Тайсон Ф’юрі планує нокаутувати Усика

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За версією слідства, протягом 2022-2024 років переможцями тендерів підприємства ставали компанії, пов’язані між собою, такі як: ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «Порт і флот» і ТОВ «ЕкспортТрейдГруп». Слідство зазначає, що ці компанії контролює одна особа, а самі підприємства надсилають фінансову та бухгалтерську звітність з однакових IP-адрес і перераховують кошти спільним контрагентам.

Однією із можливих осіб, пов’язаних зі справою, є колишній заступник голови ДП «Дельта-Лоцман» АМПУ Володимир Синкевич. Після звільнення з держпідприємства, яке фактично припинило проводити тендери за його профілем, він отримав роботу у великій експедиторській компанії «Аскет шиппінг».

Ця компанія активно працювала в Ізмаїльському морському порту. Використовуючи зв’язки з тодішнім керівництвом порту, він став комунікатором між портом і підрядниками, з якими працював у «тісній кооперації», ще будучи заступником голови ДП «Дельта-Лоцман», на що слідство, можливо, також звернуло свою увагу.

Законопроєкт передбачає певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Зокрема, він пропонує альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов.

Ще місяць тому за зачиненими дверима було розглянуто і затверджено до ухвалення в першому читанні законопроєкт №11340, який дає змогу підозрюваним і обвинуваченим у корупції за особливо тяжкі злочини відшкодувати шкоду, заплатити штраф і уникнути відповідальності.

При цьому, як зазначили в антикорупційному комітеті ВР, законом буде створено «умови, за яких підозрювані або обвинувачені в корупційних кримінальних правопорушеннях, зокрема й організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи ніяких співучасників і не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини».

Офіційні розцінки такі:

▪️от 204 тисяч грн до 2,04 млн грн – кримінальний злочин ▪️от 2,057 млн до 20,4 млн грн – нетяжкий злочин ▪️от 20,417 млн до 102 млн грн – тяжкий ▪️от 102 млн грн до 204 млн грн – злочин особливої тяжкості.

Серед творців законопроєкту обвинувачений у корупції нардеп Задорожний.

Наступ Росії на Часів Яр: стратегія, причини і наслідки

Збройні сили Росії розпочали інтенсивні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Ці дії викликали загальне занепокоєння і підвищили питання про цілі та мотивацію такої агресії. Часів Яр, з його населенням близько 14 тисяч осіб, розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади. За минулий рік Часів Яр став важливим логістичним центром української армії, через який проходила "дорога життя" — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті Бахмут.

Російська армія зуміла захопити північно-західну околицю міста Бахмута — селище Хромове, та розпочала наступ на сусідні села — Іванівське і Богданівку. Наразі бойові дії вже ведуться безпосередньо в межах цих населених пунктів, що може значно змінити стратегічну ситуацію в регіоні.

Російське командування вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, бачачи можливість успіху операції. Наприклад, на південно-західному фланзі від Бахмуту були введені в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, які мають допомогти в захопленні села Іванівське.

Бої на цьому напрямку тривають з перемінним успіхом для обох сторін. На деяких ділянках росіянам вдається відтіснити українські війська, а на інших — навпаки. Це свідчить про загострення ситуації на фронті та непередбачуваність подальшого розвитку подій.

Захоплення Часів Яр Росією може мати серйозні наслідки для української сторони, в тому числі зміну стратегії оборони і загрозу безпеці місцевого населення. Це також може спровокувати подальше загострення конфлікту та збільшення числа жертв серед цивільного населення.

Однак українські війська продовжують стійкий опір і відстоюють свої позиції, що свідчить про готовність захищати територіальну цілісність країни та боротьбу за свободу і незалежність.

Фотографія розбитих багатоповерхівок Часового Яру, що стала символом російської артилерійської та авіаційної атаки, свідчить про жорстокість і руйнівну силу воєнних дій. Однак, за словами речника Операції об'єднаних сил України "Хортиця" Іллі Євлаша, місто захищене кількома смугами оборони, включаючи протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.

Географічне положення Часового Яру надає йому велику військову важливість. Місто знаходиться на височині, оточене водними перешкодами на сході та півдні, що ускладнює просування ворожих військ. Тут раніше розміщувався штаб Операції об'єднаних сил, що свідчить про підготовленість оборонних укріплень.

Використання російськими військами десантно-штурмових підрозділів свідчить про серйозні наміри Росії щодо захоплення міста. За словами Євлаша, Часів Яр розглядається Росією як ключова точка для подальшого наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов'янськ.

Захоплення Часового Яру може відіграти вирішальну роль у стратегічному вимірі воєнного конфлікту, змушуючи українські війська відступити з позицій на південь від Бахмуту. Це може призвести до перерізання логістичних шляхів у тилу українських військ і втрати сенсу утримання певних територій.

Російська агресія в Часовому Ярі підкреслює необхідність міжнародної підтримки та мобілізації зусиль для зупинки військової експансії та захисту територіальної цілісності України.

У результаті аналізу ситуації в Часовому Ярі на Донеччині можна зробити кілька висновків. Перш за все, видно, що військові дії у цьому районі є вкрай серйозними, і Росія використовує значні зусилля для захоплення стратегічно важливого міста. Оборонні укріплення і географічне розташування міста Часового Яру важкою перешкодою для російських військ, але вони використовують свою досвідчену десантно-штурмову бригаду для прориву оборони.

Крім того, зайняття Часового Яру може мати значний вплив на розвиток воєнного конфлікту в регіоні, включаючи можливість подальшого наступу на інші населені пункти та стратегічно важливі об'єкти. Відновлення контролю над цим містом може бути ключовим етапом у відновленні контролю над територіями, які втратили українські сили у минулому.

Нарешті, ситуація в Часовому Яру підкреслює необхідність збільшення підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародні партнери повинні підтримати Україну як політично, так і військово, щоб забезпечити захист її територіальної цілісності та суверенітету.