Субота, 5 Вересня, 2026

Стало відомо хто може стати наступним Генеральним прокурором України

Важливі новини

Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації”

Україна стоїть перед вибором, який визначить її майбутнє: залишитися в пастці ресурсної економіки чи трансформуватися в складну, високорозвинену структуру. Перший варіант – це шлях деградації промисловості, інфраструктури та експорту робочої сили, тоді як другий – це зростання ВВП, інвестиції в освіту, науку, медицину та новий індустріальний ренесанс. Однак, чи вистачить політичної волі для переходу до […]

The post Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Підозра через невдалу закупівлю: справа ексочільника транспортного департаменту КМДА

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

Київська прокуратура виявила масштабні збитки бюджету столиці через бездіяльність КМДА

Київська міська прокуратура заявила, що бюджет столиці зазнав збитків на суму понад мільярд гривень через неналежне виконання своїх обов’язків посадовцями Київської міської державної адміністрації (КМДА). За інформацією, наданою пресслужбою прокуратури, влада свідомо затримує повернення цих коштів, що викликає занепокоєння щодо прозорості та ефективності управління столичними фінансами.

Протягом 2025 року прокуратура передала до суду 109 обвинувальних актів, що стосуються порушень, скоєних посадовими особами КМДА та керівниками комунальних підприємств міста. У цих кримінальних справах загальна сума встановлених збитків перевищує один мільярд гривень, що свідчить про серйозну шкоду для міського бюджету. Зокрема, порушення стосуються як нецільового використання бюджетних коштів, так і бездіяльності у вирішенні питань, що стосуються фінансування інфраструктурних проектів і забезпечення належного функціонування комунальних служб.

Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

Поліція підтвердила розпочаття кримінального провадження щодо мера Очакова

Напередодні знову виникла бурхлива ситуація, що стала викликом для правоохоронних органів та всього міста Очаків. Розгортається скандальне розслідування, що стосується самого міського голови, Сергія Бичкова, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Цей випадок викликав хвилю обурення серед місцевих мешканців та викликав неабияке хвилювання у громадськості.

Намір провести ретельне розслідування зазнав підтримки від широких верств населення. Громадськість сподівається на справедливість та об'єктивність у вирішенні цієї справи. Кожен вважає за важливе встановити правду та накласти відповідальність на тих, хто порушує закон та використовує своє службове становище для особистої користі.

Місцева влада, у свою чергу, обіцяє повну співпрацю з правоохоронними органами та надає всю необхідну інформацію для розслідування. Наголошується на недопустимості будь-яких проявів корупції та незаконності в органах влади, адже це підриває довіру громадян до державних інституцій та загрожує стабільності суспільства.

У цей непростий час ми закликаємо до об'єднання та розуміння. Тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати корупцію та забезпечити справедливість для всіх громадян. Наше місто має перспективу стати прикладом прозорої та чесної влади, але для цього потрібно виявити мужність та рішучість у протистоянні будь-яким проявам порушень закону.

Про це повідомила речниця обласного управління поліції Миколаївської області Марина Калина.

“Стосовно мера Очакова порушено кримінальні справи за частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України (про декларування недостовірної інформації) та статтю 368-5 (про незаконне збагачення)”, – заявила Марина Калина.

Вона також додала, що розслідування проводить поліція Миколаївської області, а з метою забезпечення ефективності розслідування жодні деталі не розголошуються.

Нагадаємо, у 2022 році міський голова Очакова, Сергій Бичков, придбав квартиру в Іспанії вартістю понад 5 мільйонів гривень.

У квітні 2022 року мер Бичков заборонив журналістам працювати у місті, а заступник мера пояснив це так: “Не треба сюди їздити”.

Хоча пізніше у мерії Очакова пояснили відсутність Сергія Бичкова у публічному просторі його нелюбов’ю до такого спілкування та визнали, що медійна закритість не врятувала громаду від обстрілів і окупації.

Поведінку Бичкова і відсутність звітів про результати його роботи голова Миколаївської ОВА пояснив тим, що він “непублічна людина”.

Щодо зв’язку мера Очакова з справою про державну зраду Едуарда Шевченка, Едуард Шевченко очолював відділ міськради Очакова, відповідальний за безпеку у місті, та був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Під час його затримання у березні 2023 року СБУ повідомили, що він намагався завербувати Сергія Бичкова.

Згідно із справою, у 2023 році, коли Едуард Шевченко займав посаду керівника відділу охорони та спостереження управління ЖКГ Очаківської міської ради, він отримав завдання від Сергія Колеснікова завербувати мера для лояльного ставлення. У безпосередньому спілкуванні з Бичковим у міськраді Шевченко сказав, що з мером хочуть поспілкуватись представники РФ.

Вже після затримання Едуард Шевченко заявив, що здивований заявою СБУ, в якій зазначено, що він намагався завербувати мера Сергія Бичкова для роботи на росіян.

Заступник голови ради громадського контролю Бюро економічної безпеки України Денис Жело прокоментував відсутність претензій у правоохоронців до мера Очакова Сергія Бичкова, якого затримали за державну зраду. За словами Дениса Жело, міський голова Очакова Сергій Бичков “дружив по всіх напрямках з агентом російської розвідки Едуардом Шевченко”.

Сам Едуард Шевченко відзначив, що вважає Сергія Бичкова найбільш ефективним мером з усіх, що були в Очакові.

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Останні новини