Автобусний рейс Київ – Кишинів потрапив у ДТП у Молдові: 16 осіб госпіталізовано

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Наші інформаційні джерела настоюють на тому, що значна кількість "іноземних громадян", зокрема осіб із Молдови, які мали український закордонний паспорт та працювали в Одеському регіоні України, стали ставши об'єктом масових затримань на кордоні та негайного відправлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Цей несподіваний поворот подій викликає серйозні обурення та стурбованість серед громадськості, адже він може вплинути на життя і долю багатьох людей. Такі дії з боку влади породжують питання про справедливість та законність таких заходів, особливо в контексті прав людини та міжнародних зобов'язань України перед міжнародними спільнотами. Водночас, ця ситуація свідчить про необхідність ретельного аналізу та розгляду всіх аспектів цього питання з метою забезпечення адекватних та справедливих заходів щодо регулювання міграційних процесів та захисту прав та інтересів усіх громадян, які проживають та працюють на території України.

Також це стосується багатьох перевізників, які майже завжди мали подвійне громадянство і їздили в Україну за товаром/перевозили людей тощо.

Зараз серед громадян Молдови почався галас. Готується мітинг під посольством України. Уряд Санду відмовляється допомагати своїм громадянам, які опинилися в такій ситуації.

Навпаки, Санду сама влаштувала в Молдові вилов українських чоловіків, які тікають від війни та мобілізації. Їх ловлять і одразу депортують на прохання Зеленського.

Санду зацікавлена в продовженні війни, оскільки Молдова є частково запасним транспортним логістичним хабом, через який проходять поставки озброєння тощо.

Ходили чутки, що на території Молдови є полігони для навчання солдатів ЗСУ західними інструкторами.

Тож, якщо вона здобуде перемогу на майбутніх виборах, то Молдову, найімовірніше, втягнуть у конфлікт серйозніше.