Вівторок, 19 Травня, 2026

Суд відкрив доступ до документів закупівель Південноукраїнської АЕС

Важливі новини

Брат Стефанчука отримує пенсію через підтвердження інвалідності у Хмельницькій МСЕК

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Пенсію по інвалідності Стефанчук декларує з 2019 року. Підтвердження діагнозу він отримував у Хмельницькому, де на той час головою комісії була скандальна Тетяна Крупа. Варто зазначити, що майбутній «заслужений юрист України», у 2003 році здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Право», у Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Через три роки Стефанчук уже став доцентом кафедри цього інституту, можливо, не без впливу родини.

Як зазначається у декларації, за 2023 рік Стефанчук заробив у Верховній Раді 800 тис. гривень. Але це не єдині його доходи – він також задекларував 42 тис. грн зарплати, отриманої у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, та 477 тис. гривень у Київському університеті Шевченка. Також він отримав 103 тис. грн пенсії.

Подружжя зберігає в готівці 65 тис. доларів та 42 тис. євро. Нардеп задекларував чимало іншого цінного майна: йдеться про бібліотеку наукової літератури з близько трьома тисячами примірників книг на тему права, а також колекцію монет і купюр на 2 тисячі екземплярів. Його дружині також належать чотири картини та гобелен.

Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 […]

The post Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Секретний маневр: Україна розмістила бригади під Харківом перед наступом РФ, – повідомляє Sky News

Українські військові, усвідомлюючи наступність загрози з боку російських військ, провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області. Цей стратегічний хід спрямований на підготовку до очікуваного наступу противника і був розкритий за допомогою інформаційних джерел Sky News. Згідно з отриманою інформацією, військові 57-ї бригади, які на даний момент активно відстоюють свої позиції в районі Вовчанська, були перегружені на північ Харківської області вже 4-5 травня. Однак, варто відзначити, що самі бійці висловлюють думку, що цей маневр слід було здійснити раніше, щоб мати більше часу для підготовки. Як свідчить артилерист Олександр, перед тим, як російська піхота перетнула кордон, війська РФ здійснювали артилерійське обстрілювання українських позицій протягом близько трьох годин. "Перед штурмом ми вже націльно обстрілювали об'єкти на території РФ, оскільки мали інформацію про їхні збройні наміри. Вони були відкрито агресивними. У перші кілька днів росіяни штурмували наші позиції колонами по 30-50 солдат, але ми успішно відбилися від них", — розповів військовий. За словами джерела, наразі артилеристам дефіцитують боєприпаси, інакше їхній удар був би набагато ефективнішим. Відношення кількості вистріляних снарядів з боку росіян до українських артилеристів становить 5:1, що створює складну ситуацію на полі бою.

• Українські військові провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області перед очікуваним наступом російських військ.

• Цей хід мав на меті забезпечити підготовку до оборони та оптимізувати стратегічне розташування військових для максимальної ефективності протистояння противнику.

• Відсутність достатнього запасу боєприпасів створює проблему для українських артилеристів і зменшує їхню здатність завдати значної шкоди армії РФ.

• Розміщення військових бригад під Харківом може виявитися важливим стратегічним кроком у відстоюванні територіальної цілісності та безпеки України в контексті можливого наступу російських військ.

НАБУ розпочало розслідування можливих порушень у діяльності колишнього керівника “Київського метрополітену” Брагінського

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Звідки Україна отримує газ та що робить для збільшення видобутку

Україна продовжує демонструвати вражаючу стійкість у газовій сфері, навіть у найскладніші періоди своєї історії, коли країна знаходилася у стані повномасштабної війни. Вдалий баланс між імпортними поставками та активним розширенням власного газовидобутку став ключовим фактором забезпечення енергетичної незалежності та стабільності країни.

Не дивлячись на військові дії та геополітичні турбулентності, Україна змогла зберегти невідворотний розвиток у газовій сфері завдяки комплексному підходу до проблеми. Зокрема, ретельно спланована стратегія щодо диверсифікації джерел постачання, активне використання альтернативних джерел енергії та поступове зростання обсягів внутрішнього видобутку газу дозволили країні уникнути критичних енергетичних залежностей.

Підтримка внутрішнього газовидобутку, розвиток вітчизняних технологій у цій сфері, а також інвестиції у модернізацію газотранспортної інфраструктури стали важливими елементами стратегії національного енергетичного забезпечення. Водночас, відкритість до співпраці з міжнародними партнерами та відповідальне ведення енергетичної політики забезпечили Україні стабільне місце на енергетичній карті Європи та світу.

Такий успішний досвід України у газовій сфері став прикладом для багатьох інших країн, що стикаються з викликами енергетичної безпеки та забезпечення стійкості у глобальному енергетичному ландшафті.

Україна відмовилася від прямих поставок російського газу ще у листопаді 2015 року. Це рішення підтримується до цього дня, і підтверджується “Укртрансгазом”, який веде лічильник “still alive”, що нараховує вже 3118 днів. Таким чином, Україна протягом майже дев’яти років успішно функціонує без газу від свого колишнього постачальника.

За цей час український газовий ринок пройшов значні зміни, включаючи реформи у “Нафтогазі”, які перестали бути збитковими. Перед 2014 роком Україна імпортувала значні обсяги газу під вигідними умовами від “Газпрому”, але після 2015 року це сталося лише з європейських джерел.

“Україна купує газ на європейському ринку, всі угоди та контракти укладені з європейськими контрагентами. Принципова позиція України – не мати угоди та контракти на купівлю газу з російським “Газпромом”, тому що Кремль давно використовує газ як політичну зброю”, – пояснював у травні 2022-го голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

Раніше Кремль розраховував на те, що Україна підкориться у газовому питанні, але це не сталося. Втім, успішно забезпечити газом країну вдалося завдяки імпорту з інших джерел та зростанню власного видобутку.

Нещодавно Україна споживала приблизно 30 млрд кубометрів газу на рік, з яких приблизно третину становили імпортні поставки з Європи. Це відмінно від 2013 року, коли споживання було значно вище, а імпорт з Росії складав близько 30 млрд кубометрів.

Відмова від прямих поставок з країни-агресора принесла Україні не лише ринкову, а й енергетичну та політичну незалежність. Однак перекриття вентиля було лише початком, оскільки контракт з дискримінаційними умовами діяв до 2019 року.

Згідно з цим контрактом, Україна повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу або сплачувати штраф. Однак ціни були прив’язані до нафтових цін, що робило газ дорожчим, ніж на європейському ринку. Така ситуація ускладнювала виконання умов контракту, що призвело до збільшення боргу перед Росією до 50 млрд доларів.

Урегулювання цього питання було завдяки Стокгольмському арбітражу, який у лютому 2018 року вирішив впереджати “Нафтогаз” та присудив майже 5 млрд доларів. Частина цієї суми була виплачена грошима російською стороною, а решта залишилася зарахованою за газ, поставлений у 2014 році.

Пізнання того, що за поставки газу Москва може шантажувати Київ та вимагати політичних поступок, підштовхнуло до пошуку альтернативних постачальників. Розмови про можливість отримання газу з Європи розпочалися вже під час газової війни 2009 року, але фактично їх реалізували весною 2014 року, коли європейські компанії згодилися на поставки через Польщу, Угорщину та Словаччину.

У підсумку, у 2014 році з західного кордону було імпортовано 5 млрд кубометрів газу. Ці поставки були реальним реверсом, оскільки тодішні контракти передбачали контроль за електронно-вимірювальними приладами на виході з ГТС України, що належали росіянам, і для реверсу доводилося створювати петлі через кордон.

Загалом у 2014 році чверть українського імпорту газу становилося реверсом з Європи, з рештою поставок від “Газпрому”. Проте вже наступного року частка “Газпрому” у структурі українського імпорту впала до нуля.

У 2020 році розпочався віртуальний реверс, коли газові потоки взаємозаліковувалися. Через українську ГТС російський газ потрапляв до країн Європи, а Україна, згідно з домовленостями, отримувала певну кількість для своїх сховищ, не фізично виходячи із трубопроводів.

Проте російсько-угорський контракт зупинив можливість віртуального реверсу з Угорщини. Тоді шляхи поставок газу були наступні:

Ці європейські маршрути підвищили енергетичну безпеку України в умовах повномасштабної війни. За даними Оператора ГТС, у 2023 році з країн Європейського союзу та Молдови надійшло понад 4,3 млрд кубометрів газу, що вдвічі більше, ніж у 2022-му. Це значна цифра, враховуючи, що рівень споживання газу у 2023 році становив 19,8 млрд кубометрів.

Основні обсяги газу надходили під час сезону закачування до ПСГ. Приблизно 42% від загального обсягу надійшло зі словацького напрямку, 31% – з угорського, 14% – з польського, 13% – з румунсько-молдавського.

Наразі триває робота з розширення реверсних потужностей, зокрема, через Трансбалканський трубопровід у співпраці з Румунією та Молдовою. Також у липні стартує новий етап ініціативи “Вертикальний коридор” за участю операторів газотранспортних систем Центральної, Південної та Східної Європи.

Повномасштабна війна спричинила спад у споживанні газу на 30% – з 28,7 млрд кубометрів у 2021 році до 19,8 млрд у 2023-му. Основна частина цього спаду – майже 60% – припала на промисловість. В результаті Україна вперше забезпечила себе газом протягом зими за рахунок власних ресурсів.

“Історична подія. Десять років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли розпочалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити”, – казав у березні голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

Видобуток природного газу завжди був викликом для України, який став ще складнішим у період незалежності через гібридну війну Росії. Після вторгнення в лютому 2022 року обсяги видобутку раптово зменшилися майже на 10%. Частину родовищ окупанти контролюють, а інші зупинені через наближення до фронту.

Найбільші родовища газу розташовані у Харківській та Полтавській областях, такі як Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське, з загальними запасами понад 970 млрд кубометрів. Приблизно 17% видобутку припадає на родовища в Івано-Франківській області.

Компанія “Укргазвидобування” зуміла стримати обсяги видобутку, уникнувши різкого спаду, який спостерігався у приватному секторі. У 2023 році вона показала стабільний приріст. Якщо 2022 рік був приурочений до стабілізації видобутку, то у 2023 році відбувся впевнений зріст, перевищивши показники не лише попереднього року, але і 2021 року до повномасштабного вторгнення.

У результаті Україна збільшила видобуток газу на 0,9% у 2023 році, досягнувши показника 18,7 млрд кубометрів. З цієї суми “Укргазвидобування” витягло 13,9 млрд кубометрів, “Укрнафта” – майже 1,1 млрд, а решта 3,7 млрд припадає на приватні компанії.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Україна може самодостатньо забезпечувати себе газом власного видобутку вже у 2024 році.

“Ми дуже близькі до цього. Є реальні шанси досягти нульового газового балансу вже цього року … Важливо розуміти, що наше споживання значно скоротилося. Багато залежатиме від подальшого розвитку галузі та економіки”, – сказав він у січневому інтерв’ю Reuters.

Як і минулого року, нарощування видобутку газу залишається основним пріоритетом.

“Наша мета на 2024 рік – збільшити видобуток природного газу щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми прискорюємо процес буріння нових свердловин і використовуємо передові технології як для геологічних досліджень, так і для ефективного видобутку”, – підкреслив у березні Олексій Чернишов.

Як результат, у лютому “Укргазвидобування” досягло найвищого рівня добового видобутку за останні п’ять років. Зокрема, за підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.

“Це вражаючий результат, досягнутий завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, включаючи значну кількість високодебітних, які забезпечують видобуток понад 100 тисяч кубометрів на добу”, – додав він.

У квітні група “Нафтогазу” встановила історичний рекорд місячної проходки. За другий місяць весни Бурове управління “Укрбургаз” пробурило свердловин понад 40 000 метрів. Цей показник на 24% перевищив попереднє максимальне історичне досягнення з проходки, встановлене у листопаді 2023 року.

У травні “Укргазвидобування” ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини на одному з найглибших родовищ на сході України. Сумарно вони дають 390 тисяч кубометрів на добу. Ці свердловини пробурені на одному пласті і майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнючками”.

Причому пробурили їх теж у рекордні терміни. Раніше буріння свердловин глибиною понад 6 000 метрів займало від двох до трьох років. Ці ж були готові за 8 місяців. Як уточнювали в “Нафтогазі” у травні, у 2024 році планується вже вийти на 15 млрд кубометрів річного видобутку. Загалом за перші п’ять місяців цього року “Укргазвидобування” наростило виробництво природного газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023-го.

Загалом з початку року “Укргазвидобування” запустило 36 нових свердловин, у тому числі 11 високодебітних. Якщо темп збережеться, то плани, швидше за все, будуть реалізовані.

Після того як на Південноукраїнській АЕС за режим почав відповідати Дмитро Башкін, у державних закупівлях раптово активізувалися підприємці з Енергодару. Замість здорової конкуренції ринок отримав одне — контракти із завищеними цінами в 3–4 рази.

Як стало відомо з ухвали Київського райсуду Одеси, у справі №72024001600000006 відкрито провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про розтрату державних коштів у особливо великих розмірах.

За версією слідства, службові особи НАЕК «Енергоатом» і його структур — зокрема «Атомкомплекту», «Централізованих закупівель» і «Південноукраїнської АЕС» — вступили у змову з низкою приватних фірм і створили механізм системного завищення цін. Мета — виведення бюджетних коштів через підконтрольних постачальників і подальше їхнє привласнення.

У фігурантах:

  • ТОВ «СПЕЦАТОМ»

  • ТОВ «МЕХАНІКА ПЛЮС»

  • ВП «РУДІТ»

  • ТОВ «ПЛАЗМАС-ЮГ»

  • ТОВ «ЕНЕРГОПРОМІНВЕСТ»

  • ТОВ «ВКП «СЕНС»

  • ТОВ «СОЮЗАТОМПРОЕКТ»

  • ТОВ «ЕНЕРГОСИСТЕМИ 2000»

Станом на зараз встановлено щонайменше два епізоди:

  1. Закупівля насосів і компресорів через «СПЕЦАТОМ» та інші фірми — з переплатою понад 5 мільйонів гривень.

  2. Придбання ущільнювачів та електрообладнання — на понад 3,6 мільйона, зокрема через «РУДІТ» і «МЕХАНІКА ПЛЮС».

Слідчий суддя вже надав тимчасовий доступ до документації цих угод. Джерела в енергетичному секторі не виключають, що сума зловживань може зрости в рази — адже завищені ціни були системним підходом, а не разовою «помилкою».

Ця справа може стати однією з найбільших антикорупційних перевірок на об’єктах критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення.

Останні новини