Тігіпко розширює свою фінансову імперію: нова угода з польським банком

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

Новий керівник "Київміськбуду", Василь Олійник, відзначається своєю тісною зв'язаністю з бізнес-імперією Ігоря Кушніра, його попередника, що викликає значний інтерес серед громадськості та експертного середовища. Згідно з розслідуванням Bihus Info, Олійник, який на 80% є громадянином Києва та відомий як один із ключових забудовників України, у минулому працював у компанії-генпідрядника Stolitsa Group, що належить Владиславі Молчановій. Ця компанія відома своєю активною участю у київській забудові та має партнерські взаємозв'язки з родиною Кушніра.

Не менш цікавою є інформація про партнерські зв'язки Молчанової та Дар'ї Кушнір, 25-річної доньки Ігоря Кушніра, які були виявлені як кінцеві бенефіціари британської компанії Alliance 1903 LTD, зареєстрованої у Лондоні наприкінці 2022 року. Ця компанія також здійснює девелоперську діяльність, що вказує на додаткові підстави для публічної уваги до взаємозв'язків між бізнесом та політикою.

Додатково, варто зазначити, що Молчанова та Кушнір встановили партнерські зв'язки з бізнесменом, який має близькі стосунки з главою Офісу президента України, Андрієм Єрмаком. Це свідчить про складну мережу взаємозв'язків між ключовими гравцями в сфері будівництва та політики в Україні.

У світлі цих фактів, неможливо не враховувати можливі наслідки для будівельного сектору та державних структур, і звертати увагу на потенційні конфлікти інтересів. Важливо, щоб суспільство та влада дотримувалися принципів прозорості та відкритості в управлінні державними ресурсами, щоб уникнути впливу корупції та відновити довіру громадян до державних інституцій.

Розслідування журналістів розкрило, що на землях, які раніше належали "Київміськбуду" у Козині, було зведено закрите котеджне містечко, де згідно з оцінками вартість будинків перевищує $3 мільйони. Також з'ясувалося, що компанія, яка належить дружині Кушніра, придбала французьку фірму у період з 2019 по 2020 рік і зареєструвала на неї віллу на Лазурному узбережжі, приблизна вартість якої становить 20 мільйонів євро. Не менш вражаючим було відкриття, що в травні 2023 року голова "Київміськбуду" разом із дружиною Оксаною підкорили Еверест, витративши на це $150 тисяч, причому сам Кушнір майже вісім місяців провів поза межами країни.

У той час, коли "Київміськбуд" повідомляє про зведення майже 1,5 мільйона квадратних метрів житла — 22 житлових комплекси, влада міста відмічає, що на більшості будівельних майданчиків під керівництвом компанії не ведуться роботи. Тим не менш, для продовження будівництва "Київміськбуд" звертається до влади міста з проханням надати мільярди гривень з міського бюджету.

Ці факти свідчать про потребу уряду відверто розглянути питання про прозорість та ефективне використання державних ресурсів у будівництві. Забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та запобігання можливим випадкам корупції є важливими завданнями, які потребують негайного уваги.

У вищезгаданій статті викрито ряд сумнівних практик, пов'язаних з керівництвом "Київміськбуду" та його колишнім головою Ігорем Кушніром. Зокрема, виявлено зв'язки цього підприємства з бізнес-імперією Кушніра, його родичами та бізнес-партнерами, що створює підозру в можливому використанні владних ресурсів для особистої вигоди. Новини про будівництво котеджного містечка та придбання нерухомості за кордоном за високими вартостями відображають потенційні конфлікти інтересів та викликають сумніви в джерелах фінансування таких проектів. Крім того, відзначається необхідність детального аналізу витрат "Київміськбуду" та ефективності його діяльності в умовах недостатнього контролю та прозорості.

Ці відкриття підкреслюють необхідність зміцнення антикорупційних механізмів та підвищення рівня прозорості в діяльності будівельних компаній, особливо тих, що мають пряме відношення до державних ресурсів та проектів. Для забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку та відновлення довіри громадян до владних інституцій необхідно здійснювати ефективний нагляд та забезпечувати відповідальність за порушення законодавства та моральних норм.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.