Субота, 18 Липня, 2026

Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

Важливі новини

Студенти, аспіранти та докторанти тимчасово не зможуть оформити відстрочку в «Резерв+»

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство оборони в Telegram. “У зв’язку із технічними роботами у Єдиній державній електронній базі з питань освіти з 17 і орієнтовно до 30 грудня студенти, аспіранти і докторанти тимчасово не зможуть оформити онлайн-відстрочку у застосунку Резерв+”, – йдеться у повідомленні.

Водночас, на вже отримані відстрочки технічні роботи не вплинуть, статус відображатиметься в застосунку, як і раніше. Також технічні роботи в реєстрі освіти не вплинуть на роботу інших сервісів Резерв+.

Про дострокове відновлення роботи сервісу у Резерв+ одразу буде повідомлено.

У листопаді у застосунку “Резерв+” почали тестувати онлайн-відстрочку для окремих категорій українців, у тому числі студентів і аспірантів.

3 грудня Верховна Рада зробила крок до автоматичного прийняття 17-річних громадян на військовий облік, повыдомив міністр оборони Рустем Умєров. “Парламент підтримав у першому читанні важливий законопроєкт, завдяки якому громадяни України при досягненні 17-річного віку автоматично ставатимуть на військовий облік”, – повідомив Умєров.

Викриття схеми ухилення від мобілізації на Львівщині: роль правоохоронних органів

На Львівщині Служба безпеки України спільно з Національною поліцією розкрила складну схему ухилення від мобілізації, яка мала організований характер і охоплювала кілька населених пунктів регіону. За даними слідства, група осіб систематично надавала неправдиві документи та підроблені довідки, щоб уникнути призову на військову службу, використовуючи при цьому корупційні канали та зв’язки серед місцевих посадовців.

Правоохоронці встановили, що організатори схеми активно вербували громадян, пропонуючи їм «легкі» способи відстрочення або повного звільнення від мобілізації, а також координували підробку медичних довідок та інших офіційних документів. Діяльність злочинної групи завдавала прямої шкоди обороноздатності країни та підривала довіру до державних структур.

За версією правоохоронців, підозрюваний запевняв, що має зв’язки серед посадовців районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також серед членів військово-лікарської комісії. Він обіцяв «вирішити питання» зі зняттям чоловіка з розшуку, оновленням військово-облікових документів та проходженням ВЛК без подальшої мобілізації.

У результаті призовник міг офіційно працевлаштуватися, отримати бронювання та законні підстави для відтермінування служби. Вартість таких «послуг» фігурант оцінив у 5 500 доларів.

Правоохоронці задокументували передачу частини хабаря — 153 тисяч гривень. Після цього чоловіка затримали в порядку ст. 208 КПК України.

Офіційно ім’я підозрюваного не розголошують. Водночас, за даними ZAXID.NET, йдеться про колишнього депутата Жидачівської міської ради, який раніше очолював місцеве комунальне підприємство.

Ексдепутату вже повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб та встановлюють, чи були подібні «послуги» надані ще комусь із військовозобов’язаних.

Україна посилює епіднагляд за холерою: новий сезон триватиме до жовтня

З 1 червня в Україні офіційно розпочався посилений епідемічний сезон спостереження за холерою, який триватиме до кінця жовтня. Міністерство охорони здоров’я запевняє: країна перебуває у стані готовності до потенційних спалахів. Мета — запобігти занесенню інфекції з-за кордону та вчасно зреагувати у випадку загрози. Як повідомив головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, у кожній області сформовано […]

Через зростання попиту на валюту українські банки нарощують постачання доларів і євро

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

Молдова висловила готовність приєднатися до “Коаліції охочих” після перемовин у Києві

Під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським,...

Розрив між доходами керівників компаній і пересічних працівників набуває катастрофічних масштабів. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на міжнародне дослідження, яке охопило 2000 компаній у 35 країнах.

Від 2019 року зарплати генеральних директорів зросли на 50% у реальному вираженні, тоді як доходи звичайних працівників — лише на 0,9%. Іншими словами, топ-менеджери стали багатшими у 56 разів швидше, ніж їхні підлеглі.

Особливо разючі масштаби нерівності демонструє Європа. Так, у 2024 році середній дохід CEO в Ірландії сягнув $6,7 млн на рік, у Німеччині — $4,7 млн. У країнах, що розвиваються, розрив хоч і менший, але теж значний: в Індії — $2 млн, у Південній Африці — $1,6 млн.

«Це не випадкова аномалія. Система працює саме так, щоби збагачення концентрувалося на вершині, залишаючи більшість людей боротися за базові потреби — житло, їжу, доступ до медицини», — заявив виконавчий директор Oxfam International Амітабх Бехар.

Гендерна нерівність також залишається гострою проблемою. Із понад 45 тисяч компаній, де керівники заробляють понад $10 млн на рік і чия стать відома, лише 7% очолюють жінки.

Найзаможніші представники глобального бізнесу лише за 2024 рік наростили свої статки на $206 млрд, або в середньому $23 500 на годину. На цьому тлі навіть очікуване підвищення реальних зарплат на 2,7% у 2024 році, за даними МОП, не виглядає значним. У багатьох країнах відзначається фактична стагнація доходів — наприклад, у Франції, Іспанії та ПАР зростання не перевищило 0,6%.

Як підкреслюють в Oxfam, глобальна нерівність залишається шокуючою, особливо в країнах із низьким рівнем доходу. Там 10% найбагатших заробляють у 3,4 раза більше, ніж 40% найбідніших громадян.

На цьому тлі в Україні тривають зусилля з підтримки вразливих категорій населення. Зокрема, учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Однак ці адресні ініціативи не змінюють загального фону — у світі прірва між «верхами» та «низами» продовжує зростати.

Останні новини