В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.