Тариф на електрику в Україні: як зекономити на платіжці

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

Державна податкова служба України відіграє ключову роль у фінансовій системі країни, відповідаючи за правильне виконання податкового законодавства та збір податків. Її основне завдання полягає в контролі за сплатою податків і зборів, що є джерелом фінансування державних програм і забезпечення економічної стабільності. Окрім цього, податкова служба займається роз’ясненням прав і обов'язків платників податків, а також здійснює боротьбу з податковими правопорушеннями, включаючи шахрайство і ухилення від податків.

Сучасні виклики, з якими стикається Державна податкова служба, значно змінили її функціонування. Одним із головних завдань є адаптація до нових технологічних умов, зокрема автоматизація податкових процедур, впровадження електронного декларування та онлайн-сплати податків. Це дозволяє значно спростити процес взаємодії з платниками, а також зменшити кількість помилок і затримок у податкових перевірках.

Податкова попереджає, що шкідливе програмне забезпечення часто надходить у вигляді вкладень у форматах zip, rar, scr або exe. Відкриття файлів автоматично запускає вірус, який може непомітно контролювати пристрій та викрадати дані.

ГНС дала рекомендації для безпеки:

Не відкривати підозрілі вкладення в електронних листах.

Використовувати антивірусні програми на всіх пристроях.

Бути уважними навіть якщо адреса відправника здається легітимною.

За можливості перевіряти достовірність листа, уточнюючи факт його відправки у відправника.

Особливо активність шахраїв збільшується наприкінці осені — період активної податкової кампанії. До 19 листопада фізичні особи-підприємці повинні сплатити єдиний податок та військовий збір, бізнес — податок на прибуток за III квартал 2025 року, ренту та інші збори. А 20 листопада завершується подання декларацій з ПДВ, акцизів та ренти за жовтень, що створює напружений період для бухгалтерів і підприємців.