Позначка: Польща

  • Міністр оборони Польщі дорікнув Україні “короткою пам’яттю” та заявив, що Варшава не втягуватиметься у війну

    Міністр оборони Польщі дорікнув Україні “короткою пам’яттю” та заявив, що Варшава не втягуватиметься у війну

    Міністр оборони Польщі, Маріуш Блащак, заявив, що Україна демонструє «коротку пам’ять» у відносинах з Польщею, щодо підтримки в умовах російської агресії. Крім того, він заявив, що Варшава не буде втягуватися у війну на території України, попри значну військову та гуманітарну допомогу, яку Польща надає Україні.

    Судячи з його слів, Київ вимагає участі Заходу у війні на боці ЗСУ і критикує Варшаву за недостатню допомогу.

    «Пам’ять коротка, бо якби не польська допомога в перші місяці війни, не було б ні військової техніки, ні гуманітарної допомоги… І коротка пам’ять в України, і у президента Зеленського. Я розумію його емоції, розумію ситуацію, в якій він перебуває. Але не можна сказати, що Польща не робить усього можливого. Польща зробила і продовжує робити все можливе. Але є межа, яку я ніколи не перейду», – заявив міністр.

    За його словами, Зеленський вимагає «прийти сюди, битися тут разом із нами. Це стосується не тільки Польщі, це він говорить у ширшому сенсі».

    Але, сказав Косиняк-Камиш, «це його роль, а наша роль полягає в тому, що є кордони, які ми не переступаємо».

  • Польща планує союз із Великою Британією, щоб запобігти можливому «продажу України Заходом» у разі перемоги Трампа — The Times

    Польща планує союз із Великою Британією, щоб запобігти можливому «продажу України Заходом» у разі перемоги Трампа — The Times

    Польща розглядає можливість укладення стратегічного союзу з Великою Британією, щоб забезпечити підтримку України в умовах скорочення західної допомоги у разі повернення Дональда Трампа до влади в США. Про це повідомляє британське видання The Times, посилаючись на джерела в уряді Польщі.

    Крім Стармера, прем’єр Туск також проведе переговори з Макроном і генсеком НАТО Рютте.

    Туск намагається «заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи і Балтії».

    Нагадаємо, син Трампа заявив, що Зеленський «втратить свою допомогу», коли його батько стане президентом.

    Водночас Стармер і Макрон спробують переконати Байдена  дати Україні дозвіл на стрільбу ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

  • Україна може втратити союзника в особі Польщі

    Україна може втратити союзника в особі Польщі

    Польща завжди була одним із союзників України в боротьбі проти російської агресії, надаючи підтримку у військовій допомозі, гуманітарній підтримці та дипломатичних силах на міжнародній арені.

    Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

    Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

    Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

    Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.

  • МЗС України відповіло на заяву польського віцепрем’єра щодо нібито спроб втягнути Польщу у війну

    МЗС України відповіло на заяву польського віцепрем’єра щодо нібито спроб втягнути Польщу у війну

    Загострення напруги у відносинах між Україною та Польщею набирає обертів. Приводом для останніх дипломатичних дискусій стали заяви польського віцепрем’єра Кшиштофа Гавковського, який стверджує, що український президент Володимир Зеленський нібито намагається втягнути Польщу у війну з росією. У Міністерстві закордонних справ України ці звинувачення категорично відкинули, наголосивши на важливості оборони не лише для України, а й для безпеки самої Польщі та Європи.

    Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр-міністр Польщі, заявив, що пропозиції щодо збиття російських ракет і дронів над територією України, які прямують у бік Польщі, можуть бути спробою втягнути Польщу в конфлікт. Він наголосив, що такі дії розцінюватимуться як прямий військовий крок, і що Польща ризикує опинитися у прямому протистоянні з росією. Гавковський підкреслив, що президент Зеленський нібито навмисно намагається «втягнути» Польщу у війну з росією.

    Віцепрем’єр також вказав, що Польща очікує від України більшої вдячності за допомогу та співпрацю, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії. Це висловлювання стало резонансним, викликавши швидку реакцію Києва.

    МЗС України оперативно виступило із заявою, наголосивши, що слова Гавковського є безпідставними і не відповідають реальності. У відомстві підкреслили, що збиття російських ракет і дронів, які рухаються в напрямку Польщі, є не тільки питанням захисту України, але й частиною забезпечення безпеки самої Польщі та її громадян.

    МЗС нагадало, що росія неодноразово порушувала повітряний простір Польщі та здійснювала кібератаки, а також провокації проти країн НАТО. Таким чином, Україна діє як «бар’єр» для агресії росії, запобігаючи можливому поширенню конфлікту на інші країни Європи.

    “Говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну є неприйнятним,” – йдеться в заяві. МЗС переконане, що Україна захищає не лише свою територію, а й загальний європейський простір безпеки, частиною якого є Польща.

    З моменту початку повномасштабної війни Польща стала одним із найважливіших союзників України. Вона не лише прийняла сотні тисяч українських біженців, але й активно підтримує Україну політично, економічно та військово. Це стало ключовим фактором у формуванні українсько-польських відносин і підкреслило важливість солідарності між країнами.

    У заяві МЗС України наголосили, що Україна прагне зміцнювати солідарність із Польщею та очікує такої ж підтримки від польської сторони. “Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним ворогом та відновлення справедливого миру,” – підкреслили в українському відомстві.

    Україна вважає, що спільні зусилля у протидії російській агресії є єдиним шляхом досягнення миру і безпеки в регіоні. Сили оборони України вже зупинили наступ росії та не дозволяють розширити зону конфлікту на інші держави. У цьому контексті Україна закликає Польщу зберігати єдність, що є ключовим чинником у боротьбі з російською загрозою.

  • Зеленський більше не довіряє полякам – джерела

    Зеленський більше не довіряє полякам – джерела

    Останнім часом в українських владних колах з’явилися тривожні чутки про зміни у настроях президента Володимира Зеленського щодо Польщі. За інформацією, що поширюється з анонімних джерел, Зеленський висловлює глибоку недовіру до польських партнерів, вважаючи їх зрадниками, які “залишають Україну напризволяще” у критичний час. У неформальних бесідах президент висловлює занепокоєння, що Варшава прагне взяти на себе більшу роль у регіоні, що, на його думку, свідчить про бажання Польщі посилити власний вплив навіть на шкоду Україні.

    Таке загострення дипломатичних відносин між Україною та Польщею вражає. Адже раніше обидві країни тісно співпрацювали на різних рівнях, особливо на фоні російської агресії. Однак нині, за словами джерел, Зеленський навіть натякає, що польська сторона затримує постачання озброєння для України, що може ослабити її обороноздатність у війні з Росією. Якщо ці заяви вірні, то це не просто дипломатичний конфлікт, а серйозна загроза для регіональної безпеки.

    Експерти застерігають, що така недовіра з боку Зеленського може мати далекосяжні наслідки для зовнішньої політики України. Сьогодні, коли Україні потрібно максимальне сприяння з боку Заходу, будь-яке напруження з ключовими партнерами ризикує послабити її позиції на міжнародній арені. В умовах війни внутрішні суперечки з союзниками можуть зіграти на руку тим силам, які прагнуть посіяти розбрат між країнами, що підтримують Україну.

  • Польща більше не хоче допомагати Україні

    Польща більше не хоче допомагати Україні

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про досягнуту домовленість з НАТО щодо передачі Польщею радянських винищувачів МіГ-29 Україні. Однак, незважаючи на ці домовленості, польська сторона, за словами Зеленського, знайшла “іншу причину” для затримки з передачею літаків.

    Нагадаємо, раніше президент Польщі заявив, що Польща може передати винищувачі МіГ Україні, але тільки за умови, що Захід надасть країні альтернативні літаки для захисту.

    Зеленський же сьогодні сказав, що домовився ще з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом, щоб компенсувати Варшаві передані літаки, але Польща все одно відмовила.

    «Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх. Тому ми домовилися з НАТО, що вони їм виділять поліцейську місію, як у наших балтійських друзів. Ми домовилися про це. І що після цього? Чи дала нам Польща літаки? Ні. Знайшлася інша причина? Так», – заявив Зеленський на пресконференції в Закарпатті.

    Президент також дорікнув Варшаві, що вона не погодилася збивати російські ракети, що летять у бік Польщі, над Україною.

    Нагадаємо, Україна також безуспішно просить Польщу передати їй зброю, яку та закуповує у Південної Кореї. Варшава відповідає, що купує її для себе.

  • Тігіпко розширює свою фінансову імперію: нова угода з польським банком

    Тігіпко розширює свою фінансову імперію: нова угода з польським банком

    Сергій Тігіпко, відомий український бізнесмен і політик, продовжує розширювати свою фінансову імперію, укладаючи угоду про придбання банку, що належав польським «кримінальникам». Ця угода, яка відбулася на фоні нестабільної економічної ситуації, викликала жваві дискусії в фінансових колах і серед експертів.

    Бізнесмен і колишній голова Національного банку Сергій Тігіпко розширює свою фінансову імперію. Пресслужба його групи ТАС сьогодні, 18 жовтня, заявила про укладення договору про купівлю Ідея Банк, яким володів польський Getin Holding.

    У повідомленні уточнюється, що загальний баланс Ідеї за 30 червня 2024 року був на рівні $162 млн, а офіційна вартість угоди становила $34 млн – майже вп’ятеро менше.

