Трагедія на Херсонщині: під лід провалилися п’ятеро дітей, троє загинули

На початку літа 2024 року в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із закупівлею фляг для потреб Збройних Сил. Цей випадок відобразив серйозні проблеми в Міністерстві оборони, де, за словами громадських активістів і експертів, замість професіоналізму та чесності, часто переважають корупційні схеми та нечесні практики.

На днях, Держдеп США опублікував звіт щодо боротьби з торгівлею людьми в Україні в якому зазначив, що наша держава не виконує деякі стандарти – через корупцію. І в цьому вони праві, лиш є певна поправка – підозрювані в торгівлі людьми, в нашій країні працевлаштовуються та працюють на високих державних посадах.

Знайомтесь: Куровська Наталія Сергіївна – уродженка міста Перм, Росія. З осені 2022 року вона обіймає посаду заступника начальника департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. Працевлаштував її на цю посаду – Дмитро Кліменков, заступник Міністра даного відомства. Але це тільки початок…

Наталя Куровська разом зі своїм колишнім чоловіком Олександром фігурували у кримінальному провадженні №2021101060000034 від 12.03.2021 за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). За даними слідства, Куровські у Whatʼs App створили групу «Love is». В ній розміщувались оголошення з пропозиціями щодо роботи для дівчат. Адміністратори вказували не лише місця побачень з клієнтом, а й потрібні параметри жінок та вартість послуг. Секс-бізнес працював у Києві, РФ, Білорусі, Казахстані, а також у Європі.

Крім цього, у 2022 році Олександру Куровському було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження №12022100060001493 за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому інкримінували вербування та переховування громадян з метою продажу сутенерам для сексуальної експлуатації у Королівстві Марокко.

Влітку 2023 року Наталія Куровська розлучилась з чоловіком, який згідно судових документів перебуває в бігах. Оформлення розлучення, можливо, проведено було з метою приховання скандальної біографії, адже саме після розірвання шлюбу вона й була призначена на керівну посаду в Міноборони України.

Цікаво, що сам Куровський Олександр Борисович подав декларацію за 2023 рік в якій зазначає про своє чинне працевлаштування в структурі Міноборони, де за минулий рік отримав 603 438 грн заробітної плати. Більше того, у своїй декларації він вказує Наталію Куровську своєю дружиною.

Повернемось до пані Наталії. За 2023 рік на посаді заступника начальника департаменту політики закупівель Міноборони вона отримала 679 446 грн заробітної плати. Заощаджень чи інших значимих надходжень не задекларувала. В квітні 2023-го оформила право користування на автомобіль MAZDA CX-5 2018 року випуску, ціна якого в декларації 389 931 грн. (ціна суттєво занижена; оформлення авто на людину зі сторони часто використовується чиновниками для приховування корупційних коштів; офіційний дохід Куровської до квітня-2023 менший ніж ціна авто).

Зауважимо, що можлива корупційна схема з автомобілем є всього лиш дрібницею, адже на початку 2024 року Наталія Куровська стала власницею квартири у Солом’янському районі столиці – покупку якої жодним чином досі не відобразила в декларуванні.

Щодо кримінальних справ, то в судових реєстрах зазначено про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001733 від 12.12.2022 року.

Але чи не було це зроблено через корупцію, як зазначав у своєму звіті Держдеп США – це питання залишається відкритим?..

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.