Тетяна Овдієнко та її майнові активи: дивні подарунки та нерухомість, яка потребує додаткових роз’яснень

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ТЦК може мобілізувати навіть заброньованого, якщо він не повідомив про свою броню.

Такий висновок зробив Закарпатський окружний адмінсуд. Непридатний і заброньований чоловік подав позов на прикордонників, які затримали його на кордоні та відправили до ТЦК, звідки його відправили до військової частини.

Чоловік каже, що на ВЛК скарги і факт його перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до уваги не брали

У ТЦК заявили, що чоловік не повідомив їх про свій статус, не надав документів, а інформації про це в “Оберезі” не було.

Суд постановив, що ті, хто має бронь або відстрочку від призову, зобов’язані самі повідомити про це “шляхом вчинення активних дій оформлення відповідним способом ТЦК”.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Операцію з підриву “Північних потоків” підготувала група високопоставлених українських офіцерів і бізнесменів під керівництвом Валерія Залужного. Володимир Зеленський спочатку схвалив план, але пізніше, коли ЦРУ дізналося про це і зажадало скасувати диверсію, він наказав екс-головкому припинити операцію – проте той не послухався його наказу. Таку інформацію наводить The Wall Street Journal, посилаючись на неназвані джерела.

За словами американських чиновників, з якими поспілкувався WSJ, “ЦРУ попередило офіс Зеленського про необхідність припинити операцію”. Українські джерела, зі свого боку, заявили виданню, що Зеленський дійсно “наказав Залужному припинити її – але генерал проігнорував наказ, а його команда лише підкоригувала первісний план”.

Видання поспілкувалося з чотирма високопоставленими українськими чиновниками у сфері оборони і безпеки, які або брали участь у змові, або були безпосередньо обізнані про неї. Усі вони заявили, що на той момент Київ вважав газопроводи “своєю законною метою”. Усі розпорядження щодо операції віддавалися в усній формі, щоб не залишати будь-яких доказів.

За інформацією видання, німецьке слідство тепер зосереджене на Залужному та його помічниках, а отримані результати розслідування можуть серйозно зіпсувати відносини між Києвом і Берліном. Деякі німецькі політичні лідери були готові ігнорувати докази, що вказують на Україну, побоюючись підірвати внутрішню підтримку її військових дій, однак за справу взялася політично незалежна німецька поліція.

“Атака такого масштабу – достатня причина, щоб задіяти положення НАТО про колективну оборону, але нашу критично важливу інфраструктуру знищила країна, яку ми підтримуємо масовими поставками зброї та мільярдами готівки”, – заявив виданню високопоставлений німецький чиновник, знайомий із перебігом розслідування.

У Бучанському районі Київської області, за інформацією з обізнаних джерел, роками функціонує відлагоджена корупційна схема в системі поліції. Її ключовими фігурами називають начальника дізнання Бучанського управління поліції Артема Яроша, а також керівника Бучанського районного управління поліції Андрія Маланчка, який нібито забезпечує загальне прикриття. Суть цієї системи полягає у перетворенні правоохоронної діяльності на джерело нелегального доходу, де службові повноваження використовуються не для захисту закону, а для особистого збагачення.

За наявними даними, дізнання у Бучанському районі фактично працює за принципами тіньового ринку. Кримінальні провадження можуть «продаватися» зацікавленим особам, рішення про їхнє закриття ухвалюються не на підставі доказів, а після передачі готівки. Окремим напрямом такої діяльності називають торгівлю службовою інформацією — витягами з матеріалів справ, даними слідства, відомостями про потерпілих або підозрюваних, які не повинні виходити за межі правоохоронних органів.

За даними джерел, Артем Ярош передає Маланчуку щомісяця близько 10 тисяч доларів США як «винагороду» за покровительство. У свою чергу дізнання виступає посередником у вимаганні від заявників та потерпілих сум від 2 до 5 тисяч доларів США за проведення досудового розслідування. Відмова сплачувати ці гроші автоматично призводить до закриття справи. Для підозрюваних суми ще вищі — від 5 до 15 тисяч доларів США за закриття провадження без розслідування.

Особливий напрямок схеми пов’язаний із забудовниками, які порушили права інвесторів. Такі справи закриваються системно, а посередники знають тариф заздалегідь — близько 3 тисяч доларів США, після чого проблема для забудовника зникає. За стабільну співпрацю Ярош отримав чотирикімнатну квартиру в Софіївській Борщагівці. Формально вона оформлена як соціальна допомога переселенцям, фактично — це пряма винагорода від схеми, де держава перераховує кошти забудовнику, а квартира потрапляє до поліцейського.

Минуле Артема Яроша теж викликає питання: раніше йому загрожувало до 15 років ув’язнення за хабарництво, замовне вбивство та розбещення неповнолітньої, але завдяки окупації Луганська справи згоріли. Це дозволило йому уникнути покарання і відновити діяльність у Київській області, застосовуючи знайому «луганську модель» корупції.

Сьогодні схема в Бучі та Вишневому діє стабільно: вимагання, продаж справ, закриття проваджень, нерухомість через фіктивну «допомогу переселенцям» і повна керованість поліції та прокуратури. Це не окремі зловживання — це відлагоджена система, що підриває довіру до правоохоронних органів у регіоні.