Таємні переговори в Відні: потенційні сценарії миру для України

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Запускаємо пілотний 5G в Україні. У трьох містах протестують сумісність 5G з військовим обладнанням. Пілот триватиме два роки та пройде у два етапи. Під час випробувань НКЕК та Український державний центр радіочастот перевірять, чи обладнання 5G не впливає на роботу військових мереж”, – розповів Федоров.

Він підкреслив, що технологія 5G здатна передавати дані в 10 разів швидше, ніж 4G, відкриваючи нові можливості для обміну великими обсягами інформації на надвисоких швидкостях. Це є важливим кроком до повноцінного запуску 5G в Україні, який планується завершити до 2030 року.

Зміни до постанови також дозволять операторам використовувати частоти 2100 МГц не лише для 3G, але й для технологій 2G та 4G. Крім того, припинення використання частот 694–862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить ці частоти для мобільного зв’язку, що сприятиме розширенню 5G-мережі.

12 жовтня в Україні очікується суттєве потепління, яке принесе поліпшення погодних умов. Після кількох дощових і прохолодних днів температура повітря підвищиться, а опади стануть менш інтенсивними. На більшій частині території країни не буде дощів, а замість цього можна очікувати сонячні прояснення. В західних областях неділя буде хмарною, але з періодичними проясненнями. Локальні дощі пройдуть лише на окремих територіях. Температура вдень коливатиметься в межах +11…+13 °C, а на Закарпатті, завдяки більшому впливу теплих повітряних мас, температура підвищиться до +16 °C.

Північні регіони України також звільняться від дощів. Вдень тут буде хмарно з проясненнями, а температура повітря досягне +11…+14 °C. У центральних та східних областях також варто очікувати поліпшення погодних умов: зменшення кількості опадів і підвищення температури до комфортних значень.

На сході також мінлива хмарність із проясненнями і без істотних опадів; температури складуть близько +13…+15 °C. Центральна частина матиме хмарну погоду з перемінними проясненнями, +11…+13 °C вдень. На півдні місцями пройдуть невеликі дощі, повітря прогріється до +14…+16 °C.

Загалом погода відповідатиме типовому осінньому фоні — без сильних похолодань або екстремальних явищ, проте в регіонах із місцевими опадами варто мати під рукою дощовик або парасольку.