П’ятниця, 16 Січня, 2026

Тіньовий вплив у стратегічній галузі: як старі енергетичні схеми пристосувалися до умов війни

Важливі новини

Росія готується до нового удару на Донбасі

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Вона зазначила, що ворог активно залучає кадрові частини, укомплектовані контрактниками та добре оснащені, що дозволяє їм підвозити резерви й підтримувати високий рівень бойової готовності.

Проте, наразі російські сили стикаються з труднощами в районі Часового Яру. Для повномасштабного наступу на цьому напрямку їм необхідно навести переправи через канал, що є складним завданням через постійні обстріли українськими силами. За словами Бобовнікової, українська артилерія пильно контролює ситуацію, стримуючи будь-які спроби ворога форсувати канал.

На напрямку Торецька також відмічено певне зниження активності атак. Ворог змінив тактику, збільшивши кількість особового складу, що призвело до значних втрат. За словами Бобовнікової, російські війська щодня втрачають близько 50-70 солдатів убитими та пораненими.

Прокурор Кузьменко та розбіжність в інформації про площу його квартири: загадки майнових декларацій

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.

Майдан виключено, проте… Що нас чекає після звільнення Залужного?

Звільнення Залужного, безсумнівно, є значною подією, яка викликає суперечливі почуття та реакції в українському суспільстві. Цей крок можна розглядати як важливий етап у відстоюванні національних інтересів, або як можливий ризик для стабільності та ефективності ведення війни.

Звільнення Залужного можна порівняти з важливим ходом на шаховій дошці, який, з одного боку, може відкрити нові перспективи та можливості, а з іншого — викликати непередбачені наслідки. Відбуваючись у контексті війни, цей крок варто розглядати з особливою увагою, оскільки від його наслідків залежить не лише майбутнє Залужного, а й стійкість країни в цей складний період.

З одного боку, Залужний був обличчям опору та надії для багатьох українців, символом боротьби за справедливість і права. Його звільнення може бути сприйняте як перемога правової системи, сигнал про те, що ніхто не стоїть поза законом, навіть у найвищих сферах влади.

З іншого боку, відходячи від символіки, звільнення Залужного створює ризики для держави, зокрема в контексті ведення війни. Армія, як ніколи, потребує єдності та впевненості у своєму керівництві. Відновлення довіри та стабільності у військовому керівництві є ключовим елементом успішного протистояння агресору. Звільнення керівника, якому була довіра військових та громадськості, може порушити цю стабільність та зібрати пил під нігті національному обороні.

Таким чином, не можна недооцінювати значення цього кроку, адже від його наслідків залежить не лише особиста доля Залужного, а й майбутнє країни в цілому. Важливо зберегти баланс між правовою справедливістю та стабільністю військового керівництва, щоб уникнути додаткових ризиків у часи війни та зберегти впевненість у здатності країни протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Так, безумовно, президенту Зеленському належить право здійснювати кадрові призначення та звільнення, він цим правом скористався, розривши контракт з Залужним. Однак, винятково від легальності вирішальне значення має легітимність такого рішення перед суспільством. Чи вважають громадяни крок президента виправданим і обґрунтованим, особливо знаючи, що він став результатом політичних протиріч?

Питання це риторичне. Неминуче варто підкреслити, що конфлікти між Зеленським та Залужним призвели до токсичної атмосфери, яка не сприяла ефективній роботі Збройних Сил. Проте, завжди є дві альтернативи. Не лише та, яку обрали, а й доросла, мудра. Та, коли люди стримують свої бажання та емоції, працюють разом до кінця війни. Нажаль, у цьому випадку бракувало дорослих осіб. Розумного рішення не було прийнято.

Якщо б я був російським агентом впливу, останні місяці були б для мене найкращим часом. Вдалося б здійснити неймовірне — викликати протистояння з владою у всіх сферах: журналістика, бізнес, та тепер і військова сфера. І все це на тлі втомленого суспільства та потреби у збереженні підтримки від західних союзників.

Але на жаль, найбільшим переможцем цієї ситуації стає не Зеленський, а Путін. Він, використовуючи наші внутрішні конфлікти, виграє, а Україна, на жаль, програє. Сьогодні ми всі в Україні стали свідками цієї програшної гри.

У висновку слід зазначити, що звільнення Залужного є важливою та суперечливою подією для українського суспільства. Хоча президент має законне право на такі рішення, легітимність цього кроку виникає з його прийняття суспільством. Невпевненість щодо легітимності звільнення Залужного підкреслюється тим, що рішення було результатом політичних протиріч та неспроможності сторін знайти конструктивне рішення. Водночас, ця ситуація стає частиною більш широкого контексту, де внутрішні конфлікти використовуються зовнішніми силами для досягнення своїх цілей, що загрожує національним інтересам України та її підтримці на міжнародній арені. Таким чином, необхідно намагатися знайти конструктивні рішення в межах національних інтересів та відстоювати їх, уникати втрат на внутрішньополітичному рівні, а також усвідомлювати потенційні загрози зовнішнього впливу на внутрішні справи країни.

Депутатку облради викрили у фіктивній службі: отримала 200 тисяч гривень за «службу» на папері

Працівники Державного бюро розслідувань викрили масштабну схему фіктивного проходження військової служби, в якій фігурує депутатка Дніпропетровської обласної ради Маріанна Мірошниченко. Політикиня, що представляє партію «Пропозиція» Бориса Філатова, фактично не проходила військової підготовки, проте отримувала виплати як чинна військовослужбовиця. Слідство встановило, що у 2023 році Мірошниченко пройшла військово-лікарську комісію (ВЛК), після чого отримала звання «солдат». Однак […]

Стимулювання народжуваності: новий підхід до демографічного збору у Верховній Раді

У відповідності до законопроекту №11264, українці віком від 21 до 58 років стануть перед новим податком, але будуть виключені окремі категорії. Верховна Рада пропонує введення оподаткування для осіб бездітних та тих, хто має менше ніж троє дітей. Зазначений законопроект був оприлюднений на веб-порталі парламенту для ознайомлення 20 травня. Ініціатором цього закону є народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Дмитрович Гривко. У тексті документу зазначається про тимчасове введення "демографічного збору" для громадян України. "Тимчасово, до ухвалення рішення Верховної Ради України про завершення демографічної реформи, встановлюється демографічний збір", – вказано у документі. Згідно з цим законопроектом, сплачувати збір будуть всі фізичні особи віком від 21 до 58 років, за винятком: Окрім того, ставки "демографічного збору" визначені наступним чином: Сергій Гривко, народився у 1985 році та був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" у 2019 році. Він є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У вересні 2023 року Гривко вніс законопроєкт, спрямований на зменшення терміну ув’язнення для засуджених, які виробляють електроенергію на велосипедних установках. Депутат заявив, що ця ініціатива дозволить засудженим виконувати норми, встановлені Міністерством Юстиції, та зменшити термін ув’язнення на 30 днів протягом року. Також варто зазначити, що в Раді розглядається законопроєкт щодо пом’якшення покарань для ухильників. Згідно з цією ініціативою, запропоновано чотири альтернативи позбавленню волі. Передбачається, що це дозволить державі зекономити ресурси та, можливо, навіть збільшити доходи до бюджету.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість розгляду нового законопроекту щодо введення "демографічного збору" в Україні. Ця ініціатива спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з дітьми. Ініціатором законопроекту є народний депутат Сергій Гривко. Законопроект передбачає тимчасове введення оподаткування для бездітних громадян та тих, хто має менше трьох дітей у віці від 21 до 58 років. Також ставки "демографічного збору" визначені в документі. Паралельно з цими зусиллями у Верховній Раді розглядаються інші законопроекти, спрямовані на пом'якшення покарань для ухильників та зменшення термінів ув'язнення. Загалом, ці ініціативи можуть мати велике значення для держави, сприяючи розвитку суспільства та підвищенню демографічного потенціалу країни.

На тлі публічних заяв держави про остаточний розрив енергетичної залежності від Росії та проголошення енергетики складовою національної безпеки, за межами офіційної риторики продовжують функціонувати добре знайомі механізми впливу. Попри зміну політичних обставин і початок повномасштабної війни, окремі групи зуміли не лише зберегти свої позиції, а й адаптуватися до нових реалій. Яскравим прикладом цього є діяльність структур, пов’язаних із сім’єю Кацуб.

За наявною інформацією, ці бізнес-кола не втратили доступу до ключових сегментів паливно-енергетичного ринку. Навпаки, вони інтегрувалися у воєнну економіку, скориставшись підвищеним попитом на газ і нафтопродукти, а також особливостями державного регулювання в умовах надзвичайного стану. Через мережу формально незалежних, але фактично пов’язаних компаній зберігається контроль над значними обсягами торгівлі енергоносіями.

Ключову роль у збереженні цих схем відігравали рішення, що ухвалювалися на рівні енергетичного сектору. За період керівництва Міністерством енергетики Германом Галущенком та за сприяння колишньої міністерки Світлани Гринчук компанії, пов’язані з сім’єю Кацуб, мали стабільний доступ до державних ресурсів і контрактів без реальної конкуренції. Йдеться про такі структури, як «Нафтогазтрейд-Агро», «Компанія Трейд Ойл», «Газ-Альянс», «Альфа-Газ», «І.Б.К. Девелопмент» та низку інших. Дозволи й контракти оформлювалися через міністерства та державні підприємства, тоді як механізми контролю й санкційні ризики фактично ігнорувалися.

Окремим елементом цієї системи стало постачання російських енергоресурсів через посередницькі країни. Газ і нафтопродукти заходили через Білорусь, Казахстан, Туреччину, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати. У супровідній документації змінювалося походження ресурсів, після чого вони реалізовувалися як «альтернативний імпорт». Реальна вартість закупівлі була суттєво нижчою за ту, що зазначалася в українських контрактах, а різниця осідала на рахунках компаній-прокладок і згодом легалізовувалася. Формальне дотримання санкцій замінило реальне припинення торгівлі з Росією.

Помітною є й роль державного підприємства «Укргазвидобування». У 2024–2025 роках компанія масово отримувала дозволи на викиди та експлуатацію свердловин. Офіційно — в межах чинного законодавства, неофіційно — під впливом третіх осіб, пов’язаних із сім’єю Кацуб. Ці дозволи відкривали можливості для комерційного використання видобутого газу через приватні трейдерські структури. Державні ресурси ставали частиною схем перепродажу, а антимонопольні обмеження обходилися без жодних наслідків.

Ще одним важливим активом у цій системі є Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат у Харківській області. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, глини та каоліну — сировини, що використовується в промисловості та потенційно в оборонному секторі. За наявними даними, фактичний контроль над комбінатом здійснюють структури, пов’язані з Кацубами. У 2023 році дохід підприємства зріс до 150,9 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Це зростання збіглося з відновленням експорту через посередницькі фірми в країнах ЄС і Туреччини. За оцінками, частина продукції могла постачатися і на російський ринок, попри війну.

Історія Олександра Кацуби лише підкреслює системний характер цих процесів. У 2017 році суд визнав його винним у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах, замаху на таку розтрату та службовому підробленні. Після укладення угоди з прокуратурою він визнав провину, відшкодував 100 мільйонів гривень і отримав вирок у вигляді одного року та п’яти місяців позбавлення волі. Завдяки застосуванню так званого «закону Савченко» він фактично був звільнений у залі суду. Спроби зняти судимість і переглянути вирок у 2023 році були зупинені лише через громадський тиск і юридичну роботу — обвинувальний вирок залишився чинним.

Останні новини