ТЦК планує мобілізувати ще 200 тисяч комунальників

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

Служба безпеки України затримала першого заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Києва, Олександра Смика, у рамках розслідування кримінальної схеми ухилення від мобілізації. За інформацією правоохоронців, посадовець організував механізм підробки документів для фіктивного зарахування громадян до Збройних Сил України. Після цього нібито «військовозобов’язаних» знімали з обліку, використовуючи підроблені медичні висновки.

За даними слідства, за кожну таку «послугу» Смик отримував від 15 до 20 тисяч гривень. У ході розслідування встановлено, що система була організована ретельно: від оформлення фіктивних документів до легалізації їх через медичні комісії, що дозволяло уникати будь-якої відповідальності перед законом. СБУ підкреслює, що справа є частиною масштабної боротьби з корупційними схемами, пов’язаними з ухиленням від військової служби.

Для реалізації схеми Смик використовував зв’язки в районному територіальному центрі комплектування та спільника, який готував підроблені документи. СБУ задокументувала протиправну діяльність і затримала обох учасників схеми.

Правоохоронці продовжують розслідування, з’ясовуючи коло всіх причетних осіб та масштаби оборудки.

В Україні оприлюднено дані про масштабне порушення серед працівників органів прокуратури, яке роками залишалося поза увагою. За результатами масштабної перевірки встановлено, що 74 прокурори втратили свої посади через оформлення фіктивних інвалідностей, а ще 66 тимчасово відсторонені від виконання службових обов’язків до завершення дисциплінарних процедур. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Кравченко, акцентуючи, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну схему, яка діяла тривалий час.

За наданою інформацією, кілька кримінальних проваджень щодо працівників, котрі незаконно отримали статус осіб з інвалідністю, уже розглядаються в судах. Ці справи мають стати прецедентом для очищення системи та сигналом, що уникнути відповідальності більше не вдасться. Кравченко наголосив, що протягом багатьох років тема зловживань із довідками про інвалідність залишалася фактично забороненою для обговорення: одні закривали на це очі, інші вважали проблему несуттєвою, а хтось прямо користувався можливістю обходити закон на власну користь.

Кравченко додав, що розслідування та перевірки щодо фальшивих інвалідностей продовжуватимуться, а прокуратура має намір забезпечити повну відповідальність за такі зловживання. Водночас він наголосив на важливості очищення системи та підвищення довіри до органів прокуратури.

Експерти зазначають, що виявлення фальшивих інвалідностей серед правоохоронців свідчить про системні проблеми контролю та потребу в додатковому аудиту персоналу, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому.