Mmakaje

Позначка: Кропивницький

  • ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    ВАКС засудив суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Гончара за хабар

    Вищий антикорупційний суд визнав винним у хабарництві суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Миколайовича Гончара та призначив йому реальний термін позбавлення волі.

    Вирок було оголошено 12 січня 2026 року у межах кримінального провадження щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

    Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

    Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

    Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

    Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

    Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

    Йому призначено покарання у вигляді:

    • 6 років і 6 місяців позбавлення волі;

    • позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

    • повної конфіскації майна.

    Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

    До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

    Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

  • ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару. Його визнано винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельне ДТП.

    Суд визнав, що Гончар за пособництва іншої особи запропонував надати хабар за призначення покарання, що не передбачає реального позбавлення волі, винуватцю ДТП. Водночас апеляційна колегія Кропивницького апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, призначивши реальне позбавлення волі винуватцю аварії, через що більшу частину коштів повернули. Під час обшуку у посередника правоохоронці вилучили 450 доларів США з незаконно одержаних грошей.

    Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

    Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

  • Ексголова УАФ Павелко виїхав за кордон попри домашній арешт

    Ексголова УАФ Павелко виїхав за кордон попри домашній арешт

    Експрезидент Української асоціації футболу Андрій Павелко, який раніше залишив посаду голови УАФ на тлі кримінального провадження, залишив територію України, попри чинний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. За повідомленнями низки ЗМІ, 50-річний Павелко виїхав за кордон, імовірно, скориставшись підробленою довідкою, яка нібито дозволила перетнути кордон.

    Зараз обговорюється можливість оголошення Павелка в міжнародний розшук через Інтерпол. Колишній очільник УАФ перебуває під слідством у кримінальному провадженні, пов’язаному з підозрами у корупції під час реалізації проєкту з будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів у Кропивницькому. Саме в межах цього провадження суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Нагадаємо, що 25 січня 2024 року президентом УАФ став Андрій Шевченко, який змінив Павелка на чолі організації. Від’їзд експрезидента за кордон став несподіваним для громадськості та викликав широку увагу медіа та футбольної спільноти.

  • У Кропивницькому суд виніс вирок псевдоволонтерам, які продавали фальшиві «броні»

    У Кропивницькому суд виніс вирок псевдоволонтерам, які продавали фальшиві «броні»

    У Кропивницькому викрили громадську організацію «МАН», яка на початку війни діяла лише на папері. Члени організації продавали пластикові посвідчення, шеврони та довідки з печатками, нібито гарантували захист від мобілізації. За свої «послуги» вони брали від 20 до 80 тисяч гривень, створюючи у клієнтів ілюзію безпеки.

    Організатор схеми, разом із кількома співучасниками, чітко розподілив ролі: хтось шукав клієнтів, хтось виготовляв фальшиві документи, інші збирали гроші. У схемі навіть брав участь ветеран війни, який отримав посаду секретаря організації та допомагав переконувати людей у «захисті від мобілізації».

    27 лютого 2024 року правоохоронці провели обшуки в офісі ГО «МАН». Було вилучено численні фальшиві посвідчення, шеврони та списки членів «батальйону Туран». Слідчі встановили, що організатори діяли системно, наживаючись на страху військовозобов’язаних і перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України.

    Кіровський районний суд міста Кропивницький визнав організатора винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та засудив його до п’яти років позбавлення волі. Його співучасник, ветеран війни, визнав провину і співпрацював зі слідством, тому отримав три роки випробувального строку.

    Ця справа демонструє, як війна створює умови для шахрайства: страх мобілізації стає товаром, а довіра – валютою, яку можна легко знецінити. Фальшиві «броні» не лише не давали юридичного захисту, а й підривали довіру до справжніх волонтерів та армії.

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • Чиновниця Держказначейства з Кіровоградщини задекларувала нову Toyota Corolla за 1,74 млн грн

    Чиновниця Держказначейства з Кіровоградщини задекларувала нову Toyota Corolla за 1,74 млн грн

    Керівниця відділу управління Держказначейства у Кіровоградській області Тетяна Бугайова придбала новий автомобіль Toyota Corolla 2025 року випуску вартістю 1,74 млн грн. Про це свідчать дані з її декларації, на які звернуло увагу видання «Absolution».

    Згідно з документами, придбання відбулося у два етапи: 16 вересня чиновниця внесла 496 тис. грн, а наступного дня — ще 1,22 млн грн. Продавцем виступило ТОВ «Мотор-Олві». Цікаво, що вже 17 вересня вона отримала від тієї ж компанії 1,22 млн грн доходу від відчуження рухомого майна, що може свідчити про обмін або продаж попереднього авто.

    Це вже друга дорога покупка Бугайової за останній час. Минулого року вона придбала Toyota Yaris Cross вартістю 1,39 млн грн, частину якої фінансувала за рахунок кредиту від банку «Креді Аґріколь», що згодом був повністю погашений.

    У декларації за 2025 рік чиновниця також відобразила 425 тис. грн доходу від продажу нерухомості. Загалом родина Бугайових володіє квартирою і будинком у Кропивницькому, кількома земельними ділянками в області, значна частина яких перебуває в оренді.

    За декларацією за 2024 рік, зарплата Тетяни Бугайової склала близько 609 тис. грн. Додатково вона отримала 321,5 тис. грн від виробництва електроенергії, а також подарунки від Носенка Миколи Івановича на загальну суму 700 тис. грн. Її чоловік задекларував у кілька разів менші доходи.

