Mmakaje

Позначка: бюджет

  • На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    Попри війну і критичну залежність України від зовнішньої фінансової допомоги, низка державних установ і територіальних громад продовжує витрачати мільйони гривень на придбання флагманських смартфонів. У Prozorro фіксуються численні закупівлі телефонів класу iPhone 15–16 Pro Max, вартість яких не лише перевищує середньоринкову, а й перевершує витрати на ключові статті бюджету, зокрема благоустрій.

    Село з двома тисячами мешканців – із чотирма флагманами

    Найяскравіший приклад – Пришибська територіальна громада на Полтавщині. У селі на 2 тисячі жителів торік витратили 166,9 тис. грн на благоустрій. Водночас на чотири мобільні телефони — два Google Pixel 8 Pro та два iPhone 15 Pro — пішло 175 тис. грн. Очолює громаду Валентина Городянко, яка, згідно з даними сайту громади, не має жодного заступника. Навіщо їй і її команді одразу чотири топові смартфони — невідомо. На дзвінки редакції вона не відповідає.

    СБУ, газовики й ПриватБанк: купують телефони дорожче, ніж у магазинах

    Ще дорожче обійшлися гаджети СБУ в Одеській області. Тут у листопаді 2024 року витратили 468 тис. грн (без ПДВ) на десять смартфонів Samsung Galaxy S24, кожен по 46,8 тис. грн. При цьому закупівля викликала запитання через плутанину в сумі: у Prozorro вказано, що це з ПДВ, а в договорі — без нього.

    Комунальне підприємство “Газорозподільні мережі України” замовило 295 китайських телефонів Oukitel WP35S Pro по 6 800 грн кожен — загалом на 2 млн грн. Цікаво, що в інтернет-магазинах такий самий апарат коштує 5 999 грн. Якби закупівля здійснювалась без тендера — в роздріб, — держава заощадила б щонайменше 236 тис. грн.

    Тисяча телефонів для “розбудови миру”

    Державне підприємство “Український національний центр розбудови миру” придбало тисячу телефонів TECNO Spark Go 1 за ціною 3 395 грн за одиницю. Зараз у магазинах такі пристрої можна знайти по 3 199 грн. Втім, закупівля відбулася ще наприкінці 2023 року, і певне зниження цін можна вважати ринковим коливанням.

    iPhone 16 Pro Max — для кого саме?

    У 2025 році “Запоріжжяобленерго”, що підпорядковується Міненерго, оголосило тендер на придбання iPhone 16 Pro Max 256GB вартістю 68,5 тис. грн — останньої моделі флагмана Apple. Якою була мета такої закупівлі та хто саме користуватиметься пристроєм, у компанії не коментують.

    Своєю чергою, державний “ПриватБанк” придбав одразу кілька дорогих моделей Apple. У січні — три телефони, зокрема iPhone 16 Pro та iPhone 15 Plus. У травні — ще чотири смартфони та планшет iPad Air, витративши 229,9 тис. грн.

    Закупівлі під час війни — без відповідей і наслідків

    Особливо кричущим виглядає приклад Курахівської міської ради, яка ще в 2022 році замовила 15 iPhone 13 256GB по 50,7 тис. грн кожен — на загальну суму 760,4 тис. грн. На той час місто вже було в зоні підвищеної небезпеки. Відповідне звернення про нераціональне використання коштів скерували до Держаудитслужби. Станом на травень 2025 року відповідь відсутня. Саме Курахове зараз перебуває під окупацією.

    Поки військові просять дрони, посадовці купують iPhone

    На фоні постійних закликів волонтерів і військових про допомогу фронту, закупівлі преміальної техніки для адміністрацій сіл і держкомпаній виглядають щонайменше цинічно. Україна змушена звертатися до партнерів із проханням покрити дефіцит бюджету. Власних доходів ледве вистачає на армію, але це не зупиняє місцеву владу у витрачанні коштів на новітні смартфони.

    І поки фронт тримається за рахунок донатів, у тилу продовжують купувати новенькі iPhone.

  • Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

    Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських біженців.

    Де навчатись: приватні чи державні ВНЗ?

    Перед вступом до польського ВНЗ варто знати: університети там поділяються на приватні та державні.
    У приватних вишах усе навчання платне — як денне, так і заочне. Вартість коливається:

    • Денна форма — від 5 до 6 тис. злотих на рік;

    • Заочна — від 2500 до 30 000 злотих, залежно від престижності вишу та програми.

    У державних університетах ситуація інша. Бюджетні місця доступні лише на денній формі. Навчання заочно завжди платне. Наприклад, у Варшавському університеті рік коштує від 2 до 9 тис. злотих, а в Політехніці — до 10 тис. злотих. Медичні, технічні та інженерні спеціальності — ще дорожчі.

    Хто з українців має право на бюджет?

    Безкоштовне навчання у державних ВНЗ Польщі для українців можливе за певних умов. Відповідно до даних офіційного порталу Study in Poland, право на безоплатну освіту мають ті, хто:

    • має карту сталого побиту;

    • є громадянином Польщі або має Карту поляка;

    • має документи, що підтверджують польське походження;

    • оформив статус біженця або тимчасового захисту;

    • склав іспит з польської мови на рівень C1 і отримав державний сертифікат;

    • є родичем або подружжям громадянина Польщі;

    • має дозвіл на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї.

    Найреальніший варіант — іспит з мови

    Для багатьох українців, які не мають статусу біженця чи карти побиту, найреальнішим шляхом до безкоштовного навчання залишається сертифікат знання мови рівня С1. Його наявність відкриває шлях до державних вишів на рівні з громадянами Польщі.

    Також вступ на бюджет можливий за наявності PESEL зі статусом UKR. Для цього потрібно:

    • мати шкільний атестат;

    • надати документ про в’їзд до Польщі після 24 лютого 2022 року;

    • пред’явити сертифікат знання мови на рівні B1–B2.

    PESEL не гарантує зарахування автоматично — потрібно пройти конкурс атестатів або вступні іспити, як усі польські абітурієнти.

    Без знання мови — жодного шансу

    Навчання в Польщі після 11 класу неможливе без знання польської мови, особливо якщо йдеться про бюджетні місця. Дитині доведеться опанувати польську щонайменше на рівні B1, а краще — B2 або C1. В іншому разі доведеться розглядати лише платні програми або мовні курси з подальшим вступом.

  • Голова КМВА Ткаченко заявив про системні розкрадання бюджету Києва

    Голова КМВА Ткаченко заявив про системні розкрадання бюджету Києва

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко оприлюднив нові факти масштабних зловживань у столиці, пов’язаних з розкраданням коштів міського бюджету. За його словами, мова йде про завищені кошториси, фіктивні компанії, сумнівні контракти і передачу земель у обхід законодавства. Попри обіцянки з боку КМДА – ситуація лише погіршується.

    29 мільйонів “на крематорій”

    Один із найбільш кричущих прикладів — тендер на будівництво Київського крематорію. Переможцем стала компанія ТОВ “Ю ВАН ІНЖИНІРИНГ”, яка не має ані досвіду, ані матеріально-технічної бази. Вартість тендеру – понад 498 млн грн, з яких 29 мільйонів – це завищення, стверджує Ткаченко. Попри очевидну непрозорість, компанія вже готується до реалізації ще одного проєкту — на понад 300 млн грн.

    Фіктивний ремонт лікарні за 80 мільйонів

    Схожа схема — у КМКЛ №1, яка приймає поранених. Там планується капітальний ремонт на 80 млн грн, але роботи хочуть передати ТОВ “ІНЖ-СТРОЙ КОМПАНІ”, яка ніколи не брала участі в держзакупівлях. У кошторисі вже виявлено завищення на 4,5 млн грн. Компанія, як і у випадку з крематорієм, не має працівників чи техніки.

    Парковки перетворюються на газові заправки

    Окрема проблема — незаконна передача земельних ділянок під газові заправки. За словами очільника КМВА, КП “Київтранспарксервіс” передає паркувальні місця приватним структурам для встановлення газових модулів, що небезпечно для мешканців і економічно невигідно для міста. Орендна плата нижча, а ризики — набагато вищі.

    Бортницька станція аерації: договір з порушником не розривають

    Ткаченко також звернув увагу на Бортницьку станцію аерації, де підрядник із підтвердженими порушеннями продовжує працювати над реконструкцією дамб. Натомість КП “Київбудреконструкція” не тільки не розриває контракт, а й укладає додаткові угоди, фактично покриваючи підрядника.

    Обіцянки КМДА залишаються на папері

    Ткаченко нагадав, що перший заступник Кличка публічно обіцяв реагувати на зауваження Бюро економічної безпеки. Але, за словами начальника КМВА, результату немає: “Обіцянки залишились словами”. А нові порушення лише додаються.

