війни є кроком до забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів та сприяє їхньому швидкому інтегруванню у цивільне життя.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи потребували тривалого часу для збору голосів та розгляду, сьогоднішні петиції відображають зростаючу активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів, що є важливим кроком у зміцненні демократичних засад у країні.

Посадовицю з Полтавщини підозрюють у змові при закупівлі укриттів для дитсадків

Полтавський районний суд 14 травня продовжив відсторонення від посади начальниці гуманітарного відділу Мачухівської громади, яку підозрюють у махінаціях із бюджетними коштами під час закупівлі модульних укриттів для дитячих садків. Вона залишиться відстороненою до 12 липня. Також суд зобов’язав підозрювану з’являтись на виклики, не змінювати місце проживання без повідомлення, а також утримуватись від спілкування з іншими […]

У Києві з’являться шість міні-ТЕЦ, чи допоможуть вони під час блекаутів

У Києві розпочинається важливий етап – встановлення нових енергетичних об’єктів, які вимагатимуть значних інвестицій у розмірі понад мільярда євро. Планується, що реалізація цього проєкту займе від 12 до 15 років. Володимир Бондаренко, заступник голови міста та секретар міської ради, оголосив про затвердження плану встановлення шести міні-теплоелектроцентралей (міні-ТЕЦ) у спальних районах обох берегів Дніпра. Це стратегічно важливий крок у напрямку забезпечення енергетичної незалежності та підвищення екологічної стійкості міста. Розташування нових енергетичних об’єктів у спальних районах сприятиме покращенню якості життя місцевого населення та зменшенню негативного впливу на довкілля.

План передбачає створення індивідуальних котелень як для кількох будинків, так і для окремих житлових одиниць. Мер міста, Віталій Кличко, вже видав доручення з цього питання, а чиновники працюють над програмою для багатоквартирних житлових комплексів.

План встановлення додаткових ТЕЦ, з потужністю від 20 МВт до 324 МВт, отримав підтримку від 85 депутатів Київради на сесії, що відбулася 16 травня 2024 року. Цей проєкт передбачає витрати до 1,2 млрд євро і очікується його реалізація протягом 12-15 років.

Петро Пантелеєв, заступник мера Києва, обіцяє, що першу партію обладнання встановлять до кінця 2024 року, що сприятиме створенню енергетичних островів або зон, забезпечених теплом, світлом і водою.

Міні-ТЕЦ будуть базуватися на сучасних газових турбінах і газопоршневих установках, що допоможе знизити втрати внаслідок можливих обстрілів з боку Росії об’єктів енергетичної інфраструктури.

У Києві вже існують три ТЕЦ та понад 150 котелень різної потужності, але ці нові ініціативи спрямовані на забезпечення міста найбільш необхідними послугами. Як зазначив Пантелеєв, сьогоднішня мета – не вирішити всі проблеми, а забезпечити місту виживання та основні послуги.

Сумнівна доброчесність судді з Одеси: питання декларацій, майна та етики

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

Російський президент Володимир Путін зіткнувся з серйозними застереженнями з боку своїх фінансових радників щодо наслідків тривалої війни в Україні. Міністр фінансів Антон Силуанов разом із представниками Центрального банку Росії довели до відома керівництва країни, що бюджет під великим тиском через рекордні витрати на військові операції. За інформацією Bloomberg, в Кремлі вже розглядається питання про зменшення окремих витрат, оскільки поточна фінансова модель ведення війни негативно впливає на економічну ситуацію в Росії.

Як зазначають джерела, обізнані з дискусіями всередині російської влади, Міністерство фінансів і Центробанк наполегливо вимагають перегляду витрат на оборону та вивчають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що при збереженні нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може досягти критичних значень, а фінансові резерви, які раніше використовувалися для покриття нестачі коштів, швидко вичерпуються.

Обговорення скорочення бюджетних витрат стало одним із найгостріших економічних питань у Кремлі за останні роки, зважаючи на протистояння між військовими та політичною елітою, яка виступає проти зменшення фінансування армії. Вони переконують Путіна, що урізання витрат на оборону може загрожувати військово-промисловому комплексу та ускладнити ведення війни.

Ознаки фінансових проблем у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила про перевищення військового бюджету Москви щонайменше на 2 трильйони рублів, а до кінця року це перевищення може досягти 4 трильйонів. Міністерство фінансів вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму близько 3 трильйонів рублів для компенсації зростаючих військових витрат.

Економічні показники також свідчать про погіршення ситуації. Хоча у 2024 році російська економіка зросла приблизно на 5%, у 2025 році темпи зростання знизилися до 1%, а на початку 2026 року відзначено падіння ВВП. Офіційні особи пояснюють це високими процентними ставками, санкціями та проблемами з експортом, але незалежні аналітики вказують на те, що основною причиною є виснаження воєнної економіки.

Додатковий тягар на фінанси Росії накладають українські безпілотники, які регулярно атакують нафтопереробні заводи та інші важливі об’єкти. За оцінками Reuters, це впливає на роботу цілих секторів економіки, що ставить під загрозу постачання пального на внутрішньому ринку.

Бюджетні труднощі відчувають також регіони Росії. Антон Силуанов вказав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину, зазначивши, що понад 20 регіонів вже переживають фінансові труднощі через зменшення податкових надходжень.

На тлі цих проблем Кремль намагається знайти нові джерела доходу, підвищуючи податки та закликаючи найбагатших підприємців країни надати фінансову допомогу для підтримки оборонного сектора. Попри це, готовність до різкого скорочення військових витрат не спостерігається. Витрати на оборону та безпеку в Росії вже складають близько 40% всіх бюджетних асигнувань, що є рекордним показником з часів холодної війни.

Деякі аналітики вважають, що нинішня ситуація в Кремлі вказує на загострення суперечностей між економічними та силовими структурами влади. Якщо раніше фінансові ризики могли ігноруватися на фоні пріоритету війни, то тепер чиновники, які відповідають за бюджетну політику, відкрито попереджають про загрози подальшого нарощування витрат.

У червні Путін планує провести черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, традиційно називаний «російським Давосом». Проте цього року головною темою обговорень, ймовірно, стане не економічне зростання, а питання витривалості російської економіки під тиском війни з Україною. Аналітики зауважують, що хоча Росія на даний момент може фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають все більш очевидними, а вибір між війною та економічною стабільністю перетворюється на одну з найскладніших дилем для Кремля.

Останні новини