Mmakaje

Позначка: відставка

  • Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США

    Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США

    Переслідування колишнього голови Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка продовжує викликати низку запитань на міжнародному рівні, зокрема в Сполучених Штатах. Відомий республіканець і прихильник Дональда Трампа, Джеймс Бредлі, у своїй статті, опублікованій наприкінці 2024 року, розглядає причини та контекст цієї ситуації.

    Кирило Шевченко, на думку Бредлі, зіграв вирішальну роль у збереженні стабільності банківської системи в Україні на початку повномасштабного вторгнення Росії. Однак, незважаючи на його значний внесок у запобігання фінансовій катастрофі, він був змушений піти у відставку у середині 2022 року через посилений політичний тиск з боку президента Володимира Зеленського та його голови адміністрації Андрія Єрмака.

    Наразі Шевченко перебуває в Австрії, однак його переслідування в Україні продовжується. Інтерпол та австрійська прокуратура не висувають жодних претензій до Шевченка, але ситуація в українських судах залишається інша. Вже в лютому 2025 року розпочнуться слухання у справі про ймовірне розкрадання коштів з державного Укргазбанку, що стало підставою для звинувачень на адресу екс-голови НБУ.

    Основний конфлікт між Кирилом Шевченком та президентом Зеленським полягав у жорсткій позиції Шевченка щодо емісії гривні. Під час війни, коли необхідність друку грошей була очевидною, Шевченко відмовився продовжувати цей процес, оскільки вважав, що це може призвести до інфляції та девальвації національної валюти.

    Ця відмова значно обмежила фінансування корупційних проєктів, пов’язаних із будівництвом та обороною, зокрема відому програму “Велике будівництво”, яку Шевченко зупинив ще до початку війни. За словами Бредлі, ця жорстка позиція щодо фінансової політики викликала незадоволення у Володимира Зеленського, який прагнув використати гроші для власних політичних та економічних проектів.

    Коли тиск на Шевченка з боку української влади не призвів до бажаного результату, українська влада вирішила відновити стару справу проти нього. Це стало причиною його відставки в 2022 році. Оскільки прямий тиск на Шевченка не призвів до очікуваних результатів, було вирішено використати юридичні механізми для досягнення мети.

    Бредлі зазначає, що це переслідування є частиною ширшої стратегії уряду Зеленського, який намагався впливати на ключові економічні та фінансові рішення, в тому числі через лояльних чиновників в банківській системі. У своєму аналізі Бредлі підкреслює, що цей випадок став яскравим прикладом того, як політична боротьба може призвести до використання державних органів для досягнення особистих та політичних цілей.

    На думку Бредлі, ситуація навколо Кирила Шевченка показує, як політичний тиск може впливати на фінансову та економічну політику країни, змінюючи траєкторію розвитку на користь політичних еліт. Крім того, це також свідчить про потенційні ризики, коли урядові чиновники та їхні лояльні структури використовуються для переслідування опонентів, зокрема у фінансовому секторі.

    Залишається відкритим питання, як відбудеться подальше правосуддя по справі Шевченка в Україні, і чи зможе він повернутися на батьківщину, де його переслідування може продовжитися.

  • В Уряді України плануються кадрові зміни

    В Уряді України плануються кадрові зміни

    Уряд України стоїть на порозі серйозних кадрових змін, які можуть значно похитнути політичний ландшафт країни. За інформацією джерел, наближених до Офісу президента, вже активно обговорюється процес заміни ключових фігур Кабінету Міністрів.

    Усі ці зміни відбуваються на тлі низки серйозних факторів, зокрема, зміни політичної ситуації в США, а також погіршення ситуації з корупцією всередині країни.

    Однією з головних причин, що спонукає до таких змін, є перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Трамп, як відомо, має на меті перегляд політики щодо України, і одним із його вимог є заміна тих українських посадовців, які пов’язані з адміністрацією Байдена та Демократичною партією. Трамп неодноразово заявляв про необхідність боротьби з корупцією, зокрема в Україні, вважаючи, що деякі з політичних еліт є частиною корупційних схем, які включають “розпил” американської допомоги.

    Загострення корупційної ситуації в Україні також додає драматизму цим подіям. У січні 2025 року в ЗМІ з’явилася інформація про масштабні розкрадання в Міністерстві інфраструктури на суму понад 120 мільйонів доларів, і це тільки одна з численних схем, які зараз розслідуються. За словами представників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), це лише верхівка айсберга.

