Теплий грудневий день: якою буде погода в Україні 18 грудня

У нашому житті суперкомунікація відіграє важливу роль, проте насичені та глибокі розмови стають рідкістю. Ми часто помічаємо, що в розмовах з партнерами, сім'єю або колегами ми ненавмисно потрапляємо у безглузді суперечки, не розуміючи один одного. Як уникнути цих пасток?

Щоб зрозуміти та опанувати техніки суперкомунікації, науковий письменник Девід Робсон спілкувався з письменником Чарльзом Дахіггом, автором книги "Суперкомунікатори: як розблокувати секретну мову зв'язку". Суперкомунікатори – це не обов'язково харизматичні екстраверти, а скоріше люди, які опанували навички ефективного спілкування. Вони вміють слухати, ставити влучні запитання та проявляти емпатію до співрозмовників.

Нейронаука підтверджує, що під час спілкування наші тіла та мозки синхронізуються, що сприяє зрозумінню та взаємному сприйняттю. Суперкомунікатори здатні змінювати динаміку у групі, об'єднуючи людей та підвищуючи ефективність комунікації.

Отже, навички суперкомунікації є ключем до успішного спілкування та взаєморозуміння як у особистому, так і в професійному житті.

У кожній з цих груп, які вивчав дослідник, була принаймні одна особа, яка відзначалася особливими навичками комунікації. Ці суперкомунікатори виділялися з толпи, оскільки ставили у 10-20 разів більше запитань, ніж звичайні учасники. Запитання цих осіб були різноманітні: деякі спрямовували діалог, запрошуючи інших до активної участі, а інші дозволяли співрозмовникам розкрити щось значуще про себе. Крім того, суперкомунікатори чудово розуміли настрій і почуття інших людей.

Найважливішим виявилось те, що вони розуміли: кожна розмова складається з різних типів спілкування. Практичні розмови, де обговорюються плани та проблеми; емоційні розмови, де виражаються власні почуття та співпереживають іншим; та соціальні розмови, які відображають соціальні взаємини та ідентичність.

Суперкомунікатори виявилися настільки ефективними через уміння уважно враховувати контекст розмови та пристосовувати її до потреб усіх учасників. Це нагадує результати досліджень психологів, які показують, що успішність команди вирішується рівнем соціальної чутливості її членів.

Глибокі запитання, які ставлять суперкомунікатори, відкривають людям можливість розповісти про свої цінності, переконання та досвід, що дозволяє краще зрозуміти один одного. І хоч ці запитання можуть здатися простими, вони відкривають глибини істинних почуттів та переживань.

Отже, написання книги про суперкомунікаторів для мене стало наслідком особистого досвіду як менеджера, коли я зрозумів, наскільки важливим є володіння навичками ефективної комунікації.

Прийшовши додому після довгого робочого дня, я починав скаржитися на свого боса та колег перед дружиною. Вона розумно пропонувала рішення, запрошуючи мене на обід з босом, але я замість цього лише засмучувався ще більше. Це призводило до непорозумінь, бо я розпочинав емоційну розмову, а вона намагалася знайти практичне рішення. Цей дисонанс у наших розмовах перешкоджав нашому зв'язку.

Дослідники наголошують, що ведення однакового типу розмови є ключовим для успішного спілкування, що відомо як принцип узгодження. Важливо усвідомити, що невербальні сигнали грають не меншу роль у спілкуванні, ніж самі слова. Понад половина інформації, яку ми сприймаємо під час розмови, передається через тон голосу, мову тіла та вираз обличчя. Іноді нам важко звертати на це увагу, але саме це допомагає зрозуміти почуття та настрій співрозмовника.

У книзі "Суперкомунікатори" цей принцип ілюструється на прикладі серіалу "Теорія великого вибуху", де герої, фізики, показують свої емоції не словами, а через свою енергію та настрій. Це дозволило глядачам краще зрозуміти почуття персонажів і зробило серіал популярним.

Отже, успішне спілкування вимагає врахування не лише слів, але й невербальних сигналів, які ми передаємо один одному під час розмови.

Кожен "привіт" — це не лише слово, це цілий світ почуттів і емоцій. Коли герої з серіалу "Теорія великого вибуху" кажуть "привіт", кожен раз вони надають цьому слову нове звучання, новий відтінок настрою. Вони змінюють свою енергію, що дозволяє нам, глядачам, точно вловити, які почуття переживають герої. Спочатку це може бути схвильованість, потім — збентеження, а можливо, потреба у відпочинку. І хоча слово "привіт" залишається тим самим, але його відчуття змінюється залежно від контексту та емоційного стану героїв.

Це саме стосується і реального життя. Кожна розмова — це не лише обмін словами, а цілий комплекс емоцій, настроїв та почуттів. Після написання книги про суперкомунікацію моє життя зазнало змін. Тепер, перед тим як розпочати розмову, ми з дружиною обговорюємо, який саме тип розмови ми хочемо мати: це може бути практична дискусія, потреба у висловленні почуттів чи просто бажання підтримати один одного. Ми показуємо, що справді слухаємо одне одного, ставлячи додаткові запитання та підтримуючи співрозмовника. Головне — це бажання створити між нами зв'язок, бо коли ми відчуваємо, що інший хоче цього, ми відповідаємо на цю потребу взаємністю.

У висновку можна зазначити, що успішне спілкування вимагає уваги до багатьох аспектів, включаючи не лише зміст словесного висловлення, а й невербальні сигнали, настрій та енергію співрозмовників. Суперкомунікатори відзначаються вмінням вести різноманітні типи розмов і виявляти емпатію до почуттів інших. Важливо також усвідомити, що успішне спілкування — це взаємний процес, який ґрунтується на бажанні створити зв'язок та взаєморозуміння між співрозмовниками.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.

Дослідження науковців із Неаполітанського університету імені Федеріко II показало, що здатність домашніх котів по-різному нявкати сформувалася саме в процесі тривалого співіснування з людьми. На відміну від диких представників родини котячих, які майже не використовують голос для повсякденної комунікації, домашні улюбленці активно «розмовляють» із людиною, пристосовуючи звуки до конкретних ситуацій і потреб.

Вчені дійшли висновку, що нявкання для кота — це насамперед інструмент взаємодії з людиною. За допомогою голосу тварини можуть сигналізувати про голод, вимагати уваги, запрошувати до гри або висловлювати невдоволення. При цьому кожен кіт здатен варіювати тональність, гучність і тривалість звуків, залежно від того, якої реакції він очікує від свого власника.

Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.