    Реакція БЕБ і наступні кроки

    Керівник КМВА повідомив, що спільно з Теруправлінням БЕБ у Києві було проведено нараду, де озвучено критичні зауваження щодо неефективного використання коштів. Але реакції з боку КМДА – жодної.

    “Результат – критичні зауваження залишаються без реакції. Більше того – зʼявляються нові порушення”, – підсумував Тимур Ткаченко.

    Він пообіцяв, що всі ці факти будуть передані до правоохоронних органів, і подякував БЕБ за співпрацю.

  • У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У державному бюджеті України на 2025 рік виявлено значний дефіцит коштів на оборонні потреби. Як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, нестача становить щонайменше 200 мільярдів гривень.

    За словами парламентаря, ще з початку року стало зрозуміло, що заплановані видатки на Збройні сили України не покриють реальні потреби фронту. Уже станом на травень ця проблема вийшла на поверхню.

    «В цьому році (як і в 2024, і 2023-му) в Бюджеті не вистачає грошей на армію. Вже станом на середину травня очевидно, що запланованих видатків на армію недостатньо. Десь зараз — на 200 млрд грн», — написав депутат у своєму телеграм-каналі.

    Железняк додав, що Кабінет Міністрів уже працює над змінами до держбюджету, які передбачатимуть збільшення видатків на сектор оборони. За його оцінками, може йтись про суму до 250 мільярдів гривень.

    «Рада їх проголосує. Поки я б тут зраду не робив — всі військові виплати йшли і будуть йти за планом. Уряд поки робить “наближення”», — заспокоїв нардеп.

    Втім, він попередив, що українців чекає чергове політичне протистояння навколо ухвалення змін до головного фінансового документа країни.

    «Очевидно, що змінювати бюджет їм доведеться. Тому… скоро нас чекає чергова епопея під назвою: “проголосуй зміни у Бюджет, щоб армія була з грошима”», — підсумував Железняк.

    Нагадаємо, що у попередні роки державний бюджет України також неодноразово коригувався через збільшення видатків на оборону. У 2024 році загальний обсяг військових витрат було збільшено на понад 300 млрд грн лише протягом перших шести місяців.

    Фінансування армії сьогодні критично залежить не лише від внутрішніх резервів, а й від міжнародної підтримки, зокрема від ЄС, США та Японії. Затримки у надходженні зовнішніх коштів часто створюють касові розриви, які доводиться оперативно покривати через зміни до держбюджету.

  • Ексчиновника ДФС судитимуть за зловживання, що коштувало бюджету сотні мільйонів

    Ексчиновника ДФС судитимуть за зловживання, що коштувало бюджету сотні мільйонів

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування щодо колишнього першого заступника голови Державної фіскальної служби України Сергія Білана. Йому інкримінують зловживання службовим становищем, що завдало державі понад 641 мільйон гривень збитків.

    Як повідомляє пресслужба НАБУ і САП, обвинувальний акт передано до суду.

    За даними слідства, у червні 2017 року Білан умисно не підписав у встановлений термін рішення щодо розгляду скарги одного з платників податків. У результаті цього скаргу було автоматично задоволено — на користь компанії, що призвело до втрати державою права на стягнення податкових зобов’язань та штрафів на велику суму.

    Слідство вважає, що ексчиновник свідомо затягнув ухвалення рішення, створивши видимість неможливості підписання, попри те, що був єдиним уповноваженим посадовцем.

    25 лютого 2025 року Білану оголосили підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі, а також можливе позбавлення права обіймати посади строком до трьох років та штраф.

    Сергій Білан обіймав посаду заступника голови ДФС з 2015 по 2019 рік. Його керівником був Роман Насіров, який фігурує в кількох гучних антикорупційних провадженнях, зокрема — щодо найбільшого задокументованого хабаря в історії України (722 млн грн) та зловживань у справі компаній, пов’язаних із Олександром Онищенком.

  • Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Економіст Олексій Кущ аналізує, чому спроби наповнити бюджет за рахунок підвищення податків — хибна стратегія. Основна увага має бути зосереджена на тіньових схемах, зокрема в сфері імпорту електроніки.

    Як під час війни наповнювати бюджет?

    Помилковий шлях – це підвищувати податки на працю та підприємництво. Взагалі, зростання базових ставок – це помилка (окрім операцій високомаржинальних бізнесів, наприклад банківського).

    Правильний шлях – це покращувати адміністрування податків.

    Це, зокрема, окрім збільшення податкових надходжень до бюджету, усуває конкурентну асиметрію, коли одні платять податки, а інші – ні. Наприклад, в сегменті сірий імпорту електроніки сконцентровано величезні резерви для збільшення податкових надходжень. І тут і формується податкова асиметрія: ціна на той же iPhone визначається попитом, але у тих продавців, хто не платить податки, можливостей для цінових знижок більше.

    Тому програють легальні імпортери, які під час війни платять всі податки, і виграють тіньові, які майже не наповнюють бюджет. Ті ж товари відомого бренду Apple завозяться в Україну з країн Азії під виглядом дешевих аксесуарів — кабелів, чохлів тощо. Далі ці товари реалізуються в обхід будь-яких юридичних структур (навіть не через ФОП) без касових чеків.

    Дуже часто товар пересилається поштою. я вже не скажу, що в магазинах і на складах де є товар не ведеться його належний облік. Та навіть реалізація через ФОП проводиться не належним чином. За таких умов про сплату податків, а тим більше ПДВ у належному обсязі, говорити не доводиться. В результаті, без належної сертифікації та гарантій в Україні реалізується до 70 – 80% імпортованої техніки Apple.

    Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев в інтервʼю Главкому навіть назвав конкретні мережі: ” …. Якщо казати про інші галузі, то не можна не згадати боротьбу з «тінню» на ринку електроніки, яким ми давно цікавимося.

    Восени відбулося дуже цікаве засідання нашого комітету, де була присутня група продавців електроніки – «Ябко» і ще один продавець. Так вони нам абсолютно серйозно пояснювали, що працюють «в тіні», бо їм потрібна «дорожня карта», аби вийти з цієї «тіні». Бо вони самі цього не можуть зробити, а Податкового кодексу їм недостатньо.

    Епічна промова була.

    Вони визнавали, що працюють, дроблячись на ФОПи, бо «не ми такі – життя таке». І замість того, аби просто вийти з «тіні», вони сьогодні влаштували справжній медійний бій з тими імпортерами електроніки, які працюють більш-менш «в білу», наприклад, такі як Comfy”.

    Але це банальне ухилення від сплати податку.

    Чому людина, яка отримує мінімальну зарплату, має платити ще й 5% військового збору, а велика мережа може дозволити собі “дроблення на ФОПи” для оптимізації оподаткування? Внаслідок таких дій, від сірого імпорту лише продукції Apple, держава втрачає до 10 млрд грн на рік.

    Скільки це буде в дронах?

  • Директор Павлоградського хімзаводу через росіянку зі Швейцарії вивів мільйони з бюджету – НАБУ

    Директор Павлоградського хімзаводу через росіянку зі Швейцарії вивів мільйони з бюджету – НАБУ

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про нову підозру генеральному директору державного підприємства «НВО «Павлоградський хімічний завод» Леоніду Шиману. Його звинувачують у махінаціях при закупівлі труб з легованої сталі для виробництва двигунів та бойових частин ракетної системи «Вільха».

    За версією слідства, у 2016 році Шиман разом зі спільниками провів закупівлю безшовних труб за суттєво завищеними цінами у компанії Petroleum & Materials LLC. При цьому тендер був сфальсифікований: документи інших конкурентів підробили, щоб забезпечити перемогу наперед обраній компанії. В результаті оборудки державне підприємство сплатило понад 918 тисяч доларів авансу, однак продукцію так і не отримало.

    За даними НАБУ, Шиман домовився про проведення схеми через свого особистого банкіра – громадянку Росії, яка мешкає у Швейцарії. Вона підшукала посередника – американську компанію Petroleum & Materials LLC, власник якої після отримання коштів витратив їх на власні потреби та купівлю нерухомості.

    Щоб приховати злочин, спільники підготували лист про начебто затримку поставки труб, що стало приводом для позовних справ. На претензійну діяльність хімзавод додатково витратив ще 2,48 млн грн бюджетних коштів у 2018-2021 роках. Загальна сума завданих збитків державі перевищила 28 млн гривень.

    Наразі Шиману вручено підозру за статтею про зловживання владою, вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 364 КК України). Слідство триває.

  • Шмигаль погодив виплати для 180 прифронтових громад: куди підуть гроші

    Шмигаль погодив виплати для 180 прифронтових громад: куди підуть гроші

    Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення 1,8 мільярда гривень на підтримку 180 громад, розташованих у прифронтових регіонах. Йдеться про населені пункти в дев’яти областях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підкресливши, що йдеться про невідкладні потреби громад, які опинилися на лінії вогню.

    Грошову підтримку отримають громади з наступних регіонів:

    • Харківської

    • Сумської

    • Донецької

    • Луганської

    • Херсонської

    • Миколаївської

    • Дніпропетровської

    • Запорізької областей

    Усього в перелік потрапило 180 територіальних громад.

    Гроші будуть спрямовані на чотири ключові напрями, кожен з яких критично важливий для життя людей у зонах підвищеної небезпеки:

    • Аварійно-відновлювальні роботи після обстрілів і атак

    • Будівництво укриттів у школах, лікарнях та житлових районах

    • Закупівля спецтехніки для комунальних служб — генератори, техніка для розчищення завалів, водовози

    • Ремонт критичної інфраструктури, зокрема тепломереж і газопостачання

    Це вже не перше виділення коштів у рамках програми підтримки прифронтових територій. Проте масштаби цього траншу — один із найбільших із початку 2024 року.

    Багато прифронтових громад на кшталт Куп’янська, Нікополя чи Очакова уже тривалий час живуть у надзвичайно складних умовах — щоденні прильоти, зруйновані будинки, відсутність елементарного захисту. Без централізованої підтримки вони не зможуть відновитися самотужки.

    Як зазначають у Мінрегіоні, розподіл коштів базувався на запитах самих громад, а також даних щодо пошкоджень об’єктів інфраструктури.

  • Уряд не переглядатиме податкову базу до кінця 2025 — Гетманцев

    Уряд не переглядатиме податкову базу до кінця 2025 — Гетманцев

    У 2025 році уряд не планує змінювати податкову базу. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2025.

    Він запевнив: до кінця року жодних нових податків чи змін у фіскальній політиці не буде. Бюджет-2025, за його словами, побудований на реалістичнішому сценарії, ніж це було у попередньому році.

    «Такого, як у 2024 році, коли бюджет був порахований по надто оптимістичному сценарію, вже немає у 2025-му», — зазначив Гетманцев.

    Цьогоріч, на відміну від минулого, в розрахунки закладено песимістичний сценарій, який враховує можливість продовження повномасштабної війни щонайменше до кінця року.

    Нардеп також розповів, що очікує перевиконання плану по податкових надходженнях і цього року — на $4 млрд. За його словами, зростання надходжень відбувається завдяки детінізації економіки:

    • у 2023 році додатково отримали $1,5 млрд,

    • у 2024 році — $2,5 млрд,

    • у 2025 планується $4 млрд.

    «Ми впевнено виконуємо бюджет, і тому немає жодних підстав змінювати податкову базу», — підсумував Гетманцев.

    Нагадаємо, у 2024 році експерти неодноразово критикували державний кошторис за надто оптимістичні розрахунки. Новий бюджет 2025 року, за запевненнями урядовців, вже враховує всі ключові ризики — зокрема і можливу нестабільність зовнішньої допомоги.

  • Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

    Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

    У лютому 2025 року українська митниця не змогла виконати бюджетний план, недодавши до казни 2,2 млрд гривень, що становить недовиконання на 4,4%. Це негативний показник, але як зазначає Ярослав Железняк, ситуацію можна виправити, зокрема шляхом вирішення певних схем, що існують на митниці.

    Зокрема, одна з найбільш очевидних проблем — це схема «перекиду в бусах» на Львівській митниці. Вона є однією з основних причин недобору. Через цю схему на постійній основі обертається до 200 машин, що у результаті недодають до 600 млн грн в місяць. Це становить приблизно 25% від загального недобору.

    Як доказ цієї схеми, автор зазначає конкретний випадок з бусом Iveco ВС5179ТМ, який зробив три рейси за лютого, з кожним рейсом втрачаючи до 1 млн грн у бюджеті через підписані договори на вантажі на суму від 100 до 200 тисяч доларів США.

    Якщо припустити, що 200 бусів здійснили по три таких рейси, то лише від цієї схеми митниця втратила 600 млн грн у лютому. Тому, за словами Железняка, для значного покращення ситуації та поповнення бюджету, необхідно вирішити проблему з цією схемою.

    Однак, схоже, що бажання вирішити проблему недостатньо, а ситуація навколо цього питання залишається відкритою для подальших маніпуляцій і продовження таких практик.