    До того ж, за інформацією західних аналітиків, Трамп планує ініціювати аудит військової допомоги, яку США надали Україні. У 2024 році ця сума склала близько 48 мільярдів доларів, але існує підозра, що частина цих коштів була витрачена не за призначенням. Така ситуація створює додаткові труднощі для українського уряду, оскільки звинувачення в нецільовому використанні допомоги можуть стати серйозним ударом по репутації країни на міжнародній арені.

    Очікується, що прийдешні відставки можуть зачепити як міністрів, так і високопосадовців Офісу президента. Володимир Зеленський та Андрій Єрмак намагатимуться подати ці зміни як необхідну “чистку рядів”, але в реальності вони будуть змушені піти на поступки США, щоб зберегти хоча б мінімальну підтримку з боку Вашингтону. Це може призвести до серйозних політичних і кадрових змін у країні, які, ймовірно, змінять розстановку сил у найближчі місяці.

  • Виконувач обов’язків мера Чернігова подає у відставку через скандал

    Виконувач обов’язків мера Чернігова подає у відставку через скандал

    Секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако, який тимчасово виконував обов’язки міського голови, оголосив про подання заяви на звільнення. Про це він повідомив у своєму відеозверненні, приуроченому до Дня місцевого самоврядування.

    “Сьогодні, в День місцевого самоврядування, я подаю заяву про звільнення з посади секретаря міськради та прошу її розглянути на найближчій сесії. Для мене життя міста – важливіше будь-яких посад,” – заявив Ломако.

    Ця заява прозвучала на тлі низки скандалів, пов’язаних із діяльністю посадовця. У жовтні Державне бюро розслідувань провело обшуки в його квартирі. Причиною стали можливі порушення під час відрядження до Європи.

    Як з’ясували в ДБР, у травні Ломако офіційно поїхав у Німеччину у робочих справах, але встиг відвідати також Францію, Бельгію, Нідерланди та Польщу.

    Депутатка Чернігівської міськради Марина Семененко раніше публічно висловлювала підозри щодо нецільового використання часу й ресурсів під час закордонних поїздок міських чиновників. Зокрема, вона заявляла, що Ломако двічі протягом року відвідував Париж.

    Олександр Ломако виконував обов’язки міського голови після відставки попереднього очільника Чернігова. Його діяльність викликала суперечливі оцінки: з одного боку, він активно займався відновленням міста після бойових дій, з іншого – потрапляв у скандали, пов’язані з поїздками за кордон та звинуваченнями в неефективному управлінні.

    Після розгляду заяви Ломако, міськрада має визначити нового секретаря, який продовжить виконувати обов’язки міського голови до виборів. Тим часом відставка посадовця може стати ще однією гарячою темою для дискусій про прозорість і відповідальність місцевої влади.

    Цей випадок вкотре підкреслює необхідність жорсткішого контролю за діями посадовців, особливо під час війни, коли кожен ресурс має витрачатися на відновлення країни, а не на подорожі чи можливі порушення.

  • Голова АРМА Дума має подати у відставку після скандалу з фіктивними довідками – експерт

    Голова АРМА Дума має подати у відставку після скандалу з фіктивними довідками – експерт

    Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) опинилося в центрі чергового скандалу, пов’язаного з фіктивними довідками про інвалідність, які дозволяли уникати служби в Збройних силах України та отримувати пенсійні виплати. Поліція вже розслідує справу щодо п’яти посадовців агентства, серед яких, за даними джерел, є радник голови АРМА Олександр Данілкович.

    Експерт з питань безпеки Сергій Шабовта закликав керівницю агентства Олену Думу взяти на себе моральну відповідальність і подати у відставку.

    “На даному етапі слідства ми можемо говорити про моральну сторону справи. Мала б подати у відставку, але цього не буде. В Україні це не притаманно жодному керівнику, і Олені Думі також,” — зазначив експерт.

    Сергій Шабовта не обмежився лише критикою конкретного інциденту. На його думку, АРМА з самого початку свого існування викликає сумніви щодо ефективності та прозорості роботи.

    “АРМА — це інструмент, створений державою для скоєння злочинів під прикриттям нібито законних дій. Довіри до цього органу немає з моменту його створення,” — наголосив Шабовта.

    Подібні інциденти, як зазначив експерт, свідчать про слабкий контроль з боку керівництва та загальну низьку репутацію агентства.