    У гривні $34 млн за поточним офіційним курсом – це 1,4 млрд грн і 78% регулятивного капіталу Ідея Банку на 1 вересня 2024 року. Банк купили з уцінкою або дисконтом, кажучи фінансовою мовою.

    Продаж Ідея Банку – став вимушеним для польського холдингу. На ній наполягав Національний банк України після того, як ще навесні 2023 року відсторонив польського власника Лєшека Чарнецкі та його Getin Holding від управління українською структурою через кримінальну справу в Польщі.

    Репутацію польських власників в Україні було визнано небездоганною і їх позбавили права впливу на банк. Це сталося через кримінальну справу стосовно Чарнецкі (суд навіть відправляв його до ув’язнення), порушену польськими правоохоронними органами ще 2018 року – його звинувачували в обмані клієнтів і шахрайстві, пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Силовики заявили, що інвесторам обманом продавали облігації GetBack, і ті в підсумку зазнали великих збитків.

    Getin Holding працював в Україні 17 років і ще 2007 року купив Ідея Банк. Сильною стороною цієї фінустанови вважається кредитування населення: за даними Нацбанку, на 1 вересня 2024 року вона була на 9 місці серед 62 банків з кредитування населення з портфелем 4,6 млрд грн. Переважно це карткові кредити та кредити готівкою. На той час банк обслуговував 443 тис вкладників, які тримали у нього на рахунках 3,6 млрд грн – перебував на 23 місці за депозитами населення. 8 місяців 2024 року Ідея банк закінчив із прибутком 473 млн грн і заплатив податків на 158 млн грн.

    Для Сергія Тігіпка Ідея стане третім банком у володінні. Йому також належить ТАСкомбанк і Універсал Банк (monobank). За даними НБУ, він володіє обома безпосередньо на 100%. Регулятор зареєстрував під ім’ям Тігіпка банківську групу, до якої входять також страхові компанії («Універсальна», СК «ТАС»), брокери, фінансові компанії, недержавний пенсійний фонд, кілька компаній на Кіпрі та багато іншого. Також бізнесмен має компанії в металургії, вагонобудуванні, сільському господарстві, харчовій промисловості, нерухомості, логістиці.

  • Польща блокуватиме вступ України до ЄС через Волинську трагедію

    Польща блокуватиме вступ України до ЄС через Волинську трагедію

    Уряд Польщі оголосив про намір заблокувати вступ України до Європейського Союзу до тих пір, поки не буде вирішено питання Волинської трагедії. Віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зробив цю заяву в інтерв’ю для Wirtualna Polska, зазначивши, що “Україна не увійде до Євросоюзу, якщо не розв’яже Волинське питання”.

    Косиняк-Камиш підкреслив, що військова допомога Україні є важливим аспектом гуманності та безпеки, однак економічні та історичні питання також мають бути роз’яснені. Він висловив свою незгоду з попередньою заявою президента Польщі Анджея Дуди, який зазначив, що блокування вступу України стане “частиною політики Путіна”. Віцепрем’єр стверджує, що при вступі до ЄС важливо враховувати цінності історичної правди, примирення з минулим і повагу до інших народів, з якими країна хоче бути в Союзі.

    Ця заява викликала реакцію українського Інституту національної пам’яті, який вже оголосив про намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії в Рівненській області для ексгумації.

    Волинська трагедія, що сталася під час Другої світової війни, залишається чутливим питанням у відносинах між Польщею та Україною, і її вирішення є важливим кроком для подальшої інтеграції України в європейські структури.

  • Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

    Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

    Український інститут національної пам’яті (УІНП) не отримував офіційних звернень від польської сторони з проханням дозволити ексгумацію тіл жертв Волинської трагедії. Про це повідомив голова інституту Антон Дробович в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, Україна готова розглянути можливість проведення пошуково-ексгумаційних робіт, однак від Польщі ще не надходили конкретні запити.

    «Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

    Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

    Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

    «Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

    Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

    Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

  • Українці за кордоном не бажають вступати до Українського легіону

    Українці за кордоном не бажають вступати до Українського легіону

    Польський міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш в ефірі місцевого телебачення оголосив, що серед українців, які перебувають за кордоном, досі не вистачає бажаючих для формування Українського легіону. Це питання викликало обговорення, адже створення легіону має на меті підтримати Україну в умовах триваючого конфлікту.

    «Ми до цього підготувалися. Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, занадто мала. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося», – сказав Косиняк-Камиш.

    Нагадаємо, ще в липні, через 3 дні після оголошення про створення Легіону, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заявки на вступ подали вже кілька тисяч осіб.

    Запрошення приходили українським біженцям за кордоном на електронну пошту.