В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Загалом у 2024 році поліція склала 219 протоколів за булінг в освіті. Незважаючи на це, загальна кількість випадків булінгу знизилася порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Сьогодні, за даними Українського інституту дослідження екстремізму, 40% дитячих самогубств відбуваються через цькування.

Судова система також покращила свою роботу: від початку року вже винесено 160 рішень по справах про булінг, що складає 73% від усіх протоколів, складених у 2024 році. Для порівняння, в попередні роки цей показник становив лише 60%. Це свідчить про значну роботу суддів і правоохоронців у боротьбі з булінгом в освітніх закладах.

Одним з характерних аспектів цьогорічних справ є те, що майже кожне шосте правопорушення вчинено групою осіб або ж є повторним випадком булінгу. В Україні активно працює нова система звернень, яка включає кнопку для анонімних повідомлень, що дозволяє батькам і дітям повідомляти про випадки цькування. З моменту запуску кнопки в жовтні вже було подано 85 анонімних повідомлень.

Крім того, за даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв про булінг подають батьки дітей, а лише 20% – самі учні. Заявки на боротьбу з булінгом подаються переважно з Києва, Одещини та Львівщини.

За булінг правопорушники можуть отримати штрафи від 850 до 3400 грн. Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 тис. грн може зробити цей інструмент більш дієвим. Однак варто зазначити, що адміністративну відповідальність несуть лише підлітки старші за 16 років. Молодші за цей вік діти не несуть особистої відповідальності, а за їхні вчинки відповідають батьки.

Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Потрібно негайно звертатися до керівництва навчального закладу або поліції. Також важливо, щоб батьки були уважні до змін у поведінці та самопочутті дитини. Заклади освіти несуть відповідальність за ненадання належної інформації про інциденти булінгу. За це їм можуть призначити штрафи або ж направити їх на виправні роботи.

Підвищений артеріальний тиск залишається однією з найпоширеніших проблем сучасного світу: за оцінками експертів, понад мільярд людей живуть із гіпертонією, часто не здогадуючись про її наявність. Хвороба розвивається повільно, без виразних симптомів, але з часом пошкоджує кровоносні судини, створює надмірне навантаження на серце та негативно впливає на роботу мозку. Саме тому лікарі вважають корекцію способу життя, зокрема харчування, одним із найважливіших факторів профілактики та контролю артеріального тиску.

Серед найефективніших систем харчування для людей із гіпертонією фахівці виділяють дієту DASH — науково обґрунтований підхід, що довів свою дієвість у численних дослідженнях. Її принципи базуються на обмеженні продуктів, які сприяють підвищенню тиску: червоного м’яса, надлишкової солі, солодощів і жирної їжі. Натомість акцент робиться на рослинній основі раціону — овочах, фруктах, бобових та цільнозернових продуктах, які забезпечують організм необхідними мікроелементами.

Фахівці виокремлюють сім продуктів, які найшвидше дають позитивний ефект.

Першу позицію стабільно займає жирна морська риба — лосось, скумбрія, тунець або сардини. Завдяки високому вмісту омега-3 вона зменшує запалення та сприяє кращому розширенню судин. Регулярні порції такої риби можуть допомогти знизити як систолічний, так і діастолічний тиск.

Корисними є й горіхи та насіння — мигдаль, волоські горіхи, чіа чи гарбузове насіння. Містячи аргінін, магній і клітковину, вони покращують судинний тонус і роботу серця. Подібно працює й листяна зелень: мангольд і шпинат, багаті на нітрати та калій, допомагають судинам розслаблятися.

Важливим компонентом раціону для гіпертоніків є буряк. Дослідження підтверджують, що буряковий сік може знижувати тиск у людей різного віку завдяки високому вмісту природних нітратів. Інший природний «помічник» — ягоди. Чорниця, журавлина та малина багаті антоціанами, які покращують кровотік. Особливо ефективним вважають журавлинний сік — він демонструє найбільший вплив на зниження систолічного тиску.

Помідори та продукти з них — ще один доказ того, наскільки харчування впливає на стан судин. Лікопін у томатах сприяє їхній гнучкості, а калій допомагає регулювати баланс рідини в організмі. Йогурт, у свою чергу, забезпечує організм кальцієм і білком, зміцнюючи судини та позитивно впливаючи на загальний ризик розвитку гіпертонії. Люди, які вживають його регулярно, мають приблизно на 13% нижчий ризик підвищеного тиску.

Медики наголошують: поєднання цих продуктів із помірною фізичною активністю, контролем ваги, зниженням солі та відмовою від куріння дає найбільш помітний результат. А навіть невеликі зміни в харчуванні можуть суттєво вплинути на здоров’я серця та судин.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.