Вівторок, 3 Березня, 2026

Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

Важливі новини

Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти”

Україна продовжує курс на оптимізацію державного сектора, скорочуючи кількість активів у власності. Міністерка економіки Юлія Свириденко підтвердила, що держава готова розглянути продаж Сенс Банку та частки “Укрнафти”. Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на залишення у власності держави лише стратегічно важливих підприємств. Наразі в Україні функціонує сім державних банків, які разом контролюють понад 50% […]

The post Україна планує продати Сенс Банк та частку “Укрнафти” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

За три дні зібрано 25 тисяч голосів: мобілізація правоохоронців та держслужбовців – на шляху до змін!

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Скандал в “Укрнафті”: спроба перекласти відповідальність за зниклі нафтопродукти

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

НБУ витратив понад 34 млрд доларів на підтримку гривні у 2024 році

Національний банк України (НБУ) у грудні 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку 5,284 млрд доларів. Це найбільший місячний обсяг продажу валюти в історії, повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт НБУ. За 2024 рік НБУ продав на міжбанківському ринку 34,822 млрд доларів, що на 6,212 млрд більше, ніж у 2023 році. такі обсяги інтервенцій дозволили […]

The post НБУ витратив понад 34 млрд доларів на підтримку гривні у 2024 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мобілізація держслужбовців: 25 тисяч голосів за три дні

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери швидко набрала 25 тисяч голосів, вразивши швидкістю та об'ємом підтримки лише за 3 дні. Ініціатор пропонує надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня аналогічна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, й то лише за допомогою великих телеграм-каналів. Вже 4,5 місяців петиція знаходиться "на розгляді" Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активне зацікавлення суспільства у реформації державного управління та підтримці ветеранів.

пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни має значний загальнодержавний і соціальний важливість, оскільки це сприятиме інтеграції ветеранів у цивільне життя та підтримці їхнього соціального статусу.

• Порівняно з аналогічною петицією із минулого, швидкість набору голосів свідчить про зростання активності громадянського суспільства та бажання змінити стереотипи щодо чиновників та підтримати ветеранів.

• Затримка розгляду попередньої петиції залишає питання щодо ефективності механізмів громадського впливу на процеси влади.

• Набір голосів за короткий період також свідчить про активне зацікавлення громадян у реформуванні системи державного управління та підтримці ветеранів, що варто враховувати у подальших діях влади та розробці політики.

Розрив між доходами керівників компаній і пересічних працівників набуває катастрофічних масштабів. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на міжнародне дослідження, яке охопило 2000 компаній у 35 країнах.

Від 2019 року зарплати генеральних директорів зросли на 50% у реальному вираженні, тоді як доходи звичайних працівників — лише на 0,9%. Іншими словами, топ-менеджери стали багатшими у 56 разів швидше, ніж їхні підлеглі.

Особливо разючі масштаби нерівності демонструє Європа. Так, у 2024 році середній дохід CEO в Ірландії сягнув $6,7 млн на рік, у Німеччині — $4,7 млн. У країнах, що розвиваються, розрив хоч і менший, але теж значний: в Індії — $2 млн, у Південній Африці — $1,6 млн.

«Це не випадкова аномалія. Система працює саме так, щоби збагачення концентрувалося на вершині, залишаючи більшість людей боротися за базові потреби — житло, їжу, доступ до медицини», — заявив виконавчий директор Oxfam International Амітабх Бехар.

Гендерна нерівність також залишається гострою проблемою. Із понад 45 тисяч компаній, де керівники заробляють понад $10 млн на рік і чия стать відома, лише 7% очолюють жінки.

Найзаможніші представники глобального бізнесу лише за 2024 рік наростили свої статки на $206 млрд, або в середньому $23 500 на годину. На цьому тлі навіть очікуване підвищення реальних зарплат на 2,7% у 2024 році, за даними МОП, не виглядає значним. У багатьох країнах відзначається фактична стагнація доходів — наприклад, у Франції, Іспанії та ПАР зростання не перевищило 0,6%.

Як підкреслюють в Oxfam, глобальна нерівність залишається шокуючою, особливо в країнах із низьким рівнем доходу. Там 10% найбагатших заробляють у 3,4 раза більше, ніж 40% найбідніших громадян.

На цьому тлі в Україні тривають зусилля з підтримки вразливих категорій населення. Зокрема, учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Однак ці адресні ініціативи не змінюють загального фону — у світі прірва між «верхами» та «низами» продовжує зростати.

Останні новини