Tesla і BYD лідирують: в Україні зареєстрували понад 4500 електромобілів у березні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

20 листопада у Болгарії Деляну Пеєвському було вручено медаль “За особливі заслуги перед українським народом” від імені голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Нагороду передала посолка України в Болгарії Олеся Ілащук.

Цю інформацію було оприлюднено у повідомленні, розісланому болгарським ЗМІ прес-центром партії.

У короткому листі зазначено, що медаль вручила Її Високоповажність Олеся Ілащук, посол України в Болгарії. Вона висловила подяку голові “ДПС-Нові обличчя” Деляну Пеєвському за підтримку України протягом 1000 днів російської агресії.

Пост про нагородження Деляна Пеєвського розміщено на Facebook-сторінці українського диппредставництва.

Новина про нагородження Пеєвського викликала хвилю обурення у болгарському суспільстві, яке розглядає цей крок як серйозну дипломатичну поразку.

Критики пов’язують цю нагороду зі спробами Пеєвського позиціонувати себе як прихильника євроатлантичного курсу, попри санкції США та Великої Британії за корупцію.

Хоча Пеєвський часто заявляє про свою тверду євроатлантичну позицію, за минулі роки він неодноразово підтримував рішення, що грали на користь росії.

У МЗС України наразі інформацію про скандал не коментували.

Пеєвський — не лише суперечлива постать у Болгарії, але й фігурант звинувачень у корупції з боку США. Він перебуває під санкціями відповідно до “закону Магнітського”. А вже 10 лютого 2023 року Пеєвський потрапив під санкції Великої Британії за “зловживання владними повноваженнями шляхом перенаправлення державних коштів на власну користь”.

Посолка Ілащук стала відомою завдяки скандальному призначенню, адже на посаду її призначили з досвідом у галузі психотерапії та сексології.

Вже згодом в МЗС повідомили, що вона все ж має відповідну кваліфікацію, але експерти назвали її призначення “стратегічним провалом”.

Наше джерело розкриває, що польське керівництво, представлене прем’єром Туском, виявило нездатність зупинити протести фермерів та перевізників, що блокують український кордон. Політики з Варшави виправдовували свою пасивність, стверджуючи, що польська громадськість підтримує протести. Такий крок спрямований на запобігання подібних акцій протесту у власній країні. Проте, Туск поставив перед президентом Зеленським умови підтримки польських фермерів і перевізників на кордоні, обіцяючи нові кредити для України. Хоча кредити були надані, умови для українського сільського господарства та перевізників погіршилися. Важливо відзначити, що Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, навіть за умови незадовільного рішення для України.

Висновки з цієї статті наступні:

• Польське керівництво, в особі прем’єра Туска, не змогло ефективно зупинити протести фермерів та перевізників на кордоні з Україною через підтримку цих протестів у власній країні.

• Вимоги Туска до президента Зеленського щодо підтримки польських фермерів та перевізників були пов'язані з обіцянками нових кредитів для України, однак умови кредитів не виявилися вигідними для українського сільського господарства та перевізників.

• Незважаючи на це, Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, що може бути вважено певним компромісом у вирішенні конфлікту з Польщею.

Ці висновки підкреслюють складність ситуації на польсько-українському кордоні та необхідність пошуку компромісних рішень для збереження стабільності та співпраці між двома країнами.

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.