    25 жовтня Національна поліція України розпочала кримінальне провадження за фактами службового підроблення та зловживання службовим становищем. За версією слідства, працівники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) видавали фіктивні довідки про інвалідність посадовцям АРМА.

    Ці документи дозволяли:

    • Отримати відстрочку від служби у ЗСУ.
    • Оформлювати пенсійні виплати.

    Скандал з АРМА нагадує нещодавній інцидент у Генеральній прокуратурі, коли подібні зловживання призвели до відставки Андрія Костіна. Однак уроки цього скандалу не стали пересторогою для інших державних органів.

    Шабовта висловив сумнів, що розслідування буде доведене до логічного завершення, а винні понесуть відповідальність.

    “Є висока вірогідність, що справу просто замнуть,” — підкреслив експерт.

    Ситуація знову піднімає питання про системну корупцію в державних органах і необхідність реформ, які поки що залишаються декларативними.

  • Зеленський поки що не планує звільняти Олександра Сирського

    Зеленський поки що не планує звільняти Олександра Сирського

    Президент України Володимир Зеленський, за інформацією джерел, не має наміру відправляти у відставку головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського до кінця цього року, а також, найімовірніше, до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

    Причин багато.
    – Сирський найзручніший Головком-маріонетка, на якого можна все спихнути. Він готовий виконувати всі накази ЗеЄрмака.
    – Зеленський готує чергову спробу наступу ЗСУ. Ось чому економлять ракети ППО і накопичують техніку.
    – не знайшли заміну Сирському. Немає поки що такого «слухняного гравця». Сирського називають другим Шмигалем, тільки у військовому блоці.

    Усі джерела сходяться в одному:
    Зеленський у підсумку зіллє Сирського, зробивши його цапом-відбувайлом, щоб відбілити себе.

  • Стало відомо хто може стати наступним Генеральним прокурором України

    Стало відомо хто може стати наступним Генеральним прокурором України

    Інтрига навколо призначення нового Генерального прокурора України набирає обертів після оголошення про відставку Андрія Костіна. Ще у вересні минулого року Костін давав зрозуміти, що хоче залишити свою посаду і переїхати жити в Європу, подалі від України. Це стало сигналом для старту боротьби за вакантне місце, яка триває з різною інтенсивністю протягом року.

    За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

    Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

    Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

    Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

    Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

    Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

    Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

    Що далі?

    Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

    З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

  • Генпрокурор Костін пішов у відставку: кандидати на посаду

    Генпрокурор Костін пішов у відставку: кандидати на посаду

    Вчора генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку на тлі масштабного скандалу щодо незаконного оформлення недієздатності прокурорами Хмельницької області. Причиною відставки став розголос навколо розслідування, яке виявило, що 49 прокурорів регіону, включно з головою обласної прокуратури Олексієм Олійником, отримали інвалідність другої групи, що викликало сумніви у фіктивності цього діагнозу.

    Але варто нагадати, що чутки про його звільнення ходили ще з весни.

    Тоді головною причиною майбутньої відставки називали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. У ЗМІ спливла інформація, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

    За даними джерел, спочатку найбільш імовірним наступником Костіна називали
    близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера.

    Також не виключалося, що деякий час в.о. генпрокурора після відставки Костіна буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

    Але це були розклади станом на весну нинішнього року.

    Яка буде диспозиція після того, як відставку Костіна ухвалить парламент – побачимо вже найближчим часом.

  • Олександр Сирський пройшов ВЛК та найближчим часом може бути звільнений по “схемі  Залужного”

    Олександр Сирський пройшов ВЛК та найближчим часом може бути звільнений по “схемі  Залужного”

    За інформацією наших джерел в Генштабі, Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уже пройшов ВЛК та найближчим часом може бути звільнений по “схемі Залужного”.

    Чутки про відставку Олександра Сирського з поста головкома ЗСУ посилились через критику нардепки Мар’яни Безуглої. Як і у випадку з Валерієм Залужним, генерал Олександр Сирський рішенням військово-лікарської комісії був визнаний “непридатним” для служби в армії.

    Слідом за відставкою Олександра Сирського, плануються перестановки у вищому військовому керівництві України.

  • Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Перший тиждень вересня 2024 року відзначився серйозними кадровими змінами в українському уряді. Один з найбільш обговорюваних кандидатів на відставку — директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» Сергій Корецький. За інформацією джерел, його перебування на посаді опинилося під загрозою через серйозні звинувачення у конфлікті інтересів, зникнення нафти та ймовірні корупційні зв’язки.

    Після націоналізації цих двох компаній Корецький, здається, усіма силами намагався грати в «порядного менеджера», а також багато часу приділив особистому піару, нібито замовивши грандіозні статті та інтерв’ю в українських ЗМІ. Однак, схоже, що насправді чиновник, прикриваючись державною службою, втемну «грає» у масштабні корупційні схеми.

    Сергій Корецький нібито є ставлеником Ростислава Шурми – вже колишнього заступника голови Офісу президента, який лишився своєї посади буквально на цьому тижні. При цьому ще у 2021 році кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників підприємств і нардепів підтвердили журналістам, що саме Шурма частково замінив собою економічний блок уряду.

    Політичний експерт і блогер Михайло Шнайдер описував хронологію, як Сергій Корецький  у власних інтересах займався махінаціями, створюючи конфлікт інтересів між «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а також маніпулюючи прибутками компаній.

    Зокрема, Шнайдер нагадує про юридичні баталії між двома державними підприємствами на чолі з Корецьким за нібито загублені нафту та нафтопродукти.

    Отже, у вересні 2023 року «Укрнафта» подала позов проти «Укртатнафти», вимагаючи повернути 183 тисячі тонн нафти, яку передала їй на переробку в 2022 році. Після націоналізації ці запаси нафти загадково «зникли», і «Укрнафта» через господарський суд Полтавської області намагалася або повернути сировину, або отримати компенсацію в розмірі 6,4 мільярда гривень.

    Однак протягом шести місяців судового процесу «Укрнафта» не змогла чітко визначити свої претензії. У той же час «Укрнафта» заявляла, що лише «Укртатнафта», маючи доступ до своїх резервуарів, може встановити, чи є нафта в наявності. Зі свого боку «Укртатнафта» заявила, що технічно неможливо з’ясувати це питання, фактично блокуючи розслідування.

    Але найцікавіше, що обидва державні підприємства очолює одна й та сама особа — Сергій Корецький, який тим самим позивається сам до себе і створює конфлікт інтересів.

    У травні 2024 року суд відхилив позов «Укрнафти», справа перейшла до апеляції, а доля нафти все ще залишається невідомою. Деякі експерти припускають, що насправді нафта була перероблена і продана «Укрнафтою» ще у 2023 році без належних для цього документів. Тому позов може бути спробою відвернути увагу Державної аудиторської служби України (ДАСУ), яка цікавиться «зниклою» нафтою.

    Ще один приклад – позов «Укрнафти» проти «Укртатнафти» від 4 березня 2024 року. Тут Сергій Корецький, який керує обома компаніями, вимагає з себе через суд 245,4 млн грн збитків, з яких 244,2 млн грн — за зниклий гудрон, а 1,2 млн грн — за пальне ТС-1. Ці нафтопродукти «Укртатнафта» виробила з нафти «Укрнафти» ще в 2022 році, і частина з них повинна була залишитися на зберіганні. Проте після націоналізації ці запаси «зникли», хоча ревізія не виявила жодної нестачі, а «Укрнафта» продовжувала сплачувати за їхнє зберігання до вересня 2023 року.

    Суд постановив, що Корецький (від «Укртатнафти») має виплатити Корецькому («Укрнафті») 245,4 млн грн за зниклі нафтопродукти та 1,1 млн грн судових витрат. Проте чиновник подав апеляцію, і доля зниклих нафтопродуктів так і залишається невідомою. Не виключено, що ці нафтопродукти могли бути продані Корецьким без документів.

    Але це не єдині скандальні епізоди під час роботи Сергія Корецького. Так, вже під час повномасштабної війни з РФ «Укрнафта» уклала контракт на закупівлю метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ) з швейцарською компанією AGTG SA, яку пов’язують з Євгеном Свірським – бізнесменом, що раніше керував мережею АЗС Glusco для оточення Віктора Медведчука, екснардепа від забороненої «ОПЗЖ» і, за сумісництвом, кума президента РФ. Про це повідомила політична оглядачка Альона Яхно. За її словами, контракт був укладений із великою переплатою на понад 1 мільярд гривень, і ця закупівля не була відображена на Prozorro.

    Ба більше, за даними Яхно, Свірський є бізнес-партнером Ірини Корецької, дружини голови «Укрнафти» та «Укртатнафти» Сергія Корецького.

    qutidzixiquuant
    Також Корецький за час роботи на державній службі нібито встиг організувати сімейний підряд в «Укрнафті». Рідна сестра дружини чиновника, Олена Моружко, нібито є власницею та керівницею ТОВ «Український паливний Стандарт» (УПС).

    Націоналізація «Укрнафти» та «Укртатнафти» відбулася у листопаді 2022 року, а вже через місяць Олена Моружко зареєструвала ТОВ «УПС». Її бізнес-партнеркою стала Катерина Варламова, яка раніше працювала адміністраторкою в компанії WOG і має близькі зв’язки із Сергієм Корецьким.

    «УПС» купує нафтопродукти безпосередньо в «Укрнафти» за вигідними оптовими цінами, а також паливні талони через дочірню компанію «Укрнафта-Снаб». Відповідно до відкритих даних Prozorro, у 2023 році компанія «УПС» взяла участь у тендерах на суму 343 млн грн і виграла торги на 146 млн грн. Серед основних клієнтів компанії – державні підприємства, такі як «Ліси України», «Об’єднана Гірничо-хімічна Компанія», міські ради, поліція та інші державні і комунальні структури.

    «УПС» отримує нафтопродукти від «Укрнафти», а також паливні талони від її дочірнього підприємства «Укрнафта-Постач». Маючи мінімальні активи, «УПС», схоже, виконує роль документальної прокладки, купуючи продукцію за заниженими цінами і продаючи її за комерційними. Попри те, що компанія не має складів, виробничих об’єктів чи транспорту, вона активно проводить операції і приносить прибуток родині Корецьких-Моружко.

    Усе це, схоже, свідчить про серйозні проблеми в «Укртатнафті» та «Укрнафті», що були, здається, штучно створені Сергієм Корецьким. Основними з них є конфлікт інтересів через те, що одна людина обіймає кілька керівних посад, недостатній контроль з боку наглядових рад обох компаній та державних органів, які виконують функції акціонерів, а також непрозорість у роботі підприємств.

  • Politico розкриває деталі відставки Кулеби: конфлікт із Єрмаком та прямі зв’язки з Вашингтоном

    Politico розкриває деталі відставки Кулеби: конфлікт із Єрмаком та прямі зв’язки з Вашингтоном

    Видання Politico оприлюднило нові деталі про причини відставки Дмитра Кулеби з посади міністра закордонних справ України, розкриваючи інформацію, яка вказує на напружені стосунки між Кулебою і керівництвом Офісу президента. Джерела видання стверджують, що відставка Кулеби була частково спричинена конфліктами з Єрмаком, а також його налагодженими прямими зв’язками з високопосадовцями США.

    Колишній високопоставлений український чиновник анонімно заявив, що в екс-глави МЗС був конфлікт із Єрмаком, який він одного разу спостерігав особисто. Він каже, що Кулеба, завдяки своїй посаді, мав налагоджені прямі контакти з Блінкеном та іншими провідними політиками по всьому світу, і це напружувало ОП.

    «Навіть якби він був на 300 відсотків лояльний, канцелярія президента не могла б залишити такий канал зв’язку в руках людини, в якій вони не до кінця впевнені, що вона їхня людина, якщо ви розумієте, про що я», – говорить джерело.

    Видання зазначає, що комунікацію з Білим домом в ОП ведуть Єрмак і Умеров, які залишаються на посадах і нещодавно їздили до Вашингтона.

    Також чиновники і радники Зеленського розповіли Politico, що за останній рік Кулеба «мало що зробив для просування відносин Києва з Вашингтоном» і отримання військової допомоги, а натомість «просував свою нову книгу».

    У заголовку ж статті Politico пише, що Зеленський «стикається з величезною негативною реакцією» через перестановки в Кабміні, які «викликають звинувачення в захопленні влади».

    «Провідні діячі опозиції звинувачують Зеленського в тому, що він дедалі частіше призначає на державні посади людей із вузького кола близьких союзників і прихильників у спробі консолідувати владу навколо свого кабінету», – заявляє видання і наводить таку оцінку від депутата партії Порошенка “Євросолідарність”.

    «Слуга народу» Мережко заперечує, що посади отримують тільки наближені до влади люди, і наводить приклад Умерова, вихідця з партії “Голос”.

    Чиновник Білого дому анонімно заявив щодо перестановок в українській владі, що «можуть бути причини для занепокоєння».