    Попри скромну офіційну зарплату на держслужбі, Тетяна Бугайова демонструє значні фінансові можливості, зокрема завдяки доходам від продажу майна та отриманим подарункам.

  • У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

    У Кропивницькому поліція розслідує гучну закупівлю автобусів комунальним підприємством «Електротранс», яка могла обійтися місту майже на 19 мільйонів гривень дорожче.

    За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

    Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

    Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

    Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

    ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

    Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

  • Голова Кіровоградської облради подарував синам-керівникам БЕБ квартиру і будинок

    Голова Кіровоградської облради подарував синам-керівникам БЕБ квартиру і будинок

    Голова Кіровоградської обласної ради Юрій Дрозд оформив дорогі подарунки для своїх синів, які займають керівні посади у Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це повідомляє детективне бюро ABSolution.

    Які подарунки отримали

    • 25 липня Юрій Дрозд подарував своєму сину Олексію, керівнику департаменту БЕБ, квартиру в Києві площею 85 кв. м. Її вартість оцінюють у 5 млн грн.

    • 29 липня інший син посадовця, Віталій Дрозд, який працює заступником начальника в управлінні БЕБ у Києві, отримав у подарунок житловий будинок у Кропивницькому площею майже 300 кв. м із земельною ділянкою. Його вартість — близько 500 тис. грн.

    Хто такі сини Дрозда

    • Віталій Дрозд — заступник керівника слідчого відділу територіального підрозділу БЕБ у Києві.

    • Олексій Дрозд — керівник департаменту БЕБ.

    Для порівняння, середня зарплата керівників у БЕБ у Києві становить 80–120 тис. грн на місяць. Тобто вартість подарованої квартири майже у 40 разів перевищує середньомісячний дохід посадовця.

    У декларації Юрія Дрозда відсутні пояснення причин, з яких він зробив такі подарунки. Також немає інформації про джерела коштів чи фінансові угоди, пов’язані з цим майном.

    Юристи та експерти з антикорупційного законодавства раніше звертали увагу, що передача дорогого майна родичам може підпадати під перевірку на відповідність нормам щодо запобігання корупції.

  • У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У самому центрі Кропивницького, за адресою Велика Перспективна, 32/11, під прикриттям офіційного обмінного пункту працювала складна тіньова схема з конвертації готівки в криптовалюту. За даними Служби безпеки України, нелегальні операції організувала компанія ТОВ “ФК Ліберті Фінанс”, що входить до структури “Кит Груп” харківського бізнесмена Антона Ткаченка.

    Хоча обмінник мав ліцензію на обмін валют, його реальна діяльність виходила далеко за межі дозволеного. Під виглядом легального обміну співробітники здійснювали перекази готівки у криптовалюту без жодного погодження з Національним банком. Це порушує чинне законодавство у сфері платіжних систем і фінмоніторингу.

    Перший сигнал надійшов ще у 2021 році, коли місцевий мешканець звернувся до обмінного пункту з наміром продати Bitcoin, але замість обіцяної суми отримав значно менше. При повторній спробі взагалі втратив усі кошти. Цей інцидент став відправною точкою для розслідування.

    Слідство встановило, що у схемі брала участь касирка пункту обміну валют — Ольга Кузьмівна Білан. Їй уже оголошено підозру за ч. 2 ст. 200 ККУ. Операції проводилися через Telegram-канал @alexkitgroup. Саме через нього клієнти домовлялися про обмін, передавали готівку в окремому приміщенні та отримували криптовалюту на свої електронні гаманці. Підтвердженням слугували скріншоти транзакцій.

    Зафіксовано щонайменше кілька операцій: у вересні 2022 року один із клієнтів передав 32 тисячі гривень і отримав 771 долар США в криптовалюті, інший — отримав 4523 долари за 200 тисяч гривень. Джерела коштів на криптогаманцях так і не вдалося простежити.

    Попри наявність у компанії ліцензії на обмін валют, жодної легальної діяльності з криптоактивами вона не вела. Це давало змогу уникати фінансового моніторингу, обійти законодавство і отримувати прибуток від нелегальних комісій.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці намагаються встановити всіх учасників криптовалютної схеми, включно з організаторами, технічними виконавцями та кінцевими вигодоодержувачами. У фокусі — також джерела готівки, що надходили на обмін, і можливі зв’язки з іншими елементами тіньової економіки.

  • Військові нарахували собі 840 тисяч за фейкову участь у боях

    Військові нарахували собі 840 тисяч за фейкову участь у боях

    Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції України викрив схему незаконного привласнення бюджетних коштів, у якій брали участь троє військових. Їм уже оголосили про підозру.

    За даними слідства, схему організував тодішній командир однієї з військових частин. До оборудки він залучив ще двох підлеглих — головного сержанта та водія-електрика. Останній і став «отримувачем» бойових виплат: йому щомісяця нараховували по 30 тисяч гривень за нібито участь у бойових діях, а також одноразово видали 100 тисяч гривень.

    Проте виявилось, що весь цей час «бійця» взагалі не було на фронті — він перебував у Кропивницькому.

    Таким чином, з червня 2023 по березень 2024 року троє фігурантів схеми незаконно заволоділи понад 840 тисяч гривень бюджетних коштів, які згодом розподілили між собою.

    Правоохоронці вже вручили підозру всім трьом учасникам. Їм інкримінують заволодіння чужим майном організованою групою. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу.