Mmakaje

Позначка: реформа

  • В Україні готують нові правила визначення придатності військовозобов’язаних

    В Україні готують нові правила визначення придатності військовозобов’язаних

    В Україні готуються зміни до порядку визначення придатності громадян до військової служби. Міністерство оборони переглядає медичні критерії, за якими військовозобов’язаних визнають придатними або непридатними, з урахуванням реального стану здоров’я та поєднання кількох діагнозів.

    Про це повідомила військова омбудсменка з прав військовослужбовців Ольга Решетилова. За її словами, чинна система медичної оцінки має низку суттєвих недоліків і не завжди об’єктивно відображає фізичні можливості людини в умовах реальної військової служби.

    У департаменті охорони здоров’я Міністерства оборони вже підготували пропозиції щодо оновлення нормативної бази. Зокрема, йдеться про виключення окремих діагнозів із чинного переліку або зміну підходів до їх трактування. Причина — застарілі критерії, які не враховують загальний стан організму та вплив кількох захворювань одночасно.

    За словами фахівців, формальна відповідність одному медичному критерію не гарантує здатності людини виконувати службові або бойові завдання. Особливо це стало помітно на тлі війни, коли через дефіцит особового складу вимоги до стану здоров’я мобілізованих раніше були пом’якшені.

    У результаті до війська потрапляли люди, які за документами визнавалися придатними, однак фактично не витримували фізичних навантажень, стресу, недосипання та інших умов служби в бойових підрозділах.

    Нові підходи передбачають комплексну оцінку здоров’я. Навіть якщо окремі хронічні захворювання — наприклад, проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення обміну речовин або артеріальна гіпертензія — самі по собі не є підставою для звільнення від служби, їх поєднання може суттєво знижувати витривалість і працездатність військовослужбовця.

    Ольга Решетилова наголошує, що визначення придатності має бути не формальним, а всебічним. За її словами, постійні фізичні та психологічні навантаження здатні швидко погіршити стан навіть тих, хто на момент проходження військово-лікарської комісії не мав серйозних скарг на здоров’я.

    Наразі зміни до наказу Міністерства оборони №402 вже підготовлені. Водночас інформація про етап їх розгляду та строки ухвалення остаточного рішення поки що не оприлюднена. В оборонному відомстві вважають оновлення медичних норм важливим кроком для підвищення ефективності служби та зменшення ризиків для самих військових.

    Окремо омбудсменка висловила позицію щодо механізму вручення повісток. На її переконання, ці повноваження доцільно передати органам місцевого самоврядування та Національній поліції, що дозволить забезпечити дотримання законних процедур і краще захистити права громадян.

  • Ветерани стикаються з проблемами на шляху до встановлення інвалідності

    Ветерани стикаються з проблемами на шляху до встановлення інвалідності

    Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів круглий стіл на тему: «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Під час заходу обговорили ключові проблеми, з якими стикаються військовослужбовці на шляху до отримання інвалідності.

    Очільник підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко нагадав, що з 1 січня 2025 року в Україні стартувала масштабна реформа: замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) запроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування. За його словами, процедура встановлення інвалідності значно спростилася завдяки цифровізації та оптимізації процесів.

    Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

    Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

  • Болоховець після СІЗО знову керує ДП «Ліси України»

    Болоховець після СІЗО знову керує ДП «Ліси України»

    У ДП «Ліси України» відбувся семінар до Дня працівників лісу, який пройшов під керівництвом Юрія Болоховця — людини, якій нещодавно оголосили про підозру у незаконному збагаченні. Попри те, що він встиг побувати у СІЗО, захід відбувся у звичному для системи стилі — з нагородами, грамотами та формальними подяками.

    Проте святкової атмосфери не було. Чиновники та народні депутати демонстративно проігнорували подію, розуміючи, що фотографії поруч із «королем лісових схем» можуть коштувати політичної репутації.

    За офіційними даними слідства, Болоховець фігурує у справі про незаконне набуття активів на понад 10,4 млн грн, що суттєво перевищує його офіційні доходи. Зокрема, мова йде про квартиру у Києві вартістю близько 9 млн грн та вісім земельних ділянок загальною площею понад 24 гектари, оформлених на підконтрольних осіб. Різниця між задекларованим і фактичним майном перевищує 7,9 млн грн.

    Парадокс полягає в тому, що після скандального звільнення у 2023 році Болоховець отримав ще більші повноваження. Реформа лісової галузі, яка мала забезпечити прозорість та ефективність, фактично зосередила управління у його руках.

    Тож замість відповідей на суспільні запитання про корупцію та незаконні статки, Болоховець влаштовує святкування, яке більше нагадує корпоратив для обраних. Для багатьох це ще один доказ: державний ліс перетворився на приватний бізнес-клан, а очікуване «очищення» системи відбулося лише на словах.

  • Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    В Україні готують законопроєкт, який має виправити викривлення у чинній системі пенсійного забезпечення. Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.

    За її словами, зараз існує ситуація, коли дві особи з однаковим трудовим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію у різні роки, отримують різні виплати. У міністерстві вже розробили механізм, який дозволить уникати таких несправедливостей. Водночас головне завдання — провести цей законопроєкт через Верховну Раду.

    Жолнович також наголосила на необхідності сталого фінансування пенсій: “Навіть якщо ми знайдемо ресурс цього року, маємо гарантувати його на наступні роки. Тому ми працюємо зі Світовим банком, МВФ та МОП, щоб наші розрахунки були точними і надійними”.

    Окрему увагу міністерка приділила питанням спецпенсій. Вона вказала, що такі пенсіонери користуються трьома перевагами: можуть раніше вийти на пенсію, мають менші вимоги до страхового стажу і отримують значно більший відсоток заміщення доходу.

    “Якщо звичайний пенсіонер отримує близько 40% від колишнього заробітку, то у спецпенсіонерів цей показник сягає 70%, а іноді — 90% за рішенням судів”, — зазначила Жолнович.

    Ще одним перекосом, на її думку, є можливість повного перерахунку пенсії спецпенсіонерам на основі зарплат нинішніх посадовців. “Це беззмістовна норма. Сьогоднішні виклики не можна порівнювати з тими, що були 20 років тому”, — пояснила вона, згадавши про зміни у роботі військових і працівників ДСНС.

    Наразі Мінсоцполітики також розробляє законопроєкт щодо єдиного механізму індексації пенсій. Згідно з ним, усі виплати будуть перераховуватись відповідно до рівня інфляції за однаковими правилами — незалежно від статусу пенсіонера.

  • Мінсоцполітики хоче передати догляд за сиротами приватникам

    Мінсоцполітики хоче передати догляд за сиротами приватникам

    У розпал війни, коли кількість соціально вразливих громадян лише зростає, Міністерство соціальної політики готує реформу, яка фактично згортатиме державну систему підтримки. Мова йде про повний перехід від фінансування державних інтернатів, будинків для літніх людей і притулків — до закупівлі послуг у приватного сектору.

    Цю модель презентують як «інноваційну» і таку, що відповідає «принципам життєстійкості», проте в реальності вона виглядає як чергове перекладання відповідальності на плечі ринку. Закупівля послуг «на конкурентній основі» означає, що приватні установи зможуть обирати лише прибуткові напрями роботи. Потреби ж лежачих хворих, дітей з інвалідністю чи осіб з ментальними розладами можуть залишитись поза увагою — просто тому, що за них ніхто не захоче братися.

    Проблему поглиблює те, що жодних детальних розрахунків, джерел фінансування чи кадрової стратегії Мінсоцполітики не озвучило. Замість цього — розмиті тези про «волонтерство», «розвиток спроможностей» і «субсидіарність», які не мають нічого спільного з відповідальною державною політикою.

    Показовим є приклад Одеси, де місцева влада роками не засвоює державні субвенції на житло для дітей-сиріт. Бюджетні кошти зникають у звітах, а результату — нуль. У такому контексті запуск «реформи» без системного контролю виглядає не просто передчасним, а небезпечним. Це ризик — перетворити соціальну сферу на ринок з вибірковою емпатією.

    Ідея віддати турботу про найуразливіших на аутсорс у воєнний час, коли сотні тисяч людей втратили житло, доходи й опору — виглядає не як крок уперед, а як офіційна відмова держави від власних обов’язків.

  • Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.

    Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.

    За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.

    «Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.

    У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.

    Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.

    Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.

    «Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.

    Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.

    «Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.

    За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.

  • Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Українців чекає чергове зниження цін на ліки – з 1 квітня вартість ще 116 препаратів впаде до 52% від початкової ціни. Загалом, як заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону, здешевшання вже торкнулося 222 найменувань, а середня знижка становить близько 17%. Проте, разом із оптимістичними заявами, фармринок опинився в центрі гучного конфлікту: аптеки саботують нові ціни, а постанову уряду критикують пацієнтські організації та юристи.

    За словами Ляшка, ще з 1 березня в Україні на 30% знизилися ціни на топ-100 ліків українського виробництва, які найбільше купують у аптеках. Але це був лише початок: упродовж березня подешевшали ще 104 препарати, і тепер, з 1 квітня, процес продовжиться – до списку додадуться ще 116 лікарських засобів. Таким чином, загалом мова йде вже про 222 препарати.

    За словами міністра, зниження цін варіюється від 52% до 5%. І хоча 5% здаються мізером, у випадку з дороговартісними препаратами навіть така знижка суттєва.

    «Середня знижка – 17%. Це вже хороший показник, який дозволяє зробити ліки доступнішими для населення», – підкреслив Ляшко.

    Оптимістичну риторику МОЗ псує статистика Держпродспоживслужби: за березень вона отримала 1156 скарг на аптеки, які не знизили ціни відповідно до нових правил. Порушників вже оштрафували на понад 213 тисяч гривень.

    Очевидно, що частина аптечних мереж або свідомо ігнорує постанову уряду, або намагається маніпулювати новими умовами, зберігаючи старі ціни. «На жаль, є і недоброякісні аптечні мережі», – визнає Ляшко.

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Кабмін ухвалив скандальну постанову №168, яка запровадила нову систему регулювання цін на лікарські засоби. Зокрема:

    • обмежені націнки на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки на всі лікарські засоби;

    • заборонено укладати маркетингові угоди між аптеками та виробниками;

    • скасовано механізми знижок, соціальних програм і навчань для фармацевтів, які фінансувалися з боку фармкомпаній.

    Мета – зробити ліки дешевшими та доступнішими для українців. Але у цій історії не все так просто.

    Пацієнтські організації та учасники ринку попереджають: надмірне втручання держави може мати зворотний ефект. Уже зараз в аптеках дедалі частіше говорять про ризики дефіциту препаратів, особливо в невеликих містах та селах. Мовляв, рітейл не витримає такого регулювання без компенсацій і змушений буде закривати точки.

    Більше того, як з’ясувалося, постанова №168, яка змінила правила гри на ринку, взагалі не проходила обов’язкову експертизу Державної регуляторної служби. Там наголосили: це є прямим порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

    Таким чином, уряд запустив масштабну реформу ринку без дотримання усіх законних процедур – і це вже підриває її легітимність.

    МОЗ обіцяє продовжувати боротьбу за справедливі ціни, а Держпродспоживслужба – ще активніше перевіряти аптеки. Проте ринок вже починає тріщати: аптечні мережі незадоволені, фармвиробники втратили частину механізмів впливу, а пацієнти все частіше чують у відповідь на запит про ліки: «Немає в наявності».

    Справжній ефект реформи, як і її можливі наслідки, українці відчують уже найближчими місяцями. Поки ж залишається слідкувати за тим, як уряд нав’язує аптекам «дешеву» гру – і як далеко він готовий піти, аби довести свою правоту.

  • Кабмін хоче “модернізувати” українську медицину

    Кабмін хоче “модернізувати” українську медицину

    Кабінет міністрів України затвердив амбітну Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Цей документ, як наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, стане дорожньою картою для реформ у медичній сфері, спрямованих на забезпечення доступності, ефективності та сучасності української медицини.

    Серед головних завдань — розширення доступу до медичних послуг для всіх громадян, включаючи ветеранів війни, та інтеграція спеціалізованих медичних установ у багатопрофільні лікарні. Особлива увага приділятиметься відновленню важливих медичних закладів, таких як “Охматдит”, і створенню понад 300 реабілітаційних просторів, які допоможуть пацієнтам відновлювати здоров’я після травм та хвороб. План також передбачає розбудову системи укриттів у лікарнях, що є вкрай актуальним у контексті безпекових викликів.

    Щоб підвищити якість управління медициною, уряд працюватиме над зміцненням ключових структур, таких як Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та Центр громадського здоров’я. Одним із пріоритетів стане адаптація до стандартів ЄС, що включає вдосконалення фінансування та міжсекторальної координації.

    Ключову роль у реформі відіграє людський капітал. Стратегія передбачає покращення медичної освіти шляхом створення багатопрофільних лікарень при університетах та інтеграції освітньої й наукової роботи. Інновації також стануть невід’ємною частиною системи: планується активне впровадження телемедицини, технологій штучного інтелекту, розвитку трансплантології та біоінженерії. Уряд прагне повністю цифровізувати управління медициною, замінивши паперові документи електронними системами.

    Для реалізації цих завдань важливим стане залучення приватного сектору. Приватні клініки зможуть брати участь у державних програмах медичних гарантій, що допоможе залучити додаткові інвестиції у сферу охорони здоров’я.

    На період до 2025 року уряд визначив конкретні кроки: долучення відомчих медичних закладів до державних програм, реалізація регіональних інвестиційних проєктів та розширення програми “Доступні ліки”. Крім того, планується розширення медичних послуг для ветеранів війни, які матимуть доступ до високоякісної медичної допомоги.

    Затверджена стратегія є не лише рамковим документом, але й конкретним планом дій із чіткими індикаторами прогресу. Її реалізація стане потужним кроком у розвитку медицини, наближаючи Україну до стандартів ЄС та забезпечуючи громадянам сучасну, доступну й якісну медичну допомогу.

  • В Україні переглянуть Держстандарт початкової освіти

    В Україні переглянуть Держстандарт початкової освіти

    Міністерство освіти і науки України (МОН) планує внести зміни до Державного стандарту початкової освіти, який залишається ключовим документом для організації навчання в 1–4 класах. Реформа має врахувати нові виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням, та адаптувати освіту до сучасних потреб.

    Як повідомила координаторка напряму “Зміст освіти” Офісу впровадження “Нової української школи” Катерина Молодик, робоча група вже працює над оновленням стандарту. Перші результати цієї роботи очікуються в березні 2025 року.

    Основна мета перегляду — оновлення формулювань і принципів, закладених у стандарті 2018 року, відповідно до нових освітніх вимог, зокрема:

    • Актуалізація мети початкової освіти: переосмислення основних завдань навчання для дітей молодшого шкільного віку.
    • Уточнення ціннісних орієнтирів: фокус на формуванні ключових компетентностей, які відповідають умовам сьогодення.
    • Упорядкування результатів навчання: чітке визначення обов’язкових освітніх результатів для учнів початкових класів.

    Оновлений стандарт стане основою для створення нових освітніх програм, підручників і навчальних матеріалів. Зміни торкнуться інтегрованих курсів та підходів до викладання навчальних предметів у початкових класах.

    Також реформа спрямована на забезпечення тіснішої інтеграції стандартів початкової освіти із:

    • Держстандартом базової середньої освіти (затвердженим у 2020 році).
    • Держстандартом профільної середньої освіти (затвердженим у 2024 році).

    Упровадження ключової реформи “Нова українська школа” (НУШ) уже змінило підходи до навчання в початкових класах. Переможниця премії Global Teacher Prize Ukraine 2024 Леся Павлюк відзначила, що реформа принесла такі ключові зміни:

    1. Фокус на компетентностях: навчання орієнтоване на розвиток критичного мислення, командної роботи та творчості.
    2. Інтеграція предметів: використання міждисциплінарного підходу у викладанні.
    3. Сучасні методики викладання: залучення ігрових, інтерактивних і проєктних технологій.
    4. Особистісно орієнтоване навчання: врахування індивідуальних потреб кожного учня.

    Оновлення Держстандарту початкової освіти продовжить цю реформу, спрямовуючи освітню систему на адаптацію до нових умов і підвищення якості навчання.

  • Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

    З 1 січня 2025 року в Україні вступила в силу нова система оцінки повсякденного функціонування осіб з інвалідністю. Замість застарілої медико-соціальної експертизи (МСЕК), яку ліквідовано, оцінку буде проводити комісія лікарів-практиків. Водночас, лікарям, які працювали в МСЕК, особливо на керівних посадах, заборонено брати участь у нових експертних комісіях.

    Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він зазначив, що лікарі, які мають досвід роботи в МСЕК, не можуть працювати в новостворених комісіях, оскільки система МСЕК зазнала суттєвих критичних змін.

    “Це законодавча заборона. Якщо лікарів з МСЕК виявлять у нових комісіях, відповідальність нестимуть керівники закладів, де ці комісії утворені”, — підкреслив Радуцький. Це є важливим кроком для очищення системи та створення більш ефективної і сучасної медико-соціальної експертизи.

    Зміни в системі експертизи інвалідності націлені на покращення якості послуг для людей з інвалідністю. У МОЗ запевняють, що нова система оцінки функціонування забезпечить більш справедливий підхід та доступ до медичних і соціальних послуг.