Трагедія на Херсонщині: під лід провалилися п’ятеро дітей, троє загинули

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

Діагноз онкологічного захворювання часто стає шоком для людини, оскільки перші прояви багатьох форм раку нагадують симптоми звичних інфекцій чи хронічних станів. Нове дослідження британських науковців звернуло увагу на ще один можливий чинник ризику, пов’язаний із подіями раннього дитинства. Йдеться про вірус BK — поліомавірус, який інфікує більшість дітей і зазвичай має легкий, майже непомітний перебіг, подібний до звичайного застудного захворювання.

Фахівці з Великої Британії встановили, що цей вірус здатен викликати пошкодження ДНК у клітинах організму. Такі зміни за певних умов можуть накопичуватися та створювати передумови для розвитку онкологічних процесів у дорослому віці. Особливо це стосується підвищеного ризику раку сечового міхура, який має складну етіологію та формується під впливом багатьох факторів.

За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

“Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.