Вівторок, 21 Липня, 2026

«Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

Важливі новини

Лісовий підтвердив: НМТ залишиться без змін під час війни

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив, що...

Будівництво котеджного містечка на землі, що належала братові Тараса Козака: скандальна ситуація під Львовом

У селищі Брюховичі, що під Львовом, на території площею 5 гектарів було збудовано котеджне містечко, яке огородили високим парканом. Ця земля, формально передана під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу за рішенням місцевої мерії, насправді стала об'єктом суперечок через порушення умов та можливі корупційні схеми. Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака, що додає ще більше запитань щодо легітимності та прозорості цієї угоди.

У 2014 році земельну ділянку було розділено на шість частин, після чого її передали під контроль групі осіб. Серед нових власників виявилися люди, пов'язані з Віктором Карачуном — одним із основних власників найбільшої української мережі супермаркетів. Ці факти підвищують рівень підозр щодо того, як саме проводилось перепродаж земельних ділянок і чи не йдеться про використання політичних та бізнесових зв'язків для приватизації земельних ресурсів.

Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

Докази нападів на УПЦ: розкриття адвоката Роберта Амстердама

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його звіт, об'ємом понад 250 сторінок, містить вагомі докази нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він наголосив на неприпустимості законопроекту 8371, який, на його думку, несе в собі елементи мови ненависті та загрози для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та утриматися від дій, що розділяють націю.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Він навів відомості про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія, що церква будує божий мир, а не "русский мир".

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зауважив, що після подій в Кабулі та на фоні сучасної ситуації в Києві питання довіри до США стає особливо актуальним.

У висновку до цієї статті слід зазначити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама має велике значення для розуміння сучасної ситуації в Україні щодо релігійної свободи та конфлікту між церковними громадами. Його звернення до влади України та заклик до припинення розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, свідчать про серйозні обурення порушеннями прав вірян та загрозою для релігійного миру у країні.

Також важливою є позиція щодо незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки держави Україна у контексті захисту своїх територіальних та релігійних прав. Адвокат наголошує на важливості міжнародної підтримки, зокрема з боку США, щоб запобігти дальшому загостренню ситуації та сприяти миру та стабільності в Україні.

Саша Заріцька розвіяла чутки про весілля: співачка зізналася, що поки не заміжня, але щаслива у стосунках

Учасниця популярного гурту KAZKA Саша Заріцька відверто прокоментувала чутки, які останнім часом активно ширилися в мережі щодо її нібито таємного весілля з коханим Павлом Тараненком. У новому інтерв’ю для радіо Люкс ФМ артистка підтвердила, що їхні стосунки тривають і приносять обом радість, однак офіційного одруження поки не відбулося.

За словами співачки, обидва зараз зосереджені на роботі та творчих проєктах, тому не поспішають із весільними планами. Вона зазначила, що ставиться до публічності дуже обережно й не хоче, аби їхні особисті моменти ставали предметом обговорення в соцмережах. Саме тому Заріцька рідко ділиться фото або відео зі своїм нареченим, попри те, що фанати часто цікавляться подробицями їхнього життя.

Заріцька пояснила, що вони свідомо не «тригерять» аудиторію частими показами романтичних моментів, тож відсутність публікацій іноді породжує хибні припущення про розрив. Нещодавнє відео з Павлом, яке з’явилося в Instagram, було першим за рік — і цього виявилося достатньо, щоб шанувальники заговорили.

Попри стриманість у соцмережах, Саша наголосила, що в парі панує взаємна підтримка й відчуття безпеки. Коли артистка в роз’їздах, вони підтримують постійний зв’язок: кілька дзвінків на день, вечірні відеодзвінки і навіть читання вголос перед сном. У розмові з ведучою Заріцька не оминула й жартівливих подробиць: зізналася, що інколи «приймає душ разом» із коханим у форматі відеозв’язку, а спроби секс-по-телефону не прижилися через відчуття ніяковості.

Підсумовуючи, співачка заявила, що перебуває у гармонійних стосунках і не має наміру робити з цього публічне шоу: «Ми звикли бути на відстані, бо я багато їжджу. Це працює для нас». Відтак чутки про таємну церемонію Заріцька назвала безпідставними — весільні плани у пари є, але дата поки що не визначена.

Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.

АТ «НАЕК «Енергоатом» запланувало на 2025 рік низку закупівель на суму 366,14 млн грн для будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій атомній станції (ХАЕС). Ці закупівлі будуть оплачуватись грошима, які «Енергоатом» збирає за електроенергію.

Згідно з інформацією, опублікованою у системі «Прозорро», найбільші закупівлі будуть пов’язані з обстеженням вже наявного обладнання та закупівлею нового в Болгарії і США для добудови енергоблоків 3 і 4 на ХАЕС, а також зведення енергоблоків 5 і 6. Минулого тижня ці плани анонсував президент України Володимир Зеленський.

Однією з основних закупівель є придбання реактора АР1000 для енергоблоку 5, яке «Енергоатом» уклав з американською компанією Westinghouse у грудні 2023 року. Вартість угоди склала 16,42 млрд грн, з яких $350 млн піде на саму установку обладнання, а $137,5 млн — на оплату персоналу та інші витрати. Поставка обладнання очікується в 2028 році.

Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, «Енергоатом» запланував тендер на обстеження цього американського обладнання лише в липні 2025 року, на суму 120 млн грн. Це викликає питання, чому угоду на придбання обладнання було укладено без попередньої перевірки його фізичного стану.

Також заплановано закупівлю російських реакторів ВВЕР-1000, які зберігаються на складі в Болгарії після того, як були призначені для будівництва АЕС «Белене». У 2012 році Болгарія відмовилася від проекту, і російське обладнання залишилось без використання. Вартість цих реакторів, за оцінкою, зросла з $600 млн до $1,1 млрд за десять років зберігання.

Крім того, в лютому 2025 року «Енергоатом» планує витратити 107 млн грн на обстеження обладнання, раніше поставленого для енергоблоку №3 Хмельницької АЕС.

Ситуація з закупівлею і обстеженням старого та нового обладнання викликає побоювання щодо прозорості та ефективності витрачання державних коштів, тим більше, що ці кошти надходять від споживачів електроенергії.

Нагадуємо, що влітку 2024 року вартість електроенергії для населення зросла з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год. За оцінками експертів, «Енергоатом», що виробляє понад 60% електроенергії в Україні, мав зібрати понад 30 млрд грн за ці пів року.

The post «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини