Позначка: НАЕК «Енергоатом

  • «Загроза ядерного інциденту»: «Енергоатом» повідомив про критичний стан безпеки на окупованій Запорізькій АЕС

    «Загроза ядерного інциденту»: «Енергоатом» повідомив про критичний стан безпеки на окупованій Запорізькій АЕС

    ДП «НАЕК “Енергоатом”» випустило офіційне застереження щодо критичного погіршення стану ядерної та радіаційної безпеки на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції. За даними українського оператора, систематичні обстріли прилеглої інфраструктури, загроза втрати резервних ліній живлення, відсутність регламентного технічного обслуговування та гострий брак кваліфікованого персоналу ставлять найбільшу АЕС Європи на межу техногенної катастрофи.

    Ключові деталі та фактори ризику

    • Загроза чергового блекауту: На станції зберігається критична залежність від єдиної працюючої лінії зв’язку з українською енергосистемою. Будь-яке її пошкодження змусить станцію знову перейти на дефіцитні дизель-генератори для охолодження реакторів.
    • Технічна деградація обладнання: Через відсутність сертифікованих запчастин та планових ремонтів за регламентом виробника насосне, електричне та вентиляційне обладнання ЗАЕС зношується до критичного рівня.
    • Кадровий дефіцит та тиск: Окупаційна адміністрація продовжує чинити тиск на українських фахівців, які відмовилися підписувати контракти з «Росатомом», а залучений російський персонал не має належної кваліфікації та досвіду експлуатації даного типу блоків.
    • Мілітаризація майданчика: Російські військові продовжують використовувати енергоблоки, машинні зали та прилеглу територію станції як захищену базу для розміщення військової техніки, боєприпасів і підрозділів, блокуючи повний доступ інспекторам МАГАТЕ.

    З заяви ДП «НАЕК “Енергоатом”»:

    «Дії окупантів на Запорізькій АЕС порушують усі сім фундаментальних принципів ядерної та радіаційної безпеки МАГАТЕ. Єдиним шляхом відновлення безпеки є повна демілітаризація станції, виведення російських військ та повернення ЗАЕС під законний контроль “Енергоатома”».

     

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Суд відкрив доступ до документів закупівель Південноукраїнської АЕС

    Суд відкрив доступ до документів закупівель Південноукраїнської АЕС

    Після того як на Південноукраїнській АЕС за режим почав відповідати Дмитро Башкін, у державних закупівлях раптово активізувалися підприємці з Енергодару. Замість здорової конкуренції ринок отримав одне — контракти із завищеними цінами в 3–4 рази.

    Як стало відомо з ухвали Київського райсуду Одеси, у справі №72024001600000006 відкрито провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про розтрату державних коштів у особливо великих розмірах.

    За версією слідства, службові особи НАЕК «Енергоатом» і його структур — зокрема «Атомкомплекту», «Централізованих закупівель» і «Південноукраїнської АЕС» — вступили у змову з низкою приватних фірм і створили механізм системного завищення цін. Мета — виведення бюджетних коштів через підконтрольних постачальників і подальше їхнє привласнення.

    У фігурантах:

    • ТОВ «СПЕЦАТОМ»

    • ТОВ «МЕХАНІКА ПЛЮС»

    • ВП «РУДІТ»

    • ТОВ «ПЛАЗМАС-ЮГ»

    • ТОВ «ЕНЕРГОПРОМІНВЕСТ»

    • ТОВ «ВКП «СЕНС»

    • ТОВ «СОЮЗАТОМПРОЕКТ»

    • ТОВ «ЕНЕРГОСИСТЕМИ 2000»

    Станом на зараз встановлено щонайменше два епізоди:

    1. Закупівля насосів і компресорів через «СПЕЦАТОМ» та інші фірми — з переплатою понад 5 мільйонів гривень.

    2. Придбання ущільнювачів та електрообладнання — на понад 3,6 мільйона, зокрема через «РУДІТ» і «МЕХАНІКА ПЛЮС».

    Слідчий суддя вже надав тимчасовий доступ до документації цих угод. Джерела в енергетичному секторі не виключають, що сума зловживань може зрости в рази — адже завищені ціни були системним підходом, а не разовою «помилкою».

    Ця справа може стати однією з найбільших антикорупційних перевірок на об’єктах критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення.

  • «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

    «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

    АТ «НАЕК «Енергоатом» запланувало на 2025 рік низку закупівель на суму 366,14 млн грн для будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій атомній станції (ХАЕС). Ці закупівлі будуть оплачуватись грошима, які «Енергоатом» збирає за електроенергію.

    Згідно з інформацією, опублікованою у системі «Прозорро», найбільші закупівлі будуть пов’язані з обстеженням вже наявного обладнання та закупівлею нового в Болгарії і США для добудови енергоблоків 3 і 4 на ХАЕС, а також зведення енергоблоків 5 і 6. Минулого тижня ці плани анонсував президент України Володимир Зеленський.

    Однією з основних закупівель є придбання реактора АР1000 для енергоблоку 5, яке «Енергоатом» уклав з американською компанією Westinghouse у грудні 2023 року. Вартість угоди склала 16,42 млрд грн, з яких $350 млн піде на саму установку обладнання, а $137,5 млн — на оплату персоналу та інші витрати. Поставка обладнання очікується в 2028 році.

    Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, «Енергоатом» запланував тендер на обстеження цього американського обладнання лише в липні 2025 року, на суму 120 млн грн. Це викликає питання, чому угоду на придбання обладнання було укладено без попередньої перевірки його фізичного стану.

    Також заплановано закупівлю російських реакторів ВВЕР-1000, які зберігаються на складі в Болгарії після того, як були призначені для будівництва АЕС «Белене». У 2012 році Болгарія відмовилася від проекту, і російське обладнання залишилось без використання. Вартість цих реакторів, за оцінкою, зросла з $600 млн до $1,1 млрд за десять років зберігання.

    Крім того, в лютому 2025 року «Енергоатом» планує витратити 107 млн грн на обстеження обладнання, раніше поставленого для енергоблоку №3 Хмельницької АЕС.

    Ситуація з закупівлею і обстеженням старого та нового обладнання викликає побоювання щодо прозорості та ефективності витрачання державних коштів, тим більше, що ці кошти надходять від споживачів електроенергії.

    Нагадуємо, що влітку 2024 року вартість електроенергії для населення зросла з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год. За оцінками експертів, «Енергоатом», що виробляє понад 60% електроенергії в Україні, мав зібрати понад 30 млрд грн за ці